Організаційні форми управління фізичним розподілом

Для підприємств, що випускають широкий асортимент виробів, обслуговують велику кількість територіально відокремлених споживачів і мають розвинуту розподільчу мережу, пріоритетом структурних змін вважається фіксація зусиль на зниженні витрат, що виникають в каналах фізичного розподілу. Акцент пропонується робити на зменшенні надлишкових товарних запасів, використанні прогресивних видів тари, раціональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, виборі найкращих маршрутів руху і транспортних засобів. Це стає важливим як з точки зору економізації поставок, так і для забезпечення високого стандарту якості сервісу. Не можна ігнорувати тієї обставини, що в ринкових економічних умовах принципове значення має «близькість до споживача», максимальне задоволення його вимог не тільки у процесі поставок, але і після їх закінчення. Тому доцільно, щоб збутова функція продовжувалась після відвантаження, втягуючи у сферу свого призначення споживання доставленої продукції. Під цим розуміється допомога в організації ремонтних і пуско-налагоджувальних робіт, модернізації раніше поставленого обладнання, навчанні і перепідготовці фахівців для його експлуатації, інші форми сервісу. У цьому зв’язку, поява інтегрованого підрозділу, що контролює розподільчу діяльність у цілому, економічно виправдана, передусім, для підприємств, що мали труднощі збутового характеру.

У рамках відділу управління фізичним розподілом об’єднуються операції, пов’язані з рухом і зберіганням товарно-матеріальних цінностей, які виконуються в «економічному просторі» між зберіганням готової продукції на території підприємства і сферою споживання. Зміст діяльності відділу фізичного розподілу складають функції прогнозування попиту, прийому замовлень, організації зберігання і транспортування товарів, сервісу (рис. 10.2).

Сучасні тенденції розвитку товарних ринків України свідчать про посилення ролі однієї з функцій фізичного розподілу – налагодження і підтримка зв’язків з потенційним покупцем. Тобто зростає необхідність вдосконалення і підвищення ефективності стосунків «постачальник-покупець».

Передумовою налагодження довготривалих зв’язків є раціональний вибір постачальників і оптимальний вибір цільових сегментів ринку, серед яких можуть бути кінцеві споживачі, а можуть бути маркетингові посередники.

Рис. 10.2. Типовий варіант організаційної структури відділу управління фізичним розподілом

У цьому контексті інструментом гармонізації відносин є стимулювання постачальником покупця.

До методів стимулювання відносить:

- знижка – зниження ціни в залежності від ряду факторів;

- залік – виплати виробниками грошових компенсацій в обмін на рекламу та мерчендайзинг товару;

- товарний кредит – постачання товару під реалізацію;

- заміна товару – якщо одне з найменувань товару погано розкуповується, йго можна замінити;

- дроблення партій – поштучна пропозиція товара по оптовій ціні;

- премії за лояльність – в залежності від терміну співробітництва виплата грошових винагород;

- комерційні конкурси – змагання між клієнтами за кращі показники роботи і нагорода переможців путівками, преміями, цінними призами тощо;

- навчання, консультації – допомога посередникам з метою підвищення продажів;

- організація професійних зустрічей і спеціалізованих виставок;

- надання представницьких матеріалів з рекламою торговельногї марки виробника;

- організація сервісу.

Крім того, можна виділити специфічні методи стимулювання для товарів промислового призначення:

- постачання запасних частин;

- монтаж, налагодження обладнання;

- навчання персоналу для роботи на обладнанні;

- ремонт устаткування;

- оренда устаткування;

- гарантійне і післягарантійне обслуговування;

- прийом устаткування, що вийшло з ладу.

Ефективність управління фізичним розподілом також залежить від ступеню сформованості його інфраструктури.

Поиск по сайту: