Співвідношення юридичної відповідальності з іншими видами відповідальності

НЕ 1.1. Соціальна відповідальність як інститут суспільства

План

Поняття та ознаки соціальної відповідальності

Форми реалізації соціальної відповідальності

Види соціальної відповідальності

Співвідношення юридичної відповідальності з іншими видами відповідальності

1. На сучасному етапі реформування українського суспільства актуалізується роль та значення соціальної відповідальності. Соціальна відповідальність є найважливішим елементом взаємозв’язку особи та суспільства, вона здійснює функцію регуляції поведінки індивіда відповідно до вимог суспільства.

Особливості соціальної відповідальності та її різновидів досліджують філософія, соціологія, етика, політологія, релігія, розуміючи, що будь-яка відповідальність – це завжди певний обов’язок особи здійснити власний вибір поведінки відповідно до тих норм, що існують у будь-якій сфері суспільства і відображають його інтереси, і сприйняти при цьому необхідний обов’язок звітувати перед суспільством за свій вибір і зазнати покарання у разі недодержання вимог соціальної норми.

На думку С. Бобровник, соціальну відповідальність можна визначити як діалектичний взаємозв’язок між особою та суспільством, що характеризується взаємними правами та обов’язками з виконання приписів соціальних норм та покладення різноманітних засобів впливу в разі її порушення.

Ознаки соціальної відповідальності:

1. Передбачається соціальними нормами

2. Соціальна відповідальність передвизначена суспільним характером відносин, особливостями самого суспільства, місцем особи у системі суспільних відносин

3. Обумовлена рівнем розвитку суспільної свідомості

4. Характерна взаємозв’язком між особою та суспільством, без якого неможливо побудувати правову державу та громадянське суспільство.

5. Соціальна відповідальність базується на принципах справедливості, гуманізму, необхідності. Відповідальність є мірою свободи, справедливості, гуманізму. У цих моральних якостях вона найбільше переплітається з ідеєю природного права, яке як відомо, розглядає моральні принципи як постійні та незмінні, категоричні імперативи, які визначають поведінку людини.

2. Соціальна відповідальність – єдина, проте має дві форми реалізації: добровільну, яка полягає в обов’язку суб’єкта слідувати приписам соціальним норм, та примусову – в обов’язку порушника соціальних норм певним мірам суспільного та (або) державного впливу, понести небажані наслідки та реалізації цих наслідків.

Схематично зміст добровільної форми реалізації соціальної відповідальності можна відобразити наступним чином: вимоги, викладені у соціальних нормах – усвідомлення суб’єктом пред’явлених вимог – виконання даного обов’язку (вчинення соціально-корисних поступків) – реакція з боку суспільства (оцінка – схвалення або заохочення). Визначені межі відповідальності утворюють об’єм виконання обов’язків та об’єм схвалень та заохочень, що застосовуються суспільством. У свою чергу цей об’єм застосовується соціальними нормами.

Низка авторів (А.Ф. Плахотний, В.И. Сперанський), вивчаючи феномен відповідальності, бачать її конструкцію з такими складовими: при взаємозв’язку особи з суспільством соціальна відповідальність може виступати на рівні відчуття (відчуття відповідальності), усвідомлення (усвідомлення відповідальності), реальної поведінки (соціально відповідальної поведінки), суспільного відношення (соціально-відповідальне відношення).

Поряд із зовнішньою необхідно відрізняти внутрішню структуру соціальної відповідальності:

1. Усвідомлення своєї соціальної ролі та необхідності діяти відповідно до вимог суспільства

2. Постійний самоконтроль за своїми діями з врахуванням їх наслідків для себе та оточуючих

3. Самооцінка на основі суспільно-значимих критеріїв

Зміст примусової форми реалізації соціальної відповідальності виглядає так: обов’язок перетерпіти небажані наслідки, які витікають із факту скоєння вчинку, - осуд суспільством порушника соціальних норм (оцінка) – примушування його до належної поведінки – перетерплювання порушником небажаних наслідків.

Ознаки примусової форми реалізації соціальної відповідальності:

А) соціальна відповідальність є соціальний обов’язок перетерпіти міри суспільного впливу, передбачені соціальною нормою;

Б) соціальна відповідальність пов’язана із суспільним примусом;

В) ззовні соціальна відповідальність виражена оцінкою суспільством скоєного вчинку та реальному несенні небажаних наслідків різноманітного характеру.

3. «Скільки видів соціальних норм діє у суспільстві, стільки же видів соціальної відповідальності існує в цьому суспільстві» - пишуть Р.Л. Хачатуров та Р.Г. Ягутян.

На думку С. Бобровник, обґрунтованою є класифікація соціальної відповідальності на неправову та правову. Неправова соціальна відповідальність не має юридичного характеру та виступає ж у формі моральної, політичної, корпоративної, релігійної, етичної. Правова відповідальність настає за порушення норм державно-організаційного права. Вона має активний характер, оскільки передбачає активний психічний вплив на порушника аж до застосування примусового фізичного впливу.

Саме виділення політичної, моральної, правової, професійної відповідальності дозволяє обґрунтувати природу суспільних відносин, визначає життєдіяльність особистості, колективу, суспільства, різних інститутів з врахуванням їх специфіки.

4. Доцільність взаємодії різних видів відповідальності має забезпечувати єдину мету – сприяти активізації суспільної думки та почуття цивільного обов’язку як методами переконання, так і методами примусу.

Як різновид соціальної відповідальності, юридична відповідальність є засобом забезпечення та охорони соціальних відносин, які можуть бути порушеними внаслідок протиправної поведінки.

Природа юридичної відповідальності як соціального явища вирізняється динамічним характером, це процес, який складається з трьох стадій: встановлення, настання та реалізації юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність зв’язана з державним примусом, що є важливою ознакою, яка відрізняє юридичну відповідальність від моральної та суспільної відповідальності.

Моральна та суспільна відповідальність не спричинює суб’єктам відповідальності фізичних страждань. Ціль відповідальності – виховання людей шляхом переконання, морального, суспільного примусу. Тут суб’єкт відповідальності переносить моральні страждання. До засобів моральної та суспільної відповідальності відносять суспільний осуд, догану, виключення із членства організації тощо.

Основний матеріальний критерій розмежування видів відповідальності необхідно шукати у суспільній небезпеці. Крім того, юридична відповідальність відрізняється від інших видів соціальної відповідальності суворою формальною визначеністю.

Для усіх видів соціальної відповідальності характерна примусова (негативна) та добровільна (позитивна) форма.

Поиск по сайту: