|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 2. Наука в історії філософіїПлан 1. Особливості виникнення та формування науково-теоретичного мислення. Філософські засади наукової проблематики. 2. Математичні надбання піфагорійської школи. Проблема нескінченності в постановці елеатів. Наукові програми Демокріта, Платона, Аристотеля. 3. Філософсько-теологічний контекст розвитку наукового мислення в середні віки. 4. Формування поняття науки Нового часу. Становлення класичного ідеалу наукової раціональності. Емпіризм та раціоналізм як його варіанти. Проблема методу в філософії Нового часу (Ф.Бекон, Р. Декарт, Г. Лейбніц, І. Ньютон). 5. Трансцендентальний спосіб обґрунтування І. Кантом можливості теоретичного природознавства. 6. Обґрунтування філософії як науки: Г. Гегель. 7. Марксистська концепція науки. 8. Позитивістська програма перетворення філософії. Неопозитивістський аналіз науки. 9. Феноменологічна філософія науки Е. Гусерля як спроба подолання кризи європейських наук. 10. Концепція історико-гуманітарного знання в герменевтичній філософії Г. Гадамера. 11. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання. 12. Аналіз історії розвитку наукового знання в епістемологічному неораціоналізмі М.Фуко.
Додаткові питання: 1. Обмеження наукової раціональності в контексті розвитку філософії XX ст. Ірраціоналізм як альтернатива раціоналізму в філософії й культурі. 2. Критика позитивізму К. Ясперсом, принцип множинності істини. 3. Модерністське розв'язання проблеми співвідношення релігії та науки в неотомізмі. 4. Свобода наукової творчості і моральні регулятиви розвитку наукового пізнання. Герменевтична онтологія М.Хайдеггера. Герменевтика символів П. Рікера.
Література: 1. Джемс У. Прагматизм. – Киев: “Украина”, 1995. 2. Дiльтей В. Виникнення герменевтики//Сучасна зарубiжна фiлософiя: Течiї i напрямки. Хрестоматiя. - К., 1996. 3. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К., 1990. 4. Добронравова I.С. Наукова бачення мiсця людини в свiтi //Фiлософiя. Курс лекцiй. Лекцiя 14. - К., 1993. 5. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка //Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998. 6. Климонотович Н.Ю. Без формул о синергетике. - Минск: Вышайша школа, 1986. 7. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение//Вопр. философии, 1992.- №12. 8. Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. - К., 1983. 9. Леви-Стросс К. Структурная антропология. - М., 1983. 10. Линде А.Д. Раздувающаяся Вселенная. - УФН, т.144, вып.2. окт.1994. 11. Малкольм Н. Мур и обыденный язык //Аналитическая философия ХХ века. - М., 1993. 12. Мамардашвили М. Кантовские вариации.- М., 1997.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |