Класифікація зовнішнього середовища

Тема 1.4. Середовище розвитку МЕВ. Закони та принципи розвитку

СГ і МЕВ

План

1. Середовище розвитку МЕВ. Його структура й особливості.

Середовище розвитку міжнародної економічної діяльності. Його структура й особливості

Середовище МЕВ – це сукупність умов і чинників внутрішнього та зовнішнього характеру, які сприяють або ускладнюють розвиток міжнародних економічних відносин.

Внутрішнє середовище – це система міжнародних відносин разом із її внутрішніми законами та принципами розвитку.

· Форми і види МЕВ.

· Закони функціонування МЕВ.

· Регулювання МЕВ.

· Зовнішньоекономічна діяльність країн і їхніх суб’єктів.

Зовнішнє середовище, у якому розвиваються МЕВ, – це мегасистема, що задає параметри та джерела розвитку системи МЕВ.

Класифікація зовнішнього середовища

Ø За критерієм характеру впливу:

· умови та фактори прямої дії;

· умови та фактори непрямої дії.

Ø За критерієм сфер впливу:

· природно-географічне середовище;

· політико-правове середовище;

· соціокультурне середовище;

· економіко-технологічне середовище.

Елементами інфраструктури МЕВ є:

· Міжнародні правові норми.

· Банківська система.

· Торговельні представництва.

· Міжнародні організації.

· Транспортна мережа, мережа зв’язку.

Особливостями середовища МЕВ є:

1) взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;

2) відносна невизначеність середовища, що потребує інформованості, аналізу та розуміння різних подій від суб’єктів МЕВ із подальшим розглядом щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них;

3) динамічне протиріччя, з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена економічною, політико-правовою, та соціально-культурною стабільністю країн, а з іншого – динамічність та рухливість (розвиток інтеграційних процесів, інформаційно-комунікаційних систем).

Характеризуючи фактори політико-правового середовища МЕВ, зазначимо, що взаємозв’язок політики й економіки у сфері МЕВ виявляється більш чітко, ніж у межах національних економік. За політичних мотивів держави можуть, з одного боку, надавати одна одній преференції, інтегруватися, а з другого, – використовувати тарифні та нетарифні бар’єри, ембарго, бойкоти або блокади.

Для суб’єктів МЕВ важлива політична стабільність у країнах, де вони займаються економічною діяльністю. За сучасних умов досягнення абсолютної політичної стабільності неможливе, тому учасники МЕВ можуть стикатися з ризиком експропріації свого майна, припинення торговельних і валютно-фінансових операцій, загальною нестабільністю в тому чи іншому регіоні.

Підприємці, які виходять на зовнішній ринок, повинні враховувати правові норми, які регулюють підприємницьку діяльність у межах конкретного зарубіжного ринку; норми екології, контроль за дотриманням стандартів якості і безпеки товарів тощо.

Вивчення факторів економічного середовища вимагає від суб’єктів МЕВ уваги до загального рівня розвитку економіки відповідної країни, рівня і розподілу доходів у ній, характеру витрат і заощаджень населення тощо.

Фактори соціально-культурного середовища МЕВ багато в чому визначають індивідуалізацію попиту зарубіжних клієнтів, ставлення до праці фахівців, поведінку підприємців на фінансових ринках тощо. Економічна поведінка людини в тій чи іншій країні базується на її фізіологічних, психологічних та інших особистих особливостях.

Соціальна поведінка людей визначається конкретними груповими нормами. Групи людей формуються внаслідок уроджених факторів (стать, сім’я, вік, каста, етнос, раса, національність) або тих, що людина здобуває у процесі навчання, виховання тощо (релігія, політична орієнтація, професія). Існує наступна закономірність: чим більш розвиненим є суспільство, тим більшого значення набувають фактори, придбані в процесі життя людини.

Сукупність норм, на яких базуються різні дії тієї чи іншої групи, можна назвати культурою цієї групи.

Поиск по сайту: