АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Самоаналіз уроку

Читайте также:
  1. IV. Підсумки уроку
  2. Дослідницько – демонстраційний елемент уроку.
  3. ІІІ. Підведення підсумків уроку.
  4. Конспект уроку
  5. Конспект уроку з української мови для 6-их класів
  6. Можливості використання мультимедійних технологій на різних етапах уроку
  7. Орієнтовна тематика Уроку ґендерної грамотності
  8. Підготовка до уроку
  9. Проведення основної частини уроку
  10. Проведення підготовчої частини уроку
  11. Сутність самоаналізу та його значення

1. Мета уроку: Ознайомити учнів з процесом відновлення державної незалежності Польщі; розкрити роль Ю. Пілсудського у становленні Польської держави; схарактеризувати розв’язання „польського питання” на Паризькій мирній конференції; висвітлити причини та перебіг польсько-більшовицької війни 1920 р.; проаналізувати режим „санації”; розвивати в учнів уміння характеризувати історичну особистість, визначати її роль і місце в історичному процесі, давати власну оцінку її діяльності; вдосконалювати навички критичного аналізу історичного матеріалу, співставляти та узагальнювати явища і події; цінувати досвід державотворення польского народу, його боротьбу за незалежність.

2. Місце уроку в темі: Даний урок є складовою частиною в темі 5 „Країни Центральної і Східної Європи” та першим в системі уроків з цієї теми. Тема уроку логічно випливає з тем попередніх уроків, оскільки Польська держава утворюється в результаті розпаду імперій, та посідає вагоме місце у вивченні наступного матеріалу, адже „польське питання” було ключовим у міжвоєнний період в системі міжнародних відносин, і саме напад Німеччини на Польщу стане початком ІІ Світової війни; Специфіка уроку полягає в тому, що він містить елементи інтегрованого уроку оскільки тема уроку крім має тісний зв’язок з курсом „Історії України” та географії; за типом – це урок-знайомство.

3. Чи раціонально був розподілений час: В процесі проведення уроку на всі етапи був раціонально та пропорційно розподілений час, відповідно до значущості кожного етапу в контексті уроку. Перехід від одного етапу до іншого здійснювався з дотриманням причинно-наслідкових зв’язків та на основі синтезу історичного матеріалу.

4. Методи навчання, їх обгрунтування: При організації навчального процесу на уроці використовувалися такі методи, як структурований огляд, робота в малих групах, метод графічних організаторів, метод незакінченого речення, метод „Обміркуйте – об’єднайтесь у пари – обміняйтесь думками”, метод самооцінювання, „Два – чотири – всі разом”, евристична бесіда. Доцільність обрання цих методів обумовлена тим, що в межах даної теми уроку вони допомагають найбільш еффективно розвивати критичне мислення учнів, реалізовувати поставлені цілі, досягати очікуваних результатів та здійснювати компетентісний підхід.

5. Форми навчання: При вивченні нового матеріалу використовувалися такі форми роботи, як робота з історичним текстом, аналіз джерел, характеристика історичної особистості, робота з картою, розв’язання проблемних завдань, робота з історичними поняттями.

6. Характеристика учнів. Урок проводився у 10-Б класі, більшість учнів якого є досить працездатними, активними, володіють основними уміннями і навичками, в той же час, не всі здатні вирішувати навчальні проблеми, в учнів класу недостатньо розвинені навички роботи в групі, школярі більше звикли до індивідуальних та фронтальних форм і методів роботи на уроці. При проведенні уроку була врахована така особливість, що це є математичний клас, і тому в учнів не досить розвиненим є саме історичне мислення, частина учнів є пасивними.

7. Чи була забезпечена працездатність: На уроці була забезпечена досить висока працездатність, всі учні були залучені до роботи, працювали активно і плідно, було опитано переважну більшість учнів. Це було забезпечено шляхом добору відповідних методів і форм роботи, а також, за рахунок встановлення доброзичливої та психологічно комфортної атмосфери на уроці.

8. Контроль знань: Контроль засвоєння знань умінь і навичок здійснювався за методом самооцінювання.

9. Використання кабінету: На уроці використовувалася кабінетна дошка, настінна карта, історичні атласи, а також підготовлені вчителем словнички опорних термінів, інформаційні листи тощо.

10. Атмосфера на уроці: На уроці була забезпечена атмосфера доброзичливості та взаєморозуміння, було встановлено психологічний та міжособистісний контакт з учнями.

11. На випадок непередбачуваної ситуації: На випадок непередбачуваної ситуації планувалися різні форми і методи роботи. Так, було передбачено декілька варіантів актуалізації знань учнів. Поруч з електронними засобами навчання було заготовлено і паперові матеріали які зрештою і були використані. Так, планувалася робота з інтерактивною дошкою, яка за технічних причин не спрацювала.

12. Реалізація мети: Мету уроку вдалося повністю реалізувати та досягнути очікуваних результатів уроку.

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)