 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Гідрогеологічні умови
В гідрогеологічному відношенні Дніпровсько-Орільський заповідник розташований в межі Дніпровського артезіанського басейну.
Живлення підземних вод здійснюється в основному за рахунок атмосферних опадів, а в заплавах в період паводків також за рахунок поверхневих вод [14].
На території Дніпровсько-Орільського заповідника виявлено 2 види ґрунтових вод: терасовий та прирічковий. Водомісткими породами є піски від пилуватих до крупних. Їх живлення відбувається за рахунок інфільтрації метеорних вод та підтока ґрунтових з боку річок Орілі та Дніпра. Ґрунтові води знаходяться здебільшого глибоко, зазвичай слабо засолені [8].
Дніпровсько-Орільський заповідник знаходиться в зоні впливу великих промислових центрів Дніпропетровська та Дніпродзержинська а також в регіоні, який характеризується високим рівнем видобутку різноманітних важких та рідкоземельних елементів, забруднення підземних вод відбувається, в основному, за рахунок живлення їх забрудненими водами р. Дніпро. Цей процес виникає за рахунок бокової фільтрації з берега та вертикальної фільтрації з поверхні землі при затоплюванні заплави та низьких терас у паводковий період. Води в усіх шарах містять Fe, Mn, Ni, Cu в концентраціях, перевищуючих ГДК. Слід зазначити перевищення, які становлять для Fe – до 14 ГДК, Mn – 2,5 ГДК, Ni –6,5 ГДК, Cu – 3 ГДК. Вміст у ґрунтових водах Pb і Cd не перевищує граничнодопустимої норми. Максимальний рівень Pb в пробах дорівнює 100 мкг/л, при віддалені від шляхів його концентрація знижується до 10-50мкг/л. Вміст Cd коливається у межах від 0,1 до 10,0 мкг/л [20,21,22].
Територія Дніпровсько-Орільського заповідникана півдні омивається водами р. Дніпро, а на півночі - з заходу на схід водами лівого притока Дніпра р. Оріль. Позначки витоку та гирла Орілі відповідно 142 і 51,4 м, падіння - 0,24 м/км. Довжина та площа усього басейну відповідно дорівнює 358 км та 9800 км2. В межах Дніпропетровської області довжина її складає 292 км, а площа-2205 км2 [2]. Вода р. Оріль – сульфатно-калієво-натрієва. Мінералізація – 1316 мг/л. Типологічний різновид водойм заповідника (заплавні озера, протоки, річище Дніпра, гирлова частина р. Оріль) в повній мірі відчувають вплив Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації. В цілому, вода ріки насичена біогенними речовинами, які характерні для посередніх та поганих. Якість води р. Оріль взагалі відповідає 4 категорії. Дослідження свідчать про деградацію річки і про її поступове осолонення [26].
Ґрунти
Дніпровсько-Орільський заповідникрозташован на чорноземах звичайних малогумусних, середньоглибоких важкосуглинистих і легкоглинистих на лесових суглинках. Їх водний режим можна характеризувати як непромивний. Точніше, аналіз ґрунту Катеринославу (теперішнього Дніпропетровську) проведений Катеринославським Реальним училищем дав слідуючи результати: вміст чорнозему від 2,5 до 4,0%, глини – близько 27-58%, піску – 33-69,4%, вапна – до 2,3%. [27]. Екстрополяція вище наведених даних може бути проведена відносно грунтів м. Дніпродзержинська та Дніпровсько-Орільського державного заповідника.
Природний ґрунтовий покрив на території міст зберігся лише в незайманих антропогенною діяльністю ділянках (під лісами, штучними насадженнями, в дальніх околицях та на непридатних землях – на схилах ярів, на ділянках заплави р. Дніпро, які періодично затоплюються, в тальвегах ярів і т. ін.). На відміну від зональних ґрунтів, характерних для регіону дослідження, ґрунти техногенних територій, зазнаючи негативної дії промислових та автотранспортних викидів, набувають негативних рис. В цих новоутвореннях ряд поживчих речовин з доступних форм переходять у малодоступні для рослин сполуки, знижується ступінь насичення лугами, змінюється швидкість перетворення органічних речовин, спостерігається порушення співвідношення елементів мінерального живлення, змінюється реакція грунтового розчину, падає буферність. Поряд з цим грунт швидко висихає, порушується його структура, зменшується кількість утримуваного кальцію і зростає поглинання магнію, втрачається кальцій та азот нітратів. Втрата грунтами родючості й порушення агрохімічних властивостей під дією органічних та неорганічних забруднювачів довкілля, якщо це триває довго, призводить до утворення “індустріальної порожнечі”, характерною рисою якої є порушений грунтовий покрив, зміщення та змішування грунтових горизонтів, як результат різноманітних механічних заходів людей, і відсутність рослинності [28].
Поиск по сайту: