МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Проведення семінарських занять із земельного права має на меті, крім сприяння глибокому засвоєнню основних теоретичних питань земельного права, навчити майбутніх спеціалістів-правників свідомо і правильно застосовувати набуті знання та чинні нормативно-правові акти, які регулюють земельні відносини при розв'язанні конкретних справ, що виникають у діяльності підприємств, організацій і громадян у їхніх відносинах з іншими підприємствами, організаціями, а також органами державного управління, якщо ця діяльність пов’язана з використанням земельних ділянок відповідно до їх призначення.

Семінарські заняття — найефективніша форма самостійної роботи студентів під керівництвом викладача. Розв'язуючи конкретні життєві ситуації, студенти навчаються відшукувати необхідні нормативні акти, а в них — конкретні норми, що стосуються даного завдання (ситуації), а також виробляють уміння викладати результати проведеної роботи у відповідній правовій формі: скласти проект договору, рішення органу сільськогосподарського підприємства, постанову органу державного управління, позовну заяву,

Підготовка студента до семінарських занять

Готуючись до семінарських занять, крім вивчення відповідної теми з рекомендованого викладачем підручника, необхідно ретельно ознайомитися з змістом Земельного кодексу України з змінами і доповненнями, законів і підзаконниї нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини. Важливе місце у підготовці до практичного заняття (семінару) займає ознайомлення з науковими статтями з конкретної теми навчальної дисципліни, що друкуються у наступних юридичних часописах, та наукових збірниках відповідно до таблиці:

Як основний підручник, за допомогою якого отримуються базові знання із земельного права можна рекомендувати наступний: Мірошниченко А.М. Земельне право України: Підручник. – К.: КНТ; ЦУЛ, 2011 – 678 с. Підручник містить опис системи правових норм, що складають земельне право України, практики їх застосування, а також положень земельно-правової доктрини. Видання має окремі риси збірника законодавства, наводячи велику кількість цитат нормативно-правових актів. Особливістю підручника також є те, що матеріал систематизований за кількома рівнями: основні положення подані більшим шрифтом, а додаткові відомості для поглибленого вивчення відокремлено і подано меншим шрифтом.

Під час підготовки до семінарського заняття студенту слід виходити з того, що тематика семінару окрім загальнотеоретичної та практичної частин має ряд питань, що становлять проблему теоретичного або правозастосовного характеру. Тому окрім рекомендованої наукової літератури, навчальних та методичних посібників студент повинен проявляти ініціативу у пошуковій роботі і на власний розсуд обирати для підготовки відповідний науковий та навчальний матеріал.

Отже на першому етапі процесу підготовки до семінарського заняття студентові насамперед належить увійти до розсуду щодо поставлених завдань методом аналітичного ознайомлення з темою та переліком запланованих питань, звертаючи увагу на усвідомлення провідних понять, категорії, дефініцій відповідно до плану.

За цим студентові належить перейти до максимально усебічного розгляду наукової, аналітичної та правової інформації, яка міститься у відповідній літературі, базових нормативно-правових актах України з земельних правовідносин. Враховуючи специфіку земельного права у частині комплексності, інтегрованості й диференційованості відповідно до інших галузей права, не варто залишати поза увагою нормативні акти, якими регламентуються загальні засади земельних правовідносин та/або визначені особливі їх аспекти (Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України тощо).

В умовах сучасного розвитку інформаційних технологій одне з провідних значень у навчальній роботі посідає широке використання мережі Інтернет. Найбільш доступним і повним джерелом, що містить докладну інформацію щодо чинного земельного законодавства та його змін є база даних "Законодавство України",режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws. Але слід пам’ятати, що дана система має інформаційний характер і не є офіційним друкованим виданням. Тому під час користування базою даних "Законодавство України" слід уважно ставитися до інформації про джерело публікації того чи іншого нормативного акту наприкінці розділу «Текст для друку», а також звертати особливу увагу на чинність документу, або на її втрату. Посилання на нормативний акт, який втратив чинність при підготовці до семінарського заняття допускається лише у випадку розгляду у порівняльно-правовому контексті або в ретроспективі земельного законодавства. Використання та посилання на нормативні акти, що втратили чинність у будь-якому іншому випадку є помилкою і підставою для зниження загальної оцінки.

До того ж, під час підготовки до семінарського заняття студенти можуть використовувати й інші пошукові системи нормативно-правових документів: “Право”; “Юрист Плюс”; “Ліга”; “Нормативні акти України”; “Електронний інформаційний бюлетень Верховної Ради України”; електронні варіанти періодичних фахових та наукових видань. При цьому студенти повинні пам’ятати, що посилання на електронні ресурси як на джерело інформації є обов’язковими під час виконання письмових завдань, доповідей тощо.

Семінарське заняття у найбільш узагальненому вигляді поділяється на наступні етапи:

1.Вступна частина, до якої входить організаційний момент (до 5 хвилин), актуалізація теми та питань, які мають бути розглянуті в ході семінару.

2. Практична частина (опрацювання запланованих питань), де можуть використовуватися різні форми й методи роботи (розгорнута бесіда, виконання студентами практичних завдань з наступним оцінюванням, рольова гра, тощо).

Особливу увагу при підготовці до семінарських занять належить приділити практичній частині, яка проводиться в наступному порядку: а) виступ студента (основного доповідача) з викладенням змісту завдання (ситуації), у стислій формі переказується зміст ситуації; б) розв'язання завдання, де студент повинен пов'язувати свою відповідь з теорією питання і посилатися на відповідні норми нормативно-правових актів; в) запитання студентів доповідачеві щодо уточнення змісту завдання та по суті його розв'язання; г) запитання викладача щодо розглядуваного завдання (ситуації); д) обговорення завдання та можливих варіантів його рішення. При цьому студенти, які виступають і є фактично опонентами основного доповідача, доповнюють вирішення завдання новими теоретичними положеннями, ґрунтуючись на законах та іншими нормативно-правовими актах; е) висновки викладача.

Рішення завдань (ситуацій) має бути достатньо повним і теоретично обґрунтованими з посиланням на конкретні правові норми.

Однією з найбільш розповсюджених форм проведення семінарського заняття є семінар-конференція, яка будується за принципом «виступ-обговорення». Для висвітлення того чи іншого питання слово для основної доповіді отримує один з студентів, який повинен у встановлений регламентом час (до 5 хвилин) викласти основні думки. Така доповідь ґрунтується на знанні студентом провідних понять і категорій, основах регламентації того чи іншого виду правовідносин, що розглядаються, висвітленні власного бачення проблематики та шляхів її вирішення.

Після основної доповіді студенти за власним бажанням або на вимогу викладача висловлюють свої думки, зауваження та доповнення з порушеного питання. Якщо питання має характер проблеми, не врегульованої на рівні нормативно-правового акту, студент може запропонувати свій варіант такого врегулювання, але з використанням обов’язкової формули: «надати рекомендацію», або «рекомендувати законодавцеві внести такі зміни», з подальшою розгорнутою пропозицією.

Усі виступаючі повинні будувати свої доповіді, виходячи з принципу: «лаконічність+послідовність+системність = обґрунтовані висновки». Доповідь подається своїми словами, за виключенням цитування норм законодавства або посилань на джерела. Кожне спеціальне, доктринальне або інше поняття, що вводиться студентом до лексичного обігу повинно бути ним пояснено з точки зору походження та значення. «Зчитування» доповідей з таких джерел як підручники, навчальні посібники не допускається і є підставою для негативної оцінки. Використання під час роботи на семінарі матеріалів законодавства України є загальнообов'язковим. Без вказаних посилань відповідь не зараховується.