Класифікація аудиту, його відмінності від ревізії

Для вирішення поставлених завдань аудит виконує різні функції. Відповідно до організаційних принципів і класифікаційних ознак аудит поділяється на:

за організаційними ознаками:

регламентований – проведення його регламентується законодавством і нормативними актами, де визначено категорії підприємств, які підлягають обов'язковому аудиту;

договірний – об'єкт аудиту, обсяг робіт, періоди і терміни їх виконання обумовлюються угодою між суб'єктами господарювання і аудиторською фірмою.

за формою і метою здійснення:

зовнішній – незалежний аудит відповідно контрольованого підприємства, що здійснюється на підставі договору з підприємством-клієнтом. Його метою є перевірка законності господарських операцій, достовірності фінансової звітності, а також визначення, наскільки відповідає ведення бухгалтерського обліку встановленим стандартам і процедурам;

внутрішній (відомчий) – перевірка відповідності господарських операцій вимогам нормативних документів з введення бухгалтерського обліку на підприємстві. Метою такого аудиту є вдосконалення організації та управління виробництвом і пошук шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства.

за процесуальними ознаками:

однопредметний – досліджуються питання одного виду аудиту, наприклад, платоспроможності, правильності нарахування резерву сумнівних боргів тощо;

багатопредметний – комплексний аудит стратегії управління господарюючим суб'єктом;

комісійний – проводиться фахівцями різних спеціальностей. При цьому узагальнення роблять в одному аудиторському висновку, який підписують всі аудитори, що брали участь в аудиторській перевірці.

за змістом і функціями в управлінні:

запобіжний – аудит, який повинен запобігати різного роду конфліктним ситуаціям у фінансово-господарській діяльності, тобто на стадії підготовки технології виробництва до проведення маркетингових операцій тощо. Як правило, здійснюється внутрішнім аудитом;

перманентний – аудит, який проводиться безперервно в процесі фінансово-господарської діяльності з метою забезпечення менеджерів інформацією про відхилення від заданих параметрів;

ретроспективний – здійснюється після виконання господарських операцій, як правило, за минулий звітний період;

стратегічний – аудит, який вирішує питання стратегії розвитку фірми, компанії на перспективу.

У світовій практиці виділяють три типи аудиту.

Операційний аудит (управлінський) – перевірка процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінки її продуктивності й ефективності. Ефективність господарської системи складніше об'єктивно оцінити, ніж її відповідність певним критеріям або відповідність фінансової звітності загальноприйнятим бухгалтерським принципам. Таким чином, операційний аудит більше схожий на консалтинг адміністрації, ніж на те, що звичайно вважається аудитом.

Аудит на відповідність. Його мета – визначити, чи дотримуються в господарській системі специфічних процедур і правил, які входять до службових обов'язків персоналу. Наприклад, перевірка відповідності рівня заробітної плати мінімальному рівню, гарантованому законом.

Аудит фінансової звітності здійснюється для визначення того, чи узгоджується фінансова звітність з певними критеріями, як правило, із загальноприйнятими бухгалтерськими принципами.

Виступаючи методами господарського контролю, аудит і ревізія мають як подібні, так і відмінні риси. Подібність аудиту і ревізії полягає в наступному.

1. Аудит або ревізія як методи вивчення фактичного матеріалу з метою виявлення відхилень від встановлених критеріїв можуть мати як внутрішній так і зовнішній характер.

2. При проведенні аудиту і ревізії застосовуються подібні прийоми, способи та методики вивчення окремих об'єктів.

3. Аудит і ревізія мають спільні організаційні підходи до їх проведення і загальну базу для контролю - документацію, що перевіряється.

Не зважаючи на те, що аудит і ревізія мають багато спільних рис, існують і суттєві відмінності в їх основоположних аспектах (табл. 1.2.).

Таблиця 1.2.

Поиск по сайту: