Етапи прийняття раціонального рішення

При застосуванні раціонального підходу процес вирішення проблеми складається з 5-ти етапів плюс реалізація рішення і зворотній зв'язок.

Етапи прийняття раціонального рішення – це:

- Виявлення проблеми

- Збір і обробка інформації, формування обмежень і критеріїв вибору

- Виявлення альтернатив

- Вибір альтернатив

- Реалізація рішень

- Встановлення зворотнього зв’язку шляхом вимірювання та оцінки наслідків рішення, чи співставлення фактичних результатів. Це дозволяє скоригувати рішення ще до того як організації може бути нанесена значна шкода, через прийняття помилкового рішення. Тобто реальна цінність управлінського рішення стає очевидною лише після його здійснення.

4. Фактори, які впливають на процес прийняття управлінських рішень:

- Особисті якості керівника а) освіта б) досвід в) характер

г) темперамент д) система цінностей

- Оточення, яке ототожнюють з ризиком, характеризується по відношенню до ризику в наступних умовах:

а) визначеності, коли відомий результат кожної з відомих альтернатив;

б) ризику, коли результат рішень невідомий, але відома імовірність кожного результату, яка змінюється від 0 до 1;

в) умови невизначеності, коли абсолютно неможливо оцінити імовірність потенційних результатів, але з часом оточення змінюється, тому врахування фактору часу змушує менеджера керуватись інтуїцією або судженнями.

- Інформаційні обмеження.

Інформація – це дані, відібрані для конкретних людей, проблем, цілей та ситуацій. Завжди необхідно враховувати вартість отримання певної інформації та обов’язково порівнювати її з вигодами від використання даної інформації.

- Поведінка менеджера – це його лояльність, реакція на негативну інформацію та прогресивність чи креативність, а також вплив колективу.

- Очікування негативних наслідків від реалізації прийнятого рішення.

- Взаємозалежність управлінських рішень.

5. Сутність оптимізації рішень.

Сутність роботи будь-якого менеджера зводиться до вибору раціонального рішення та втілення його на практиці. Раціональне рішення визначається в процесі оптимізації. Під оптимізацією рішень прийнято розуміти вибір найбільш ефективного варіанта рішення з поміж можливих альтернатив. Оптимізацією упр. рішень займається окрема спеціальна наука управління чи наука про прийняття рішень, в якій застосовуються елементи системного аналізу, дослідження операцій та ін..

Особливості науки управління:

1 – використання наукового методу. Наук. метод складається з наступних етапів: 1 – спостереження, збір та аналіз інформації, що має відношення до проблеми. Якщо її достатньо, то приймається, а згодом реалізується рішення чи відповідна модель. Якщо в результаті реалізації виявляється, що рішення чи модель хибне, повертаються до першого етапу. Відбувається повторний збір та аналіз інформації.

2 – формування гіпотези, на якому відбувається визначення залежності між складовими компонентами проблеми.

3 – перевірка гіпотези, на якому відбувається підтвердження її правильності.

4 – реалізація прийнятого на основі гіпотези рішень або моделі. Якщо гіпотеза виявилась хибною, знову повертаються до першого етапу.

2 – системна орієнтація в процесі оптимізації рішень базується на тому, що будь-яка організація є відкритою системою, що складається із взаємопов’язаних частин.

3 – Використання моделей, що дає можливість врахувати вплив всіх факторів та випробувати можливі альтернативи в складних умовах виробничо-господарської діяльності.

6. Моделювання

Модель – це відображення системи, об’єкту чи ідеї в деякій формі, яка відрізняється від самої цілісності. Головною характеристикою будь-якої моделі є спрощене відображення конкретної виробничої, управлінської чи життєвої ситуації. Головна задача в процесі моделювання – це відкинути неможливі фактори і сконцентруватися на найбільш важливих та впливових на кінцевий результат реалізації рішення. Необхідність моделювання визначається наступними факторами:

1 – складністю реал.організаційних ситуацій.

2 – необхідністю експериментування

3 – орієнтацією управління на майбутнє

Моделювання, в т.ч. за допомогою комп’ютерних технологій, на сьогодні єдиний систематизований спосіб побачити варіанти і визначити потенційні наслідки альтернативних рішень, що дає змогу їх об’єктивно порівнювати.

Існують наступні види моделей:

1 – фізична – відображає об’єкт дослідження у збільшеному чи зменшеному вигляді. Фіз. моделі зовнішньо схожі на об’єкти досліджень.

2 – аналогова – відображає об’єкт дослідження певним аналогом, який веде себе так, як реальний об’єкт, але не виглядає як останній.

3 – математична (символічна) –використовує математичні символи для опису властивостей та характеристик об’єкта. Найчастіше застосовується в науковому дослідженні.

Етапи побудови моделей:

1 – постановка задачі

2 – формування чи побудова моделі

3 – перевірка моделі на достовірність

4 – використання моделі

5 – оновлення моделі (відбув. за необхідності)

Поиск по сайту: