До складу загальновиробничих витрат включають

-витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами і дільницями, витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів тощо),

-амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення,

-витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування і операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення,

-витрати на вдосконалення технології і організації виробництва,

-витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень,

-витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу, технологічний контроль за виробничими процесами та якістю продукції тощо),

-витрати на охорону праці, техніку безпеки, охорону навколишнього природного середовища,

-інші витрати (на внутрізаводське переміщення вантажів, нестачі і втрати від псування цінностей, оплата простоїв) тощо.

Собівартість товарної (готової) продукції (Ст) розраховують шляхом коригування собівартості валової продукції підприємства у звітному періоді на зміну залишків незавершеного виробництва на початок і кінець звітного періоду.

Ст = НВп +Св – НВк,

Де

-НВп – залишки назавершеного виробництва на початок звітного періоду, грн;

-Св – собівартість валової продукції, виготовленої у звітному періоді, грн;

-НВк – залишки назавершеного виробництва на кінець звітного періоду, грн.

Собівартість реалізованої продукції (Ср) обчислюють як алгебраїчну суму собівартості товарної продукції та зміни залишків готової продукції на складах підприємства на початок і кінець звітного періоду за формулою:

Економічний елемент – це сукупність економічно однорідних видів витрат.

Виділяють такі економічні елементи витрат:

-матеріальні витрати;

-витрати на оплату праці;

-відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

-інші операційні витрати.

На підприємствах виробничої сфери застосовують три основні методи обчислення планового прибутку від реалізації продукції:

1. метод прямого розрахунку;

2. метод розрахунку прибутку за показником витрат на 1 грн. продукції;

3. економічний (аналітичний) метод.

3. Рентабельність - це відносний показник прибутковості, який характеризує ефективність діяльності підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції.

Рівень рентабельності розраховують відношенням величини прибутку, отриманого за певний період (місяць, квартал, рік), до поточних витрат або авансованої вартості (капіталу).

Рентабельність вимірюють у відсотках.

Рентабельність реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг (Рп) розраховують за окремими їх видами та на загальний обсяг реалізації за певний період часу.

Рентабельність продукції обчислюють діленням:

1)прибутку від реалізації продукції (Пр) на собівартість реалізованої продукції (Ср)

2)прибутку від реалізації продукції (Пр) на суму собівартості реалізованої продукції (Ср) та відповідної (розподіленої) суми операційних витрат (Во)

3) прибутку від реалізації продукції (Пр) на обсяг реалізованої продукції за ціною виробника (Ор)

4)прибутку від реалізації продукції (Пр) на собівартість реалізованої продукції (Ср) за мінусом матеріальних витрат (Вм)

Рентабельність діяльності підприємства загалом обчислюють як відношення загальної суми прибутку підприємства (операційного чи від звичайної діяльності) до поточних витрат (собівартості реалізованої продукції чи обсягу реалізації за цінами виробника) або авансованої вартості (вартості авансованого основного і оборотного капіталу).

Рентабельність діяльності підприємства можна обчислити діленням:

1)прибутку від операційної діяльності (По) до собівартості реалізованої продукції (Ср)

2)прибутку від операційної діяльності (По) до обсягу реалізованої продукції за ціною виробника (Ор)

3)прибутку від звичайної діяльності (ПЗвД) до суми основного (Кос) і оборотного (Коб) капіталу підприємства

Поиск по сайту: