Позитивна відповідальність – усвідомлення обов’язку, відчуття відповідальності, обов’язок дотримуватись вимог правових норм; позитивна юридична відповідальність – за і проти

Одним із перших в теорії права сформувалось розуміння позитивної юридичної відповідальності як усвідомлення обов’язку. Першм на цю проблему звернув увагу вчений криміналіст В.Г. Смірнов. У теорії права цю ідею підтримав Ф.Н. Фаткулін. На його думку, позитивна відповідальність – це усвідомлення правових властивостей своїх дій (бездіяльності), співвідношення їх з діючим законами та підзаконними актами, готовність відповідати перед державою та суспільством.

На думку Б. Т. Базилєва, сутність позитивної юридичної відповідальності полягає в обов’язку дотримуватись приписів правових норм, яка повинна реалізовуватись у реальній правомірній поведінці.

За своїм змістом позитивна юридична відповідальність є таким зв’язком, в рамках якої держава, діючи від імені суспільства, формулює абстрактний обов’язок усіх суб’єктів виконувати конкретні юридичні обов’язки, а сама виступає суб’єктом, що має право вимагати виконання цього обов’язку.

Позитивна юридична відповідальність – це вид юридичної відповідальності. Що являє собою відповідну реакцію держави та суспільства на здійснене соціально-корисне правомірне діяння особи у вигляді застосування різних заходів правового заохочення. (За Н.М. Оніщенко).

Ці заходи можуть бути: особистого характеру (винесення подяки, присвоєння почесного звання); майнового характеру (грошова премія, вручення цінного подарунка); організаційного характеру (підвищення на посаді).

Учені-правознавці серед ознак позитивної юридичної відповідальності називають такі:

1) встановлюється державою у заохочувальних правових нормах;

2) виступає засобом державного переконання та примусового стимулювання;

3) застосовується спеціально уповноваженими суб’єктами (державними органами, керівниками організацій тощо);

4) пов’язана з наданням особі додаткових прав, можливостей та інших соціальних благ;

5) виражається у певних позитивних наслідках майнового, організаційного та особистого характеру;

6) виступає формою реалізації заохочувальної санкції норми права у конкретному випадку і до конкретної особи, проте не ототожнюється з нею;

7) здійснюється в особливій процесуальній формі, найчастіше на особливо урочистих церемоніях з дотриманням низки процедур – як встановлення самого факту заслуги, так і вручення нагороди;

8) настає тільки за здійснення заслуги.

Цілі позитивної відповідальності:

а) стимулювання за здійснення най значущіших правомірних діянь;

б) виховання громадян у дусі поваги до закону;

в) упередження пасивної соціально невигідної, але все ж відповідної нормам права поведінки, та протиправної поведінки у «м’якій», стимулюючій формі.

Ознаки позитивної юридичної відповідальності:

- інформаційна;

- виховна;

- поновлююча;

- розподільча;

- функція соціального контролю.

Принципи позитивної юридичної відповідальності:

1. Принцип законності – застосування державою та іншими уповноваженими суб’єктами заходів правового заохочення, що здійснюється у суворих процесуальних рамках закону;

2. Принцип справедливості – заохочення має відповідати ступеню соціальної корисності діяння особи, а також неприпустимості заохочувати за одну і ту саму заслугу двічі;

3. Принцип добровільності вчинку – визначає, що застосування заходів позитивної відповідальності можливе лише здійсненні діяння за доброю волею, не із-за примусу, а для внутрішнього переконання індивіда у доцільності та корисності саме даного варіанту поведінки;

4. Принцип економічності – означає встановлення заході заохочення лише за дійсно цінні для держави та суспільства діяння, недоцільність заохочення за звичайне, повсякденне виконання обов’язків у цілях економії матеріальних ресурсів;

5. Принцип гарантованості заохочення – потребує встановлення відповідних гарантій своєчасного нагородження у визначеному обсязі за здійснення особою тих чи інших корисних діянь.

Поиск по сайту: