Рішення щодо ціноутворення

Ціна є найважливішим інструментом ринкової політики підприємства. Останнім часом, цінова конкуренція віддає «пальму першості» неціновій конкуренції. Але конкуренція в цінах залишається ефективним засобом конкурентної боротьби. Розвиток товарних ринків відбувається досить динамічно і служить причиною постійного вдосконалення методів ціноутворення.

Основними елементами ціни є собівартість, прибуток, податки.

Собівартість — це витрати на одиницю товару в грошовому виразі.

Прибуток — це різниця між ціною і собівартістю.

Податки — це частина собівартості або процентне нарахування на дохід чи прибуток, що обов’язково перераховується до бюджету та характеризується регламентацією розмірів і термінів внесення. До собівартості включаються такі податки: відрахування до фонду соціального страхування, пенсійного фонду, фонду обов’язкового медичного страхування, податок для користувачів автомобільних доріг.

В залежності від об’єкту оподаткування розрізняють прямі та непрямі податки.

Прямі податки — встановлюються на дохід, прибуток і майно фізичних і юридичних осіб. До них відносяться: подохідний податок фізичних осіб, податки на прибуток підприємств, на доходи банків, земельний, лісовий тощо.

Непрямі податки — це податки на товари, які отримуються при їх продажу та перераховуються до бюджету: податок на додану вартість (ПДВ), акцизи, мито та інш. Податок на додану вартість є формою вилучення в бюджет частини знову створеної вартості. На кожній стадії виробництва й реалізації товарів створюється нова додана вартість, що визначається як різниця між сумою податка на додану вартість, отриманого за продані товари і, сплаченого за сировину та матеріали.

Акцизний збір вводиться на товари, які не є предметами першочергового споживання. Він визначається за формулою:

, (7.1)

де — сума акцизного збору;

— собівартість чи ціна підакцизного товару;

— ставка акцизу у відсотках від ціни підприємства без ПДВ.

Ціна підакцизного товару з акцизом визначається за формулою:

, (7.2)

де — ціна підакцизної продукції;

Торговельна надбавка — це сума витрат і прибутку торгових організацій.

Розрізняють поняття «склад ціни» та «структура ціни».

Склад ціни — значення елементів ціни в абсолютном виразі.

Структура ціни — питома вага елементів ціни у відсотках.

Як видно з рис.7.3 - 7.5, склад ціни має такий вигляд:

Рис.7.3. Склад ціни підприємства (за видами економічної діяльності)

Рис.7.4. Склад ціни оптової торгівлі

Рис.7.5. Склад ціни роздрібної торгівлі

Таким чином, чим довший канал розподілу, тим більшою є ціна для покупця.

Ціна є одним з основних чинників, що впливають на ряд кількісних і якісних показників роботи підприємства, а саме:

- прибуток;

- рентабельність;

- оборот;

- конкурентоспроможність;

- частка ринку.

Встановлюючи той або інший рівень ціни, підприємство може досягти різних цілей залежно від ситуації, що склалася, на ринку:

- виживання фірми;

- максимізація прибутку;

- зростання рівня продажів;

- стабілізація чи зростання частки ринку;

- завоювання ринку.

Ціни визначають структуру виробництва, вирішальним чином впливають на рух матеріальних потоків, розподіл товарної маси, рівень прибутковості підприємства.

Залежно від типу ринків і позиції, яку займає підприємство, можна розділити їх на дві групи:

1. Підприємства, що формують ціни (шукачі ціни). Ці підприємства володіють ринковою силою, достатньою для того, щоб встановлювати на свої товари ціни, відмінні від цін конкурентів. Така ситуація характерна для монополістичних та олігополістичних ринків.

2. Підприємства, що наслідують ринкові ціни (одержувачі ціни). Ці підприємства мають дуже малий вплив на ринок, щоб проводити власну цінову політику і вимушені приймати ціну, яка склалася. Така ситуація характерна для ринків досконалої конкуренції.

В ціні однаковою мірою повинні враховуватися інтереси як виробника, так і споживача продукції.

Для вартісної оцінки результатів угоди і витрат використовуються різні види цін. В залежності від того, яка ознака взята за основу для класифікації, всі види цін можна поділити на різні групи:

- за характером обороту;

- за ступенем конкуренції;

- за способом фіксації ціни;

- за способом одержання інформації;

- за фактором часу;

- за умовами постачання.

За характером обороту, що обслуговується, розрізняють наступні види цін: оптові, роздрібні, ціни та тарифи на послуги населенню.

За ступенем конкуренції: вільні (ринкові) — ціна попиту, ціна пропозиції; фіксовані ціни та тарифи, регульовані, паритетні, монопольна ціна.

За способом фіксації: тверді ціни, рухливі ціни, змінні ціни.

За способом одержання інформації про рівень ціни: ціни для публікації, довідкові ціни, базові ціни, прейскурантні, розрахункові.

За фактором часу: тверда ціна, сезонна ціна, ступінчаста ціна.

За умовами постачання: ціна-нетто, ціна-брутто, «франко».

Тести

1.За умов командно-адміністративної системи управління ціна визначалася:

1.Виробником або постачальником відповідного товару.

2.Торговельним підприємством.

3.Інструкціями міністерств, відомств.

4.Відповіді п. 1, 2 є правильними.

2.За умов ринкової економіки ціна виконує функцію:

1.Показника обмінної вартості товару.

2.Інструменту визначення рівня корисності товару.

3.Вимірника витрат на виробництво товару.

4.Відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

3.Категорії «ціна товару», «попит на товар», «пропонування товару» на ринку продавця та на ринку покупця є:

1.Абсолютно ідентичними.

2.Різними в певних аспектах.

3.Суттєво відмінними.

4.Настільки тотожними, що на дрібні відмінності не варто звертати уваги.

4.Попит на товар у контексті категорій «ціна», «попит», «про­понування» можна визначити як:

1.Сукупність покупців, що можуть придбати товар за конкретну ринкову ціну.

2.Загальну кількість покупців у регіоні.

3.Виявлення різноманітних смаків покупців, впливу на ринок шви­дких змін моди.

4.Форму виявлення потреб на ринку.

5.Співвідношення категорій «ціна», «попит» та «пропонування» за умов ринку покупця є таким:

1.Ціна визначається попитом та пропонуванням товару.

2.Визначальною є категорія попиту.

3.Пропонування товару впливає на ціну та попит.

4.Відповіді п. 2, 3 є правильними.

6.Ціна рівноваги товару на ринку:

1.Урівноважує витрати на виробництво та корисність товару.

2.Балансує витрати на виробництво та якість товару.

3.Ціна, за якої запропонована кількість товару дорівнює потрібній ринку кількості товару.

4.Балансує запити покупців та їхні доходи.

7.Зростання ціни товару на ринку спричиняється до:

1.Збільшення пропонованої кількості товару.

2.Зменшення пропонованої кількості товару.

3.Ніяк не позначається на пропонованій кількості товару.

4.Збільшення або зменшення пропонованої кількості товару зале-жить від інших умов.

8.Зменшення ціни товару на ринку спричиняється до:

1.Зменшення потрібної кількості товару.

2.Збільшення потрібної кількості товару.

3.Ніяк не позначається на потрібній кількості товару.

4.Збільшення або зменшення пропонованої кількості товару зале­жить від інших умов.

Поиск по сайту: