Розрізняють

- формальні протилежності - не мають внутрішнього зв'язку,

- протилежності діалектичні - такі сторони єдиної сутності, які і взаємозаперечують і, разом з тим, взаємодоповнюють одна одну (наприклад, спадковість і мінливість, диференціал та інтеграл, асиміляція і дисиміляція, аналіз і синтез тощо).

Єдність протилежностей - це їх взаємопроникнення інероздільність, приналежність до однієї сутності.

Боротьба - їх взаємовиключення в межах єдиного цілого.

Взаємодія протилежних сторін і є джере­лом саморуху, імпульсом розвитку певної сутності.

Закон переходу кількісних змін у якісні (або закон взаємопереходу кількісних і якісних змін) розкриває механізм розвитку, механізм появи нового, раніше не існуючого. Основними категоріями, що розкривають суть цього закону, є поняття кількості, якості, міри і діалектичного стрибка.

Кількість - зовнішня визначеність предмета чи явища, яка позначається у величинах і числах.

Якість - внутрішня визначеність предмета, усталена сукупність його властивостей та ознак.

Міра - така єдність кількісних і якісних параметрів предмета, в межах якої дана якість ще не змінюється.

Діалектичний стрибок - порушення міри і перетворення даної якості на нову.

Будь-яке явище є єдністю кількісних і якісних характеристик.

Кількісні зміни відбуваються поступово і безперервно, але до певної межі, до досягнення певної міри.

При порушенні певної міри відбувається раптовий стрибок, кількісні зміни перетворюються на зміну якості.

Якщо кількісні зміни відбува­ються поступово, то якість змінюється завжди у формі раптової зміни, діалектичного стрибка.

Закон заперечення заперечення визначає спрямованість і тен­денцію розвитку. Діалектичний розвиток має спіральний характер: від простого до складного, від нижчого до вищого, але з частковим повернен­ням, з успадкуванням позитивного змісту попередніх ступенів.

Певна єдність (предмет чи явище) в процесі власного розвитку відкидає від себе старе, те, що віджило і заважає подальшому розвитку (перше заперечення).

Разом з тим, розвиток містить у собі й елемент спадковості, збереження в собі найбільш цінних моментів старого змісту, які мають право на існування і забезпечують цілісність предмета, збереження його специфіки.

Здійснюється дру­ге заперечення: часткове повернення до попереднього стану.

Таким чином, в процесі розвитку відбувається розрив із власним минулим, зі старим зміс­том, і, одночасно, здійснюється подолання крайнощів, часткове повернення збереження всього цінного, що було на попередній стадії.

Поиск по сайту: