Чисте виробництво

Cьогодні і завтра екобезпеки економіка вимагає вдосконалення промислового виробництва з метою перетворення на екологічно чисте (коротка форма - «чисте виробництво»). У трактуванні, прийнятої на конференції міністрів з охорони навколишнього середовища для Європи (Софія, 1995), екологічно чисте виробництво визначається як «Безперервне програму комплексної превентивної стратегії охорони навколишнього середовища до технологічних процесів і продукції з метою зниження ризику для здоров'я людей і навколишнього середовища».

З іншого боку, як показує аналіз світової практики чисте виробництво можна розглядати як логічне завершення багатоетапного процесу перетворень у системі Маар з охорони навколишнього середовища: технології «кінця труби»- маловідходні, ресурсозберігаючі технології - чисте виробництво, орієнтоване на запобігання утворення відходів, а у разі їх освіти - на переробку відходів в місцях їх утворення.

Основний технологічний принцип чистого виробництва - скорочення відходів у технологічному процесі і повторне використання відходів в місцях їх виникнення (в той же технологічному процесі або в іншому, але всередині підприємства).

В ідеалі в чистому виробництві мають бути відсутні очисні споруди та місця складування відходів. І, нарешті, є ще одна сторона чистого виробництва - його функціонування передбачає випуск екологічно чистої продукції, тобто такої продукції, яка по можливості виробляється з відновлюваної сировини і вторинних матеріалів, не містить сторонніх шкідливих домішок, відрізняється низьким рівнем енергоспоживання при її виробництві та експлуатації, не забруднює навколишнє середовище. Природно, що в тому, і в іншому випадках термін «екологічно чисте (чиста)» не можна розуміти буквально. Мова йде про ступінь екологічної чистоти застосовуваних технологій і продукції, що випускається продукції, а не про абсолютну екологічну чистоту, досягнення якої в певною мірою досить утопічно.

Становлення чистого виробництва передбачає реалізацію стратегії поступового зменшення шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище за рахунок постійного виконання екологічно ефективних заходів (проектів) організаційного та технологічного характеру, спрямованих на зміну технологічних процесів, складу продукції та технологій послуг.

Для запобігання забрудненню навколишнього середовища зусилля слід спрямовувати на використання процесів, матеріалів, практичних прийомів або продукції таким чином, щоб уникати, скорочувати або регулювати викиди, скиди, утворення відходів, застосовуючи для цього весь арсенал сучасних досягнень: зміни у виробничому процесі, в механізмах управління, ефективне ресурсопользованіе і заміну матеріалів, очищення відходів і вторинне використання матеріалів (рециклінг).

Основні принципи чистого виробництва включають в себе:

локальність - обмеження появи і шкідливого впливу забруднюючих речовин місцем їх освіти;

превентивності - запобігання утворення забруднюючих речовин та їх негативного впливу на стадіях, що передують їх можливої появи;

системність - реалізація економічно обгрунтованих способів запобігання, скорочення, нейтралізації забруднюючих речовин на всіх стадіях виробничого процесу від сировини до готової продукції;

еколого-економічну оцінку прийнятих рішень - комплексний підхід до вибору оптимального варіанту запобігання забруднення, що припускає сукупну оцінку як екологічного, так і економічного ефектів;

фінансову досяжність - наявність необхідних фінансових коштів для реалізації прийнятих рішень;

прибутковість - вигідність запобігання забруднення (утворення відходів);

безперервність - послідовність реалізації проектів, програм і планів у їх постійному розвитку.

До числа найважливіших, як показує світовий досвід, серед перерахованих вище принципів, що роблять виключно привабливим створення екологічно чистих виробництв у рамках конкретних підприємств, відноситься принцип прибутковості (вигідності), коротко формулируемого, як: «запобігання забруднення -- вигідно».

Будь-якому підприємству запобігання забрудненню навколишнього природного середовища або скорочення забруднення повинно бути вигідніше, ніж витрачання коштів на очищення або виплату компенсацій. Тому перетворення промислових виробництв на екологічно чисті, розробка нових технологій мають бути націлені на те, щоб домогтися роботи підприємств з мінімальними витратами ресурсів і мінімальним шкідливим впливом на навколишнє середовище. Чим швидше цей принцип буде реалізований на підприємствах Росії, тим успішніше технології та процеси в промисловості, в сільському господарстві і в сфері послуг будуть наближатися до екологічно чистим.

Вигоди, одержувані підприємствами від чистого виробництва, зводяться до наступного:

а) В сфері охорони навколишнього середовища:

- скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин, зменшення кількості відходів;

- скорочення ресурсоємності виробництва;

- скорочення землеемкості виробництва за рахунок зменшення необхідності складування відходів.

б) В сфері охорони праці:

- зменшення ризику для здоров'я персоналу;

- поліпшення умов праці на робочому місці, підвищення безпеки робочого місця;

- підвищення рівня привабливості роботи для молоді.

в) В сфері економіки:

- скорочення витрат на сировину, енергію, паливо, воду;

- скорочення витрат на очищення стічних вод, пило-і газоподібних викидів, утилізації відходів;

- скорочення транспортних витрат;

г) Зменшення екологічних платежів і штрафів;

- підвищення цін на продукцію у зв'язку з поліпшенням її якісних характеристик;

- зростання прибутку.

д) В відносинах з населенням:

- підвищення рівня репутації підприємства, створення сприятливої громадської думки;

- скорочення скарг населення в державні контролюючі органи.

Таким чином, чисте виробництво уособлює собою стратегію запобігання забруднення навколишнього середовища, виконання якої здійснюється за допомогою заходів, які не ведуть до погіршення стану навколишнього середовища та економічно вигідних.

Організація з досягнення екологічно чистого виробництва передбачає обов'язкове залучення до участі в ній адміністрації, створення комісії з вироблення регламенту, створення робочої групи для проведення аналізу, виявлення проблем, розробки та вирішення конкретних завдань з впровадження проектів з виробництва на підприємстві.

Вироблення можливих варіантів вирішення проблеми запобігання забруднення може стосуватися зміни асортименту продукції, модифікації виробничих процесів, створення системи рециркуляції і вторинного використання сировини, заміни сировинних матеріалів, модернізації обладнання.

Пріоритетність дій по запобіганню забруднення доцільно здійснює домагаючись максимального результату при:

- усунення джерела забруднення;

- скорочення забруднення біля джерела,

- вторинної переробки;

- поділі і концентрації потоків відходів;

- передачі відходів;

- отриманні енергії і матеріалів з відходів;

- спалювання відходів;

- транспортування відходів на звалища.

Реальне здійснення стратегії чистого виробництва на російських підприємствах вимагало звернення до досвіду впровадження подібних програм за кордоном. Одним з перший провідників методології чистого виробництва в Росії став Російсько-норвезька центр (РНЦ) «Чисте виробництво», створений у 1994р. У Москві і тісно взаємодіє з державними структурами управління.

В даний час програма ПП, здійснена на ряді підприємств Архангельської, Мурманської, Калінінградської, Ленінградську, Московську, Вологодської області, Республіці Карелії, м. Санкт-Петербург та ін.

Поиск по сайту: