Рівні менеджменту

На перший погляд може здатися, що управлінці виконують однакові функції. Але управлінська праця має горизонтальний та вертикальний розподіл.

Горизонтальний розподіл - це розміщення конкретних керівників по окремих підрозділах (виробничий, фінансовий відділ, служба маркетингу тощо). Горизонтально розподілена управлінська робота повинна бути скоординована, щоб організації мала можливість досягти успіху у своїй діяльності. Такий вертикальний розподіл праці підлеглих "зверху" до стадії фізичних виробників продукції або осіб, що надають послуги, створює в результаті рівні управління. Кожна організація має свою певну кількість рівнів управління Попри те, що може існувати велика кількість рівнів управління, керівників розподіляють на три категорії з точки зору виконання функцій.

Рівні управління:

Технічний рівень (англ. - lower management - нижчий менеджмент) нижчі ланки управління, керівники підвідділів, бригад, майстри та аналогічні за рангом управлінські кадр. Вони займаються поточними операціями та діями, необхідними для забезпечення ефективної роботи без зривів у виробництві продукції чи наданні послуг.

Адміністративний рівень (англ. middle management - середня ланка управління) Керівники на адміністративному рівні (керівники управлінь і самостійник відділів) займаються управлінням і координацією всередині організації, вони узгоджують різноманітні форми діяльності і зусилля різних підрозділів організації.

Інституційний рівень. До нього відносяться генеральний директор та інші члени правління Вони займаються в основному розробкою довгострокових (перспективних) планів, формулюванням завдань, адаптацією організації до різних змін, управлінням відносинами між організацією і зовнішнім середовищем, а також середовищем, у якому існує і функціонує дана організація.

Керівники низової ланки - молодші начальники - це організаційний рівень, що знаходиться безпосередньо над робітниками та іншими працівниками (не управлінцями), здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань і забезпечують інформацією керівників вищих ланок. Вони відповідальні за використання виділених їм ресурсів, сировини та обладнання.

Керівники середньої ланки координують і контролюють роботу молодших начальників. Вони визначають проблеми, починають обговорення, рекомендують дії, розробляють творчі пропозиції, готують інформацію для рішень, що приймаються керівниками вищої ланки і передають ці рішення в технологічно зручній формі як конкретні завдання низовим лінійним керівникам.

Керівники вищої ланки - як правило, один або кілька людей - відповідальні за прийняття

найважливіших рішень для організації у цілому.

Успішність діяльності менеджера залежить від рівня управлінської майстерності (досвіду), якою вони володіють.

Ця майстерність може бути згрупована у сім категорій:

1. Концептуальна майстерність - здатність менеджера розуміти узагальнену перспективу організації, уявляти повну картину.

2. Майстерність ухвалення рішень - вміння обирати найкращий з двох чи більше альтернативних варіантів

3. Мистецтво аналітика - талант правильного розподілу робіт та завдань, вибору оптимальної техніки та засобів, діагностика проблем і передбачення розвитку ситуації.

4. Адміністративна майстерність - спроможність виконувати належні організаційні обов'язки, ефективно діяти в рамках обмеженого бюджету, координувати інформаційний потік.

5. Комунікаційне мистецтво - вміння логічно і доступно передавати свої ідеї та погляди іншим як усно, так і письмово.

6. Психологічна майстерність - здатність безконфліктно взаємодіяти з людьми, створювати сприятливий мікроклімат.

7. Технічна майстерність передбачає особливу компетенцію для виконання завдань.

Рівні управління утворюють конструкцію організаційної структури фірми, що зображується у вигляді ієрархічної піраміди управління, де кожна управлінська ланка займає своє чітко визначене місце і виконує належні функції.

R&D - дослідження та розробки

Рис. 2. Рівні управління в концернах та на великих фірмах

Основою відокремлення управлінських ланок є визначення кола питань, які повинні вирішуватися на різних рівнях управління. Так, наприклад, при чотириступеневій структурі вищий рівень управління визначає загальну політику фірми, другий рівень здійснює розпорядницькі та координаційні функції, на третьому рівні функціональні служби розробляють рекомендації, четвертий рівень - виконавчий.

Поиск по сайту: