 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Розподіл балів, що присвоюється студентам
| Модуль 1 (поточний контроль) | Модуль ІІ (індивідуальне науково-дослідне завдання) | Сума | |
| Т1 | Т2 | Т3 | Т4 |
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
| Оцінка за шкалою ВНЗ | Оцінка при підсумковому контролі у формі екзамену | Оцінка при підсумковому контролі у формі заліку | Оцінка за шкалою ECTS | |
| 90-100 | 5 (відмінно) | Зараховано | А (відмінно) | Відмінне знання матеріалу лише з незначною кількістю помилок |
| 80-89 | 4 (добре) | В (дуже добре) | Вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками | |
| 70-79 | С (добре) | Загалом добрі знання, але з помітними помилками | ||
| 60-69 | 3 (задовільно) | D (задовільно) | Пристойно, але із значними недоліками | |
| 50-59 | Е (достатньо) | Відповідає мінімальним вимогам | ||
| 21-49 | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання | Не зараховано | FX | Недостатньо: необхідно доопрацювати і повторно скласти залік чи екзамен |
| 0-20 | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом | F |
3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
Модуль І
Змістовий модуль І. Релігієзнавство
Тема 1: Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
- релігієзнавство як галузь знань, його мету, завдання, предмет, функції, методи та поняття;
- релігію як феномен духовної культури, теорії про її походження.
План вивчення теми
1. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань.
2. Предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.
3. Релігія як феномен духовної культури.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При вивченні першого питання важливо відзначити, що, хоч релігієзнавство як окрема галузь знань виникло лише у ХІХ ст., проте воно має давню історію, оскільки виникло як результат зусиль представників богословсько-теологічної та філософської думки.
Аналіз релігієзнавства як науки доцільно проводити за трьома основними складовими, якими виступають:
- філософія релігії;
- соціологія релігії;
- психологія релігії.
По-друге, необхідно визначити та проаналізувати два напрями наукового дослідження релігії:
- теоретичне релігієзнавство, яке складається з філософських, соціологічних і психологічних аспектів;
- історичне релігієзнавство, яке вивчає історію виникнення й еволюції окремих релігій та релігійних вірувань у їхньому взаємозв’язку, акцентуючи увагу на послідовності розвитку релігійних культів.
При вивченні другого питання студенту потрібно чітко усвідомити, що релігієзнавство і релігійні теорії за своїм змістом не співпадають, оскільки релігійні вчення належать до системи богослов’я (теології) та теоретично обґрунтовують релігійні цінності, релігієзнавство ж – це галузь науки, одним з предметів якої виступають релігійні вчення.
Важливо звернути увагу на такі складові предмету релігієзнавства, як:
- виникнення, функціонування й розвиток релігії;
- будова та компоненти релігії;
- роль релігії в історії суспільства та житті окремої людини;
- взаємозв’язок і взаємодія релігії з іншими галузями культури тощо.
Слід також загострити увагу на розкритті мети релігієзнавства, по-перше, як науки (допомога у корегуванні основних напрямків державної політики щодо дотримання прав людини та забезпечення конституційного принципу свободи совісті), а по-друге, як навчальної дисципліни (підвищення рівня гуманітарної освіти, морального виховання молоді через розкриття історії і сутності релігії, її місця в системі духовної культури та в житті суспільства).
Категорії релігієзнавства можна розподілити на три групи: власне релігієзнавчі, загальнофілософські і конкретно-наукові поняття.
При вивченні третього питання необхідно дослідити взаємозв’язок і взаємовплив релігії з історичними, соціальними, культурними умовами життя людей.
Доцільно проаналізувати основні теорії походження релігії: теологічні, містичні, православно-академічну, наукову, психологічну тощо.
Важливо звернути увагу на структуру релігії (релігійна свідомість, культова діяльність, релігійні організації), з якою пов’язані її чисельні специфічні функції.
Слід звернути увагу на загальні ознаки, які дозволяють визначити даний феномен духовної культури як релігію, такі як визнання надприродного, наявність ідеї порятунку та універсальних духовних практик, спрямованих на зв’язок з божественним тощо.
Питання для самоконтролю
1. Що було теоретичним підґрунтям виникнення релігієзнавства як науки?
2. Що входить до предмету релігієзнавства?
3. Яке місце займає релігієзнавство у системі гуманітарних знань?
4. У чому полягає практичний сенс релігієзнавства як науки і навчальної дисципліни?
5. Які існують теорії про походження релігії?
6. Які можна виділити структурні компоненти релігії?
7. Чому історичний аналіз релігії необхідно поєднувати з теоретичним дослідженням її побудови, функцій, системи духовних цінностей?
8. Яке значення має вивчення релігії в тісному зв’язку з конкретно-історичними, соціальними, етнічними, культурними явищами?
9. Чому релігія є універсальним духовним явищем в житті суспільства?
10. Визначте основні принципи класифікації релігій.
Поиск по сайту: