|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методологічні засади теорії юридичної відповідальностіПридослідженні питань юридичної відповідальності в праві застосовується кілька філософських методів. Один з таких методів – феноменологічний, відповідно якого юридична відповідальність пропонується до розгляду як явище людської та правової дійсності. Воно існує в усіх цивілізованих народів, у межах предмета дослідження порівнюється сприйняття цього явища в праві обох держав. Основоположним принципом феноменологічного способу дослідження є твердження «існувати – значить бути сприйнятим». Діалектичний метод дає змогу шляхом викриття протилежностей у явищі відповідальності пояснити його необхідність у соціумі й онтологічну суть. Наприклад, дослідження відповідальності завжди було пов’язано з осмисленням категорії свободи. На перший погляд, відповідальність обмежує свободу, виникає логічне запитання: якщо свобода обмежена, то чи свобода це насправді? Розмірковуючи над цим, можна визначити і суть свободи, і суть відповідальності. Свобода без відповідальності – це свавілля, безлад, хаос. Отже, відповідальність забезпечує необхідний порядок, лад для мирного співжиття людини в суспільстві. За допомогою діалектичного методу можна визначити основну роль та доцільність юридичної відповідальності в правовій системі держави. Метеріалістичний метод виходить з того, що матерія первинна, а свідомість, дух вторинні. Історичне, суспільне буття – це діяльність, що визначається структурою: мета-засіб-результат. Потреби визначають поведінку людини, поведінка в стосунках між людьми вимагає врегулювання, свідомість породжує норми, зумовлені потребами. До таких норм належать правові, зокрема норми про юридичну відповідальність. Емпіричність дослідження полягає в тому, що для порівняння юридичної відповідальності, наприклад двох країн, ми беремо до уваги судову практику, норми законодавства, тлумачення норм Конституційним судом, тобто всю емпірію – досвід, що здобувається на практиці. Загальнонаукові методи дослідження юридичної відповідальності Системний (системно-структурний) орієнтує наукове пізнання юридичної відповідальності на розгляд її як деякої системи. Юридична відповідальність може бути подана в такій ієрархії систем: система юридичної відповідальності в законодавстві держави (кримінальна, цивільна, адміністративна, фінансова) – система галузевого інституту юридичної відповідальності (сукупність норм) – система норм юридичної відповідальності (гіпотеза, диспозиція, санкція). Метод гіпотез використовується при визначенні перспектив подальшого розвитку явища, його подальшу наукову обробку, актуальність, законодавче регулювання. У проблемній ситуації висувається кілька гіпотез, що суперечать між собою. Наприклад, чи існує позитивна відповідальність? Дослідження юридичної відповідальності в праві, наприклад України й Польщі, потребує методу спостереження в ході аналізу літератури й законодавства, аби прослідкувати, як досліджується поняття «юридична відповідальність» в обох державах і закріплюється в їхньому законодавстві. Узагальнення та абстрагування застосовується при опрацюванні галузевих знань про юридичну відповідальність. Абстрагування дає змогу досягти найширшого розкриття явища юридичної відповідальності.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |