Тенденції сучасної філософії та її представники

Філософія ХХ століття характеризується плюралізмом і багатоголоссям і представлена дуже багатьма філософськими школами і напрямками. Проте серед них можна виділити три основні тенденції: 1) екзистенціально-гуманістична; 2) релігійна; 3) натуралістично-позитивістська.

Але цей поділ – надзвичайно умовний. Багато філософів у різні періоди творчості наближалися то до однієї з них, то до іншої, включаючи дві або три з них.

Найбільш поширеною і впливовою, а також найбільш новаторською є екзистенціально-гуманістична тенденція, яка включає5 основних філософських течій (напрямків). Об’єднує їх те, що в центрі їх уваги стоїть проблема людини, специфіка існування людини та смисл її буття.

До основних течій цієї тенденції належать:

1. Класичний психоаналіз та неофрейдизм:Зігмунд Фрейд, Карл-Гюстав Юнг, Алфред Адлер, Вільгельм Рейх, Карен Харні, Гаррі-Стек Саллівен, Ерріх Фромм, Герберт Маркузе.

2. Екзистенціалізм: Мартін Хайдеггер, Карл Ясперс – в Німеччині, Жан-Поль Сартр, Альберт Камю, Габріель Марсель, Моріс Мерло-Понті – в Іспанії, Пауль Тілліх, У. Беррет – У США, М. О. Бердяєв, Лев Шестов – в Україні, з 20-х років – в еміграції.

3. Персоналізм: П.-П. Боуд, З. Брайтмен, М.-У. Колкінс – в Англії, В. Штерн – у Німеччині, Жан Лакруа – у Франції.

4. Філософська антропологія (Ландман, Шелер).

5. Неомарксизм: Теодор Адорно, Ю. Хабермас, Г. Петрович, М. Маркович, С. Стоянович, Е. Блох.

Друга тенденція сучасної філософії – релігійна – здійснила поворот до людини, від геоцентризму до антропоцентризму і представлена такими філософськими напрямками і течіями:

1. Православна релігійна філософія: («філософія серця»: П. Юркевич, В. Зеньковський, С. Франк; «філософія всеєдності»: В. Соловйов, С. Булгаков, Л. Карсавін, П. Флоренський;екзистенціалізм: М. Бердяєв, Л. Шестов, В. Розанов; «філософія космізму»: М. Федоров, К. Ціолковський, О. Чижевський, В. Вернадський).

2. Католицька релігійна філософія, яка представлена такими течіями:

1) Неотомізм (офіційна філософія Ватикану);

2) Тейярдизм (походить від французького теолога Пєра де Шардена, який намагається поєднати феноменологію, досягнення новітньої науки, еволюційну теорію і релігійний досвід. Людину розглядає як насамперед запрограмований Богом результат еволюції Всесвіту, в основі якої лежить духовне начало, присутнє в універсамі і спрямовуюче його розвиток.)

3) Соціальні теології: теологія кризи, теологія визволення.

3. Протестантська філософія, яка представлена течіями:

1) Ліберальна теологія – Ф. Шлейєрмахер, А Гарнак;

2) Діалектична теологія – К. Барт, Р. Нібур;

3) Екзистенціальна теологія – П. Тілліх;

4) Деміфологізоване християнство – Д. Бонхьоффер;

5) Безрелігійне християнство – Р. Бультман.

Третя натуралістично-позитивістська тенденція характеризується сцієнтистською спрямованістю і представлена такими напрямками:

1) Неопозитивізм;

2) Постпозитивізм;

3) Структуралізм;

4) Постструктуралізм;

5) Герменевтика.

Поиск по сайту: