Синтаксис

ДІЄПРИКМЕТНИК

В українській мові вживаються дієприкметники:

Дієприкметники активного стану

1. Активного стану:

а) теперішнього часу на -чий (-а, -е) — зрідка: вик о нуючий, зрост а ючий, мобіліз у ючий, організ у ючий, перетв о рюючий, прац ю ючий;

б) минулого часу на -лий (-а, -е): зж о вклий, нав и слий, обм о клий, почорн і лий.

Дієприкметники пасивного стану

2. Пасивного стану минулого часу:

а) на -ний, -а, -е (-аний, -яний, -ений, -єний, -ований, -йований, -ьований, -уваний, -юваний): (з і)гнаний, (по)с і яний, (с)тв о рений, (за)г о єний, (з)буд о ваний, (с)копій о ваний, (с)формуль о ваний, нам і чуваний, вигот о влюваний;

б) на -тий (-а, -е): закр и тий, м и тий, поч а тий, уж и тий.

Примітка 1. а) Дієприкметники на -тий утворюються від односкладових дієслівних основ на -и-, -і-, -у-, -я- (після шиплячого -а-), -ер-: б и ти — б и тий, гр і ти — гр і тий, вз у ти — вз у тий, вз я ти — вз я тий, м’ я ти — м’ я тий, ж а ти — ж а тий, т е рти — т е ртий.

б) Паралельні форми на -тий, -ний утворюються від дієслів із суфіксом -н- (-ну-): верн у ти — в е рнутий і в е рнений, замкн у ти — з а мкнутий і з а мкнений, к и нути — к и нутий і к и нений, ус у нути — ус у нутий і ус у нений.

в) Паралельні форми на -тий і -ний утворюються й від дієслів з основою інфінітива на -оло-, -оро-: кол о ти — к о лотий і к о лений, пор о ти — п о ротий і п о рений.

Від дієслова мол о ти паралельні форми — м о лотий і м е лений.

г) Від інших дієслів утворюються дієприкметники на -ний: вар и ти — в а рений, верт і ти — в е рчений, вр а з и ти — вр а жений, гром а дити — гром а джений, дарув а ти — дар о ваний, копіюв а ти — копій о ваний, куп и ти — к у плений, малюв а ти — маль о ваний, пис а ти — п и саний, погас и ти — пог а шений.

Примітка 2. Дієприкметники від дієслів з основою інфінітива на приголосний, на -и-, -і- (-ї-) перед -ний мають е (після голосних є): запрягт и — запр я жений, в и їздити — в и їжджений, зас и діти — зас и джений, в и гоїти — в и гоєний.

ДІЄПРИСЛІВНИК

1. Дієприслівники теперішнього часу утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи).

Суфікс -учи (-ючи) виступає в дієприслівниках, утворених від дієслів першої дієвідміни, а суфікс -ачи (-ячи) — в дієприслівниках, утворених від дієслів другої дієвідміни: бер у ть — беруч и, виробл я ють — виробл я ючи, ід у ть — ідуч и, к а жуть — к а жучи; б а чать — б а чачи, лет я ть — летяч и, сид я ть — сидяч и, сплять — спляч и.

2. Дієприслівники минулого часу утворюються від основи дієслова минулого часу чоловічого роду за допомогою суфікса -ши (після основи на приголосний) і -вши (після основи на голосний): брав — бр а вши, купув а в — купув а вши, куп и в — куп и вши, налет і в — налет і вши; прин і с — прин і сши, спік — сп і кши, став — ст а вши.

Синтаксис

Синтаксис (від гр. syntaxis- побудова, порядок)- частина мовознавства, що вивчає форми речень і словосполучень.

Словосполучення - це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів (червоний ліхтарик, стояти вгорі, дивитися на екран).

Словосполучення можуть входити в склад речення, можуть вичленовуватися з нього для спеціального аналізу і поза реченням у мові не існують.

Словосполучення поділяються на:

Поиск по сайту: