Прийоми викладення наукових матеріалів

Кожний дослідник намагається донести свої думки у найбільш ясному і зрозумілому вигляді. Один вважає, що для цього досить лише коротко описати хід дослідження і детально викласти кінцеві результати. Інший ніби вводить читача до своєї творчої лабораторії, не поспішаючи водить його від етапу до етапу, детально і послідовно розкриваючи методи своєї роботи, її успіхи і невдачі, весь хід процесу дослідження. Так перед читачем проходить весь важкий шлях пошуку від творчого задуму до заключного етапу роботи -підведення підсумків, формулювання висновків і пропозицій.

Перший варіант ви4кладу часто використовується авторами наукової монографій, розрахованих на порівняно вузьке коло фахівців. Для будь-якої іншої наукової роботи більш прийнятним є другий варіант викладення, який лає змогу краще виявити спроможність автора до самостійної науково-дослідної роботи. Це сприяє повнішому виявленню глибини його наукової ерудиції даній галузі науки і спеціальних знань з питань наукового дослідження, тобто відповідності її автора офіційним вимогам (наприклад, вимогам дипломанта, здобувана наукового ступеня).

В арсеналі авторів наукових робіт є кілька методичних прийомів викладу наукових матеріалів. Найчастіше використовуються такі прийоми: 1) послідовний; 2) цілісний (з подальшою обробкою кожного розділу); 3) вибірковий (розділи пишуться окремо у будь-якій послідовності).

Послідовний виклад матеріалу наукової роботи потребує більших витрат часу, бо автор не може переходити до наступного розділу, не закінчивши роботу над попереднім. А для обробки одного розділу необхідно часом перевірити декілька варіантів, аби знайти кращий з них. Водночас матеріал, який майже не потребує чорнової обробки, чекає черги і лежить без руху.

Цілісний прийом. Тут знадобиться майже вдвічі менше часу на підготовку кінцевого варіанта рукопису, бо спершу пишеться чернетка всього твору, ніби грубими мазками, потім відбувається його обробка в частинах і деталях.

Вибірковий виклад матеріалів також часто застосовується дослідниками. У міру готовності фактичних даних автор обробляє матеріали у будь-якому зручному для нього порядку.

Кожний дослідник вибирає саме той прийом викладення, який найбільше дозволяє перетворити чорновий рукопис на проміжний або остаточний.

На цьому етапі роботи над рукописом із уже накопиченого текстового матеріалу крім основних розділів доцільно виділити такі композиційні елементи наукового роботи: а) вступ; б) висновки та пропозиції; в) бібліографічний перелік використаних літературних джерел; г) додатки; д) покажчики.

І перед тим, як переходити до остаточної обробки чорнового рукопису, корисно обговорити основні положення його змісту з науковим керівником.

Робота над остаточним варіантом рукопису. Коли макет чорнового рукопису готовий, всі необхідні матеріали зібрано, зроблено необхідні узагальнення, є схвалення наукового керівника, починається детальне шліфування тексту рукопису. Перевіряються і критично оцінюються кожен висновок, таблиця, кожне речення, кожне слово.

Автор ще раз перевіряє, наскільки назва його роботи та назви розділів і підрозділів відповідають їх змісту, уточнює композицію наукового твору, розміщення матеріалів та їхню рубрикацію. Доцільно також іще раз перевірити переконливість аргументів на захист своїх наукових положень тут треба подивитися на власний твір немовби „чужими очима", критично та вимогливо.

Лекція 7. Робота над науковими статями і доповідями(2 год.)

Для майбутнього науковця важливо оволодіти технікою написання статей і підготовки доповідей на конференціях не тільки з точки зору задоволення вимог щодо кількості та рівня публікацій, а й з позицій сприйняття їх слухачами та читачами. Це зобов'язує до певної логіки побудови доповіді чи статті, високої вимогливості до їх форми, стилю і мови.

Опублікувати статтю - це означає зробити даний матеріал надбанням фахів _ е для використання в їхній роботі. Отже, треба писати просто і зрозуміло.

Слід уникати як передчасних публікацій, так і зволікання з публікаціями. Оприлюднення надає пріоритет у авторстві і практично необмежену аудиторію.

Висвітлимо методику написання статті за результати якогось часткового дослідження. Передусім треба розробити план. Для статті обсягом 7-8 машинописних сторінок план має виглядати так:

1) вступ - постановка проблеми у загальному вигляді аг її зв'язок з важливими
практичними завданнями (5-10 рядків);

2) останні дослідження і публікації, на які спирається втор, виділення невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття (звичайно ця частина статті складає близько 1/3 сторінки); її можна назвати „вихідні передумови";

3) формулювання цілей статті (постановка завдання); цей розділ вельми важливий, бо з нього читач визначає корисність для себе даної статті; мета статті випливає з постановки загальної проблеми і огляду раніше виконаних досліджень. тобто дана стаття має на меті ліквідувати якісь „білі плями" у загальній проблемі (обсяг цієї частини статті 5-10 рядків);

4) виклад власне матеріалу дослідження (5-6 сторінок). Невеликий обсяг
вимагає виділення головного у матеріалах дослідження; іноді можна обмежитися
тільки формулюванням мети досліджень, коротким згадуванням про метол
вирішення завдання і викладом отриманих результатів; якщо на обсяг статті немає
суворих обмежень, то доцільно описати методику дослідження повніше;

5) у закінченні наводяться висновки з даного дослідження і коротко подаються
перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.

Деякі журнали для авторів публікують навіть вимоги до структури та оформлення статей. Наукова стаття має бути не меншою 0,25 друкованого аркуша друкований аркуш - 40 тисяч знаків).

Методика підготовки доповіді на науковій конференції є дещо іншою. План доповіді - аналогічний плану статті. Проте, специфіка усного мовлення викласти суттєві зміни у формі і змісті. Слід мати на увазі, що за 10 хвилин людина має прочитати матеріал, розміщений на 4 сторінках машинописного тексту, тобто обсяг доповіді є меншим від обсягу статті. Крім цього, доповідач повинен реагувати на попередні виступи за темою його доповіді. Полемічний характер доповіді викликає інтерес слухачів і підвищує їхню активність.

Поиск по сайту: