Особливості розвитку соціології в кінці ХІХ-ХХ ст. Чиказька школа та її значення у розвитку соціології як науки

Тема 3. Розвиток соціальної думки в США та Росії.

1. Особливості розвитку соціології в кінці ХІХ-ХХ ст. Чиказька школа та її значення у розвитку соціології як науки.

2. Класична школа «наукового менеджменту». Формування доктрини «людських відносин». Хотторнський експеримент.

3. Розвиток соціології у Росії ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика.

4. Соціальні погляди П.Сорокіна.

Особливості розвитку соціології в кінці ХІХ-ХХ ст. Чиказька школа та її значення у розвитку соціології як науки.

Новий етап у розвитку соціології починається з періоду ослаблення інтересу до вироблення загальної соціологічної теорії і бурхливого розвитку емпіричних досліджень – у першу чергу в США, а потім і в інших країнах. Цей внутрішньонауковий процес був спровокований зміною моделі економічного розвитку західного суспільства, яка привела до збільшення ролі споживчих смаків у розвитку економіки і ролі суспільної думки в розвитку політичного життя суспільства. Саме на дослідженні цих питань (добре фінансувалися підприємцями і політиками) і зосередилися соціологи.

Теорії і концепцій, які були вироблені в XX ст.: структурний функціоналізм, теорії соціального конфлікту, теорія соціального обміну, символічний інтеракціонізм, феноменологічна соціологія.

У 20-ті рр. XX ст. була створена Чиказька школа соціології, що розвила «екологічний» напрямок у трактуванні соціальних процесів і феноменів. Вона займала домінуюче положення в американській соціології в 1915-1935 рр. Серед лідерів Чиказької школи звичайно називають А.Смолла, Дж.Вінсента, Ч.Хендерсона, У.Томаса.

Відмітні риси творчості представників Чиказької школи – органічне з’єднання емпіричних досліджень із теоретичними узагальненнями, з’єднання різних підходів і методів (у тому числі «м’яких» етнографічних і «твердих» кількісних методів), висування гіпотез у рамках єдиної організованої і спрямованої на конкретні практичні цілі програми.

У рамках цієї школи були проведені великі емпіричні соціологічні дослідження із проблем соціальної адаптації іммігрантів (У.Томас і Ф.Знанецький «Польський селянин у Європі і Америці» (1919), індустріалізації і урбанізації (дослідження Р.Парка, Е.Берджеса), розроблена теорія соціальної інтеракції Дж.Міда.

З погляду соціології праці в діяльності Чиказької школи можна виділити характерні риси:

1) розвиток так званої соціальної діяльності – практичні рішення соціальних проблем, породжених урбанізацією і індустріалізацією: безробіття, убогості, злочинності;

2) поява в 1918 р. спільної роботи У.Томаса і Ф.Знанецького «Польський селянин у Європі і Америці», що позначила новий рубіж у розвитку сучасної соціології;

3) розробка соціально-екологічної теорії Р.Парка і Е.Берджеса, основними елементами якої були «соціальна мобільність», «соціоекономічний статус», «маргінальна особистість».

Один з лідерів екологічного напрямку Роберт Парк (1864-1944) досліджував поведінку людей у тісному взаємозв’язку із середовищем, що вони створюють – насамперед міським, аналізував взаємодію біологічних і соціальних факторів, що детермінують структуру суспільства. За Р.Парком в основі всіх соціальних процесів і явищ лежать чотири типи взаємодії: змагання, конфлікт, пристосування, асиміляція.

Соціологія, за П., вивчає зразки колективної поведінки, що формуються в ході еволюції суспільства як організму і «глибоко біологічного феномена». Соціальна еволюція у П. проходить чотири стадії, і будь-який соціальний організм переживає чотири відповідні порядки: екологічний (просторова, фізична взаємодія), економічний, політичний і культурний. У міру просування до культурного порядку підсилюються соціальні зв’язки (просторові, економічні, політичні, і нарешті, моральні) і суспільство досягає оптимальної «змагальної кооперації» і «згоди»; набуває чинності формула «суспільство як взаємодія».

Міграція як колективна поведінка утворює, за думкою П., екологічний порядок суспільства. Економічний, політичний і культурний порядок являють собою в сукупності «організацію контролю» за допомогою економічних законів, права, норовів, звичаїв, словом – «згоди». Таким чином, згідно П., суспільство виражає себе в «контролі» і «згоді», а соціальна зміна зв’язана насамперед зі зміною моральних норм, індивідуальних установок, стану свідомості, «людської природи» у цілому.

Поиск по сайту: