АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості розвитку соціології в кінці ХІХ-ХХ ст. Чиказька школа та її значення у розвитку соціології як науки

Читайте также:
  1. А.Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
  2. Административная или классическая школа менеджмента
  3. Адміністративно-правові відносини, їх структура, особливості та види.
  4. Анализ урока музыки в 1 «В» классе школа №33.
  5. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України
  6. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
  7. Аналіз технічного рівня розвитку виробництва
  8. Аналіз туристичного ринку та прогнозування його розвитку
  9. Английская специальная школа конца XIX—начала XX века
  10. БІОЛОГІЗАТОРСЬКЇ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПЕДОЛОГІЯ.
  11. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
  12. Братства та їх роль в розвитку української культури 16- початок 17 ст.

Тема 3. Розвиток соціальної думки в США та Росії.

1. Особливості розвитку соціології в кінці ХІХ-ХХ ст. Чиказька школа та її значення у розвитку соціології як науки.

2. Класична школа «наукового менеджменту». Формування доктрини «людських відносин». Хотторнський експеримент.

3. Розвиток соціології у Росії ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика.

4. Соціальні погляди П.Сорокіна.

Особливості розвитку соціології в кінці ХІХ-ХХ ст. Чиказька школа та її значення у розвитку соціології як науки.

Новий етап у розвитку соціології починається з періоду ослаблення інтересу до вироблення загальної соціологічної теорії і бурхливого розвитку емпіричних досліджень – у першу чергу в США, а потім і в інших країнах. Цей внутрішньонауковий процес був спровокований зміною моделі економічного розвитку західного суспільства, яка привела до збільшення ролі споживчих смаків у розвитку економіки і ролі суспільної думки в розвитку політичного життя суспільства. Саме на дослідженні цих питань (добре фінансувалися підприємцями і політиками) і зосередилися соціологи.

Теорії і концепцій, які були вироблені в XX ст.: структурний функціоналізм, теорії соціального конфлікту, теорія соціального обміну, символічний інтеракціонізм, феноменологічна соціологія.

У 20-ті рр. XX ст. була створена Чиказька школа соціології, що розвила «екологічний» напрямок у трактуванні соціальних процесів і феноменів. Вона займала домінуюче положення в американській соціології в 1915-1935 рр. Серед лідерів Чиказької школи звичайно називають А.Смолла, Дж.Вінсента, Ч.Хендерсона, У.Томаса.

Відмітні риси творчості представників Чиказької школи – органічне з’єднання емпіричних досліджень із теоретичними узагальненнями, з’єднання різних підходів і методів (у тому числі «м’яких» етнографічних і «твердих» кількісних методів), висування гіпотез у рамках єдиної організованої і спрямованої на конкретні практичні цілі програми.

У рамках цієї школи були проведені великі емпіричні соціологічні дослідження із проблем соціальної адаптації іммігрантів (У.Томас і Ф.Знанецький «Польський селянин у Європі і Америці» (1919), індустріалізації і урбанізації (дослідження Р.Парка, Е.Берджеса), розроблена теорія соціальної інтеракції Дж.Міда.

З погляду соціології праці в діяльності Чиказької школи можна виділити характерні риси:

1) розвиток так званої соціальної діяльності – практичні рішення соціальних проблем, породжених урбанізацією і індустріалізацією: безробіття, убогості, злочинності;

2) поява в 1918 р. спільної роботи У.Томаса і Ф.Знанецького «Польський селянин у Європі і Америці», що позначила новий рубіж у розвитку сучасної соціології;

3) розробка соціально-екологічної теорії Р.Парка і Е.Берджеса, основними елементами якої були «соціальна мобільність», «соціоекономічний статус», «маргінальна особистість».

Один з лідерів екологічного напрямку Роберт Парк (1864-1944) досліджував поведінку людей у тісному взаємозв’язку із середовищем, що вони створюють – насамперед міським, аналізував взаємодію біологічних і соціальних факторів, що детермінують структуру суспільства. За Р.Парком в основі всіх соціальних процесів і явищ лежать чотири типи взаємодії: змагання, конфлікт, пристосування, асиміляція.

Соціологія, за П., вивчає зразки колективної поведінки, що формуються в ході еволюції суспільства як організму і «глибоко біологічного феномена». Соціальна еволюція у П. проходить чотири стадії, і будь-який соціальний організм переживає чотири відповідні порядки: екологічний (просторова, фізична взаємодія), економічний, політичний і культурний. У міру просування до культурного порядку підсилюються соціальні зв’язки (просторові, економічні, політичні, і нарешті, моральні) і суспільство досягає оптимальної «змагальної кооперації» і «згоди»; набуває чинності формула «суспільство як взаємодія».

Міграція як колективна поведінка утворює, за думкою П., екологічний порядок суспільства. Економічний, політичний і культурний порядок являють собою в сукупності «організацію контролю» за допомогою економічних законів, права, норовів, звичаїв, словом – «згоди». Таким чином, згідно П., суспільство виражає себе в «контролі» і «згоді», а соціальна зміна зв’язана насамперед зі зміною моральних норм, індивідуальних установок, стану свідомості, «людської природи» у цілому.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)