Ознаки суспільства за Едвардом Шилзом

Американський соціолог Едвард Шилз виділяє такі критерії спільноти, які необхідні для того, щоб вважати її суспільством:

§ спільнота не входить в жодні об'єднання, які роблять його частиною більш крупної системи;

§ шлюби укладаються між членами спільноти;

§ спільнота має цілісну територію, яку вважає власною;

§ поповнюється здебільшого за рахунок дітей тих людей, які вже є визнаними представниками спільності;

§ спільнота має спільну систему управління;

§ вона має власну назву на власну історію;

§ існування спільноти є довшим середнього терміну життя окремого індивіда;

§ у спільноти існує специфічна культура - спільна система цінностей, що забезпечує згоду поміж її членами.

Найголовнішими для Шилза виступають троє з перелічених ознак - спільна система управління, спільна територія і спільна культура.

Закрите та відкрите суспільство

Суспільство — група людей, формально не організована, але яка має спільні інтереси і цінності. Поняття відкритого і закритого суспільства були введені Карлом Поппером для опису культурно-історичних і політичних систем, характерних для різних суспільств на різних етапах їх розвитку ^[1].

Закрите суспільство — за Поппером — тип суспільства, що характеризується статичною соціальною структурою, обмеженою мобільністю, нездатністю до інновацій, традиціоналізмом, догматичною авторитарною ідеологією (має місце система, коли більшість членів суспільства охоче приймають ті цінності, які їм призначені, звичайно це тоталітарне суспільство)^[2].

Відкрите суспільство — за Поппером — тип суспільства, який характеризується динамічною соціальною структурою, високою мобільністю, здатністю до інновацій, критицизмом, індивідуалізмом і демократичною плюралістичною ідеологією^[2] (тут людині надається можливість самому обирати світоглядні, моральні цінності^[3]. Відсутня державна ідеологія, а на рівні конституції закріплюються принципи духовної свободи, які людина реально використовує. Тобто, сама намагається знайти основні цінності).

Закрите суспільство схильне до спеціалізації, а відкрите — до творчості^[3].

У відкритому суспільстві кожен учасник відповідальний за своє життя і дбає переважно про себе, при цьому в суспільстві поважається право на приватну власність і особисту гідність. У закритому суспільстві «святий обов'язок» — піклуватися про інших, а приватна власність — справа сумнівна (негоже) або навіть злочинне, негідну.

Поиск по сайту: