АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Інфраструктура фізичного розподілу

Читайте также:
  1. В Конституції України принципів народного суверенітету і розподілу державної влади
  2. Види стратегій фізичного розподілу
  3. Вопрос № 4 Основні положення теорії розподілу влад(Монтескье)
  4. Глобальна інформаційна інфраструктура як інституціональна база інформаційного суспільства
  5. Завдання фізичного виховання
  6. Закон нормального розподілу
  7. Засоби повітряних перевезень, інфраструктура повітряного транспорту
  8. Інтерпретація показників фізичного розвитку
  9. Контроль правильності розподілу запасів за групами.
  10. Основні види розподілу та кооперації управлінської діяльності. Вибір пріоритетних справ.
  11. Посередники в каналах розподілу, їхні функції і види

 

 

Інфраструктура фізичного розподілу – це комплекс галузей, сфер діяльності, що безпосередньо не приймають участі в процесі матеріального виробництва, проте створюють необхідні умови для його здійснення. Її розвиток обумовлюється мірою корисності для підприємств. Це означає, що підприємству повинно бути вигідно, мати справу з маркетинговим посередником, а не напряму з продавцем чи кінцевим споживачем.

Мережа маркетингових посередників є змістом інфраструктури товарного ринку. Вони повинні організовувати роботу таким чином, щоб високий рівень обслуговування та помірні ціни підштовхували потенційних клієнтів до співробітництва. Ефект сервісної діяльності проявляється не в галузях інфраструктури товарного ринку, а в галузях матеріального виробництва.

Діяльность в сфері інфраструктури товарного ринку не може мати замкнений галузевий характер, вона просторово розімкнута міжгалузевими зв’язками. Продавці використовують канали фізичного розподілу з участю посередників тільки в тих випадках, коли винагорода, яка виплачується посередникам, є нижчою, ніж можливі витрати при самостійній організації збуту. Отже, незважаючи на те, що вони беруть за свої послуги певну винагороду, їх участь в каналах розподілу надає продавцям та покупцям переваги.

Маркетингові посередники забезпечуючи товарні потоки, є зв’язуючою ланкою між виробництвом і споживанням. При цьому розрізняють оптових та роздрібних посередників. Споживачами оптових посередників є проміжні покупці, а роздрібних – кінцеві.

Оптовий посередник – це підприємство, що здійснює діяльність із продажу товарів або послуг тим, хто здобуває їх із метою перепродажу чи професійного використання.

До основних функцій оптових посередників відносять наступні:

1) Збут і його стимулювання – оптовики мають у своєму розпорядженні торговельний персонал, що допомагє виробникові охопити значну кількість дрібних клієнтів при порівнянно невеликих витратах. Оптовик має більше ділових контактів, і нерідко покупець довіряє йому більше, ніж незнайомому виробникові.

2) Виявлення попиту кінцевого споживача, закупівля і формування товарного асортименту – оптовик підбирає вироби і формує необхідний товарний асортимент, який є найбільш затребуваним клієнтами.

3) Розбивка великих партій на дрібні – оптовики забезпечують клієнтам економію коштів, закуповуючи товари вагонами і розбиваючи їх на дрібні партії.

4) Складування – оптовики зберігають товарні запаси, сприяючи тим самим зниженню відповідних витрат постачальника і споживча.

5) Транспортування – оптовики забезпечують більш оперативну доставку товарів, оскільки вони знаходяться ближче до клієнтів, ніж виробники.

6) Фінансування – оптовики фінансують своїх клієнтів, надаючи їм кредит, а одночасно фінансують і постачальників, коли оплачують рахунки.

7) Прийняття ризику – приймаючи право власності на товар і несучи витрати у зв’язку з його розкраданням, псуванням, ушкодженням і старінням, оптовики беруть на себе частину ризику.

8) Надання інформації про ринок – надають своїм постачальникам і клієнтам інформацію про діяльність конкурентів, нові товари, динаміку цін тощо.

9) Послуги з керування і консультаційні послуги – допомагє роздрібним торговцям удосконалювати діяльність, навчаючи їх продавців, приймаючи участь у розробленні схем магазинів і обладнанні експозицій, а також в організації систем бухгалтерського обліку і управління запасами.

Оптово-посередницькі підприємства можна класифікувати за наступними ознаками:

· ступінь підлеглості — формально незалежні: виступають від свого імені, за дорученням і за рахунок клієнтів (брокери, комісіонери, консігнатори); залежні: виступають від імені, за дорученням і за рахунок клієнтів (торгові агенти — дистриб’ютори, комівояжери); незалежні: виступають від свого імені і за свій рахунок (ділери);

· форма доходу — формально незалежні та залежні отримують винагороду у вигляді процента від суми угод, що укладені при їх сприянні, незалежні отрмують прибуток у вигляді різниці цін купівлі та продажу;

· ступінь функціональної універсалізації — функціонально-універсальні, функціонально-спеціалізовані;

· ступінь товарної універсалізації — товарно-універсальні, товарно- спеціалізовані;

· наявність складського господарства — мають, арендують, не мають складських потужностей;

· район діяльності — обмежені, неообмежені конкретним районом діяльності;

· тривалість взаємовідносин з клієнтурою — підтримують тривалі, короткотермінові, епизодичні контакти;

· обсяг товарообігу — великі, середні, малі.

Новою формою організації оптової торгівлі є магазини типу «кеш енд керрі» – означає «оплата готівкою плюс самовивіз». В класичному варіанті це склад-магазин великої площі, орієнтований на оптових та дрібнооптових покупців, які переважно закуповують товари для подальшого перепродажу.

Організованим місцем укладення оптово-посередницьких угод є товарні біржі. Товарна біржа – це організований ринок, спеціальне місце, де, керуючись єдиними правилами торгівлі, продавці та покупці опосередковано, за допомогою брокерів можуть укладати угоди. Єдині правила торгівлі зобов’язують працівників товарних бірж, по-перше, надавати однакові можливості для усіх учасників торгів і, по-друге, оперативно інформувати їх про рівень та динаміку цін.

Діяльність товарних бірж уніфікована та передбачає виконання ряду умов:

1) виключення вибіркового і пріоритетного доступу до інформації;

2) безумовне виконання взятих на себе зобов’язань;

3) рівноправ’я та свобода дій усіх учасників торгів;

4) дотримання регламенту ведення торгів і порядку фінансових розрахунків;

5) використання уніфікованих форм документів.

Товарні біржі можна класифікувати за наступними ознаками:

· регіон дій — національні, міжрегіональні, міжнародні;

· ширина асортименту — вузькоспеціалізовані, спеціалізовані, універсальні;

· тип угод — з реальним товаром, фьючерсні, опціонні, комплексні;

· ступінь відкритості — відкриті, закриті;

· організаційно-правова форма — у вигляді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо.

Роздрібна торгівля – будь-яка діяльність із продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

До основних функцій роздрібних посередників відносять наступні:

1) Формування глибокого і насиченого асортименту продукції – за рахунок розподілу великих обсягів постачань на дрібні партії, що відповідають бажанням і попиту кінцевого споживача.

2) Задоволення потреб кінцевого споживача за місцем його роботи чи проживання – за рахунок великої кількості підприємств роздрібної торгівлі відповідної галузевої належності.

3) Одержання виробником інформації про попит на товар і споживчі переваги – за рахунок підбору асортименту, що є найбільше затребуваний споживачем.

4) Просування нових товарів виробника і проникнення на нові ринки – за рахунок реалізації заходів комплексу комунікацій та створення нових точок торгівлі.

5) Розкручування бренду виробника – за рахунок рекламних акцій, PR, стимулювання збуту, особистих продажів.

 

 

Тести

 

 

1.До видів ешелонованої стратегії не належить стратегія:

1.Інтенсивного розподілу.

2.Екстенсивного розподілу.

3.Ексклюзивного розподілу.

4.Селективного розподілу.

 

 

2.Для ешелонованої стратегії фізичного розподілу характерна:

1.Діяльність без посередників.

2.Діяльність з наявністю як мінімум одного посередника.

3.Діяльність з максимально можливою кількістю посередників.

4.Діяльність з мінімально можливою кількістю посередників.

 

3.До видів гнучкої стратегії фізичного розподілу належить:

1.Випадкова.

2.Невипадкова.

3.Вертикальна.

4.Горизонтальна.

5.Відстрочки.

 

4.Особливість стратегії навантажувальної консолідації полягає у:

1.Зменшенні кількості посередників.

2.Зменшенні виробничих запасів.

3.Зменшенні транспортних витрат.

4.Оптимізації адміністрування.

5.Збільшенні прибутковості підприємства.

 

5.До різновидів стратегії навантажувальної консолідації не належить:

1.Географічна.

2.Випадкова.

3.Запланована.

4.Договірна.

 

6.До змісту діяльності відділу фізичного розподілу не належить функція:

1.Аналізу мікро і макросередовища.

2.Прогнозування попиту.

3.Прийому замовлень.

4.Організації зберігання і транспортування товарів.

5.Сервісу.

 

7,Змістом інфраструктури товарного ринку є:

1.Мережа логістичних посередників.

2.Мережа маркетингових посередників.

3.Мережа оптових посередників.

4.Мережа роздрібних посередників.

5.Проміжні покупці.

 

8)Який показник характеризує канал фізичного розподілу:

1.Довжина.

2.Глибина.

3.Висота.

4.Кількість.

5.Географічне розташування.

 

9) Назвіть фактор, який не визначає наявність посередників в каналі фізичного розподілу:

1.Мінімізація кількості угод.

3.Збереження товарно-матеріальних цінностей.

3.Особливості ціноутворення.

4.Близькість до споживача.

5.Надання відстрочки виробництва і реалізації.

 

10) Якого методу аналізу каналу фізичного розподілу не існує:

1.Інституційний.

2.Графічний.

3.Стастистичний.

4.Інституційно–графічний.

5.Функціональний.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)