Причини та умови жіночої злочинності

Кримінологічна характеристика жіночої злочинності, її помітні істотні відмінності від чоловічої свідчать про вплив на них явищ біо­логічного характеру. Щодо ролі біологічних факторів у формуванні особистості людини, в тому числі особи злочинця, висловлюються різні думки. Тому природною є постановка проблеми біологічної від­мінності жіночої злочинності від чоловічої. Ще у XIX ст. представни­ки соціологічної школи у кримінології пояснювали менші злочинні прояви у жінок як їх фізичною слабкістю, так і відчуженням від гро­мадського життя, замкненістю у колі сімейних обов'язків. Ясна річ, фізичні можливості для реалізації наміру вчинення, наприклад, на­сильницького злочину в жінки, як правило, більш обмежені порівняно з чоловіком. У ході сімейно-побутових чи іншої природи суперечнос­тей жінка звичайно не може завдати чоловікові істотної шкоди. Але в той же час не слід забувати про те, що для жінок типовим є вчинення злочинів із заздалегідь обдуманим наміром. Давно було зазначено, що заздалегідь обдумане вбивство припускає відсутність боротьби з боку жертви і тому воно більш легке для фізично слабкішої статі. Що сто­сується вчинення корисливих злочинів жінками, то тут фізичні мож­ливості істотної ролі не відіграють.

Певне відокремлення жінки від інтенсивного соціального життя, без сумніву, стимулює зростання жіночої злочинності. Але тенденція до подальшої емансипації жінки, більш активна її участь у матеріаль­ному і духовному процесі життєдіяльності ведуть до соціального «перероблення» жіночої природи, деформації і деморалізації її особи. Жінка стає більш схильною вирішувати життєві проблеми шляхом вчинення злочину.

Прихильники антропологічної школи у кримінології наполягали на тому, що відмінність кримінологічних показників жіночої і чолові­чої злочинності обумовлена генетичною природою жінки, певною мірою «біологічною її недорозвиненістю». Зараз, мабуть, ніхто не за­перечує, що біологічні і психічні властивості жінки відіграють певну роль у формуванні її особистості. Більшість сучасних дослідників схильні стверджувати, що особистість - це соціально-біологічний продукт епохи. Особистість людини постійно формується (вдоскона­люється або деградує) під впливом біологічних, психологічних і со­ціальних обставин. Суспільство, щоправда, контролює головним чином соціальні реагування людини на зовнішні подразники і віддає пріори­тет у причинному комплексі жіночої злочинності соціальним факторам. Дійсно, злочинна поведінка жінки, як і її правомірна поведінка, визна­чена наперед зрештою не її біологічною статтю, а соціальними умова­ми. Наше життя зовсім недосконале і сприяє не тільки законослухняній поведінці. Як показують численні приклади, жінка все більше засвоює ті форми суспільної поведінки, котрі раніше були прерогативою чоло­віків. Негативні стандарти поведінки, характерні для злочинців-чоловіків (зловживання спиртними напоями, наркотиками, паразитизм, аморальність, бездуховність тощо), стають дедалі частіше притаман­ними і жінці-злочинниці.

Отже, біологічні особливості жінок (порівняно з чоловіками), ви­значаючи або у деяких випадках і обмежуючи кількісно-якісні показ­ники окремих видів злочинів, самі по собі не виступають як причина їх вчинення. Розглядати феномен жіночої злочинності, як і її малопоширеність, тільки крізь призму її біологічної обумовленості навряд чи правильно. Це мало що дає для її розуміння і для організації боротьби з цим негативним явищем.

Що стосується природжених або набутих з часом - різних за при­родою - тілесних і духовних вад, спадкових аномалій і хвороб, деяких акцентуацій особистості, то вони, зрозуміло, обтяжують формування і пристосування до життя особи взагалі і жінки зокрема. Але й вони у більшості самостійно теж не можуть бути «володарями» вибору варі­антів її поведінки. Поєднані з несприятливими соціальними умовами виховання та існування, ці аномалії сприяють формуванню таких сталих рис і уявлень особи, які у конкретній ситуації визначають вибір злочин­ного шляху задоволення потреб і досягнення життєвої мети. Походжен­ня жінок-садисток, жорстоких вбивць, особливо небезпечних рециди­вісток, свідомість яких знаходиться десь на межі неосудності, є все ж рід­ким явищем, хоча випадки такі трапляються. Але це винятки.

У кримінологічній літературі зазначається, що головними негативни­ми явищами, з якими пов'язана жіноча злочинність та її різновиди, є:

- зростання напруженості у суспільстві, конфліктності і ворожнечі між людьми;

- поширення таких явищ, як пияцтво, алкоголізм, аморальність, наркоманія, психопатія, проституція, бродяжництво, жебрацтво тощо;

- істотне послаблення основних соціальних інститутів і у першу чергу сім'ї;

- більш інтенсивна участь жінок у суспільному виробництві.

Несприятлива соціально-економічна обстановка в Україні спричи­нила погіршення морально-психологічного стану суспільства. Жінки набагато вразливіші до цих змін, які безпосередньо негативно вплива­ють на виробничу і сімейно-побутову сфери. Апатія, нігілізм, цинізм, втрата віри у майбутнє превалюють у свідомості більшості людей, сприяють зростанню ворожнечі, обману, користолюбства, виникнення гострих криміногенних ситуацій. Буття і свідомість співвідносяться тут у діалектичній єдності.

Споживацтво, інфантильність, аморалізм, проституція, бродяжни­цтво, жебрацтво, психічні і соматичні захворювання та інші негативні явища, на жаль, все більше уражають жінку. Багато жінок-злочинниць вчинили злочини у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. У країні зафіксований факт зростання поширення наркотиків та збіль­шення кількості їх споживачів. Наркоманки без певних занять створюють велику криміногенну небезпечність, оскільки для задоволення своїх потреб вони не мають інших засобів, крім проституції і злочину. Більше половини з них - це особи, які не працюють і не навчаються.

Кримінологічні дослідження свідчать про те, що поєднання нега­тивних соціальних рис характеру з нервово-психічними захворюван­нями (у межах осудності) ускладнюють соціальну адаптацію і можуть сприяти вчиненню злочинів.

Сім'я, сімейно-шлюбні, сімейно-побутові відносини посідають важливе місце у житті жінок. Сім'я глибоко впливає на формування особи жінки, її як позитивної, так і негативної поведінки. У злочинниць чітко простежується зв'язок між сімейним неблагополуччям і анти-суспільними проявами. Сімейне неблагополуччя виявляється перш за все у поєднанні таких обставин, як деформація сімейних зв'язків і сто­сунків; низький культурний, загальноосвітний і професійний рівень; примітивне коло інтересів, які нерідко стають домінуючими і перехо­дять в антисуспільні; викривлення моральних і правових поглядів тощо. Деякі дослідження свідчать про високу спадковість антисоці­альних властивостей. Існує причинна залежність між сімейним не­благополуччям і характеристикою особи майбутніх правопорушниць і злочинниць. Деякі з них у 16-17 років мають тільки кілька класів освіти або лише в колонії навчилися читати.

Насильство у сім'ї притаманне не тільки низьким соціальним вер­ствам населення. Воно має місце і у так званих благополучних сім'ях. Страх перед самітністю, економічна незахищеність - причини того, що сімейне насильство залишається латентним, безкарним, тривалий час і спонукають жінку до насильницької дії.

Міцність і стабільність сімейно-побутової сфери є обставинами впливу позитивного характеру на напрям думок і поведінки жінки. Порушення у цій сфері, послаблення контролю, втрата нею регулю­ючих функцій, сімейний дискомфорт негативно впливають на жінку і ведуть до зміни її ролі і обов'язків у сім'ї. Сьогодні в Україні кожна десята жінка не має сім'ї і живе самотньою; значна частина розлучених або удови. Майже половина неодружених жінок, які живуть окремо від родичів, - віком до 30 років. Третина самотніх жінок мають вік 30-49 ро­ків. Такі порушення демографічної структури складу жінок неминуче відображаються на багатьох інших соціальних явищах, у тому числі і на жіночій злочинності. Кримінологи давно зауважили, що злочинна діяльність жінки обумовлюється її найближчим оточенням, особливо близькими їй чоловіками. У бізнесі жінки дуже залежать, від них.

Розпад сім'ї, особливо після засудження жінки до позбавлення волі, - це особиста трагедія, яка часто веде до десоціалізації і де­градації жінки. Психічні стереотипи, соціальні зв'язки жінок руйну­ються швидше і глибше, ніж у чоловіків. Утрата життєвих стимулів, невіра у краще майбутнє, справедливість, добро призводять до продо­вження злочинної діяльності.

Емансипація, поступове втілення у життя демократичних принци­пів та деякі інші соціальні обставини сприяли більш активній участі жінок у виробництві і громадському житті. Як вже зазначалося, у ба­гатьох галузях народного господарства, науки, охорони здоров'я, мис­тецтва, культури, освіти тощо жінки становлять більшість працюючих. Немало жінок обіймають різні керівні посади, займаються підприєм­ництвом і бізнесом.

Відомо, що соціалізація людини здійснюється через засвоєння нею певних законів, моральних вимог, системи цінностей. В основу певної системи цінностей, з якою зіткнулася сучасна жінка, покладені гроші, особиста вигода, збагачення за будь-яку ціну тощо. Хабарництво, кра­діжки, ухилення від сплати податків, приховування валютної виручки, шахрайство з фінансовими ресурсами, корупція стали нормою життя. За цих несприятливих соціально-економічних і психологічних умов ви­никає безліч криміногенних ситуацій, у яких - зі своєї чи чужої волі - опиняються працюючі на різних посадах жінки. Орієнтація на егоїстично-споживацькі цінності, скрутне матеріальне становище, тривога за май­бутнє сім'ї, мінливі перипетії бізнесу, мотиви престижу, бажання роз­багатіти, позбавитися обов'язків породжують і сприяють зростанню корисливої, корисливо-насильницької і насильницької злочинності.

Разом з тим багато жінок виконують тяжку і малокваліфіковану роботу. Непрестижність праці, відсутність належної освіти і кваліфі­кації, недостатній інтелектуальний рівень, соціальна безперспектив­ність, сімейно-побутові негаразди тощо негативно впливають на фі­зичний і психічний стан жінок. За даними деяких кримінологічних досліджень, більша частина жінок-бродяг раніше були зайняті на тяж­ких, малокваліфікованих роботах, а п'ята частина жінок, засуджених до позбавлення волі, не мали взагалі будь-якої кваліфікації.

Малозабезпеченість і незабезпеченість сімей, члени яких і самі часто є безробітними, стають провокуючим приводом до вчинення злочинів. Високий рівень поінформованості про наявність престижних речей і коштовностей входить у суперечність з можливістю їх закон­ного придбання. Ця суперечність нерідко вирішується шляхом вчинен­ня корисливих злочинів (крадіжки, шахрайство тощо).

Слід підкреслити: не сама по собі історично обумовлена тенденція більш активної участі жінок у суспільному житті породжує і сприяє зростанню жіночої злочинності. Визначальними при вчиненні злочинів виступають соціальні суперечності і поєднані з ними негативні явища та процеси.

Злочинність жінок обумовлюється: 1) пропагандою у засобах масової інформації культу грошей, багатства, насильства, жорстокості, сексуальної свободи, романтизації злочинного світу; 2) недоглядами в роботі суб'єктів боротьби зі злочинністю; 3) недоліками роботи в системі пенітенціарних установ тощо. За статистичними даними, частина злочинів учиняється саме внаслідок негативного впливу.

В історичному плані розрізняють такі теорії жіночої злочинності: моралістичні, антропологічні (біологічні) і соціологічні. Дві перші були поширені в минулі століття, нині домінує третя.
Моралістична теорія виходила з того, що жінка здатна на злочинні вчинки з часів Єви. Німецькі інквізитори Шпренгер і Інститоріс писали у “Молоті відьом” (XV ст.): “як через брак розуму жінки скоріше за чоловіків відступають од віри, так і через свої незвичайні афекти і пристрасті вони більш активно шукають, вигадують і здійснюють свою помсту за допомогою чар або іншими способами. Тому немає нічого дивного в тому, що серед жінок так багато відьом”.
Антропологічна (біологічна) теорія причини неповноцінності жінки вбачала в її біологічних особливостях. Ч. Ломброзо у творі “Жінка злодійка й повія” (кінець XIX ст.) писав, що “у жінки порівняно з чоловіком визначається відповідний дитині розвиток”. Звідси він дійшов висновку, що жінка більшою мірою схильна до злочинів, ніж чоловік (до жіночих злочинів він зарахував і проституцію).До речі зауважимо, що проведеними у США і Канаді дослідженнями доведено, що ділянки мозку, які “керують" вищою інтелектуальною активністю, у жінок приблизно на 11 % мають більше клітин (нейронів), ніж у чоловіків.

Аналіз сучасних соціально-економічних і психологічних процесівта умов життя жінок дозволяє вважати, що причини злочинності середних в даний час пов'язані з такими явищами:
1) значно більш активним їх участю в суспільному виробництві;
2) деяким ослабленням головних соціальних інститутів і в першу чергусім'ї;
3) збільшеною напруженістю в суспільстві, конфліктами і ворожістю міжлюдьми, що більш гостро сприймається жінками;
4) зростанням наркоманії, алкоголізму, проституції, бродяжництва тажебрацтва серед жінок.

Жінки стали набагато більше, ніж раніше, працювати в громадськомувиробництві та активніше брати участь у суспільному житті. В даний часвони складають приблизно половину чисельності робітників і службовців, ібільшість в таких сферах, як охорона здоров'я, народна освіта,культура і мистецтво, наука та наукове обслуговування, торгівля, громадськехарчування, дрібне підприємництво, постачання, збут, заготівлі,кредитування та страхування, текстильна промисловість та ряд інших. Понадпівмільйона жінок керують підприємствами, установами, організаціями
(як правило, дрібними і середніми), близько мільйона - очолюють цехи,ділянки, відділи та інші структурні підрозділи. Дезорганізація у всіхцих сферах набагато чутливіші для жінок, ніж для чоловіків.

На виробництві жінки здійснюють грабунку не тільки у зв'язку здоступністю цінностей, але й тому, що іншим шляхом ці цінності вони неможуть придбати через відсутність грошей, або з-за високих цін. Не секрет,що зараз у багатьох сім'ях жінки, що займаються підприємництвом,що працюють в торгівлі або громадському харчуванні, є головнимигодувальниками навіть при наявності чоловіка. Звичайно, маса розкрадань відбувається черезпоганий збереження та охорони виробленої продукції, товарів ідезорганізації виробництва, а також відсутності виховної роботи злюдьми. Втім, виховна робота і заклики до совісті при відсутностігрошей і разом з тим впровадження в життя культу грошей дорівнюють нулю.

Приблизно половина важких і низькокваліфікованих робіт упромисловості та будівництві в даний час лягає на жіночі плечі,що абсолютно ненормально і деморалізує жінок. За наявними даними, майжемільйон жінок обрали професією праця будівельника, проте рівеньмеханізації тут в середньому досягає 50%. торгівлі і громадському харчуванні,на складах, базах, в магазинах жінкам доводиться обробляти великучастина вантажів вручну. Ще мало засобів малої механізації. Тому такуроботу жінки легко кидають і можуть стати на шлях правопорушень.

В даний час у більшості галузей і виробництв відсутніобмеження та заборони для використання праці жінок. Їхня працявикористовується нарівні з чоловічим, для них встановлена рівна з чоловікамитривалість робочого дня, визначені однакові норми розцінки. У тойВодночас жінки в набагато більшій мірі, ніж чоловіки, схильні довпливу несприятливих факторів, фізично вони набагато слабкіше чоловіків.

Кримінологічна значимість цих обставин полягає в тому,що багато жінок не витримують настільки непосильних навантажень, та й самаробота непрестижна. Як показало вибіркове дослідження, більша частинажінок-бродяг раніше були зайняті на важких малокваліфікованих абонепрестижних роботах. За даними іншого обстеження, з числа жінок,засуджених до позбавлення волі, кожна п'ята не мала кваліфікації.

Становище жінок на селі, де особливо велика частка ручної праці, щескладніше. Набагато гірше, ніж у місті, поставлено медичне, торговельне,культурно-побутове обслуговування, значно менше зручностей у будинках. Багатопоселення розташовані далеко від великих культурних і промислових центрів.
На селі коротша тривалість життя, вище смертність дітей та осібпрацездатного віку

Тому не дивно, що жінки з сіл і селищ їдуть домісто, поповнюючи ряди волоцюг, жебраків, повій, воровок, виявляютьагресивність, потрапивши в нове середовище і невдало адаптувавшись в ній.

Важка, малокваліфікованих робота огрубляє, очерствляет жінку,позбавляючи її таких природно притаманних їй рис, як жіночність, м'якість,слабкість, чутливість. Вона стає різкою, агресивною, схильноївирішувати виникаючі ситуації за допомогою сили. Це одна з причин збільшеної внаші дні частки здійснюються жінками злочинів проти особистості, їхагресивності, жорстокості.

Поиск по сайту: