Отримання двошарового відбитку

Цей етап є одним з найважливіших при виготовленні суцільнолитих металокерамічних протезів. Між якістю відбитку і якістю протеза, по якому він виготовляється, лежить прямий зв'язок, і як би ретельно ні були виконані інші етапи протезування, протез не буде повноцінним, якщо відбиток не був точним.

Останніми роками є безліч відбиткових матеріалів, у тому числі і силіконів, які застосовуються для отримання двошарових відбитків. Відбиткова маса силікону, вживана для металокераміки, визначається назвою відбитку (двошаровий) і складається з двох і більш матеріалів. Промисловістю випускаються наступні її різновиди — СИЕЛАСТ-03 (СРСР), Dentaflex[ (ЧССР), Орtosil і Хсаntopren (ФРН), Ехаflех (Японія) і ін.

При отриманні двошарових відбитків проводиться особлива процедура — ретракція ясен, полягає в розширенні зубоясеневої борозени яким-небудь чином з метою подальшого введення в неї відбиткового матеріалу. Відомі наступні методи ретракції ясен: механічний, хірургічний, механохімічний і комбінований (застосування вищезгаданих методів в поєднанні). Найбільш часто вживається, якнайменше травматичний та який рекомендується нами механохімічний метод, який полягає в розширенні зубоясеневої борозенки бавовняною ниткою (кільцем), просоченою медикаментозним складом.

Процедура проводиться таким чином: підбирається бавовняна нитка відповідного діаметру (для цього необхідне попереднє вимірювання глибини зубоясеневої борозенки) і необхідної довжини, яка занурюється в медикаментозний склад на декілька хвилин для імпрегнації. Потім підготовлену таким чином нитку упаковують за допомогою гладилки в зубоясеневу борозену і витримують протягом 15-20 мін. Маніпуляцію проводять обережно, уникаючи травми м'яких тканин маргінального пародонту. За період знаходження нитки у зубоясеневій борозні знімають відбиток зубного ряду, застосувавши перший шар відбиткової маси. Далі видаляють нитки, продувають тканини протезного поля стислим повітрям (особливо зубоясеневу борозну) і знімають остаточний (корегуючий) відбиток. Для цього другий (більш текучий) шар маси накладають на перший відбиток і встановлюють ложку по відбитках зубів в порожнину рота. Слід при цьому уникати надмірного тиску на ложку, достатньо щільно притиснути її до зубного ряду.

Ретракція ясен — процедура травматична і може викликати запалення слизової оболонки ясен, отже, ступінь ушкоджуваної дії цієї процедури прямо пропорційний глибині її проведення. Тому ретракція ясен повинна проводитися на глибину зуб ясеневої борозени з попереднім її вимірюванням. Крім того, ця процедура повинна проводитися із застосуванням місцевої анестезії.

Проведені експериментальні і клінічні дослідження різних методів ретракції ясен і вивчення впливу цієї процедури на тканини пародонта показали, що необхідною умовою для проведення ретракції ясен є здоровий її початковий стан.

Для ретракції ясен може бути використаний розроблений медикаментозний склад (Бюлл. изобр. № 43, з. 17, 1979 р.), що володіє необхідними фармакологічними властивостями (терпким, висушуючим, гемостатичним, антисептичним і ін..) при наступному співвідношенні компонентів, мас.%:

ментол 2,0-2,5

танін 2,4-4,0

андроксон 0,025-0,0255

анестезин 5,0-8,0

спирт етиловий 15,0-20,0

дистильована вода інше до 100,0.

Для пропитування медикаментозним складом можуть бути використані бавовняні нитки різного діаметру (від 0,2 до 0,8 мм). Деякі зарубіжні фірми випускають стандартні набори для ретракції ясен — Ерiрак (ФРН), Gingitract (США), Вioрас (Швеція) і ін.

Після отримання відбитку препарований зуб (зуби) необхідно покрити тимчасовою пластмасовою коронкою. Робиться це для того, щоб виключити зміщення зубів, які позбавлені антагоністів. Крім того, зуби з живою пульпою гостро реагують на термічні і хімічні подразники і можуть бути легко інфікований. Для цієї мети можуть бути використані існуючі набори стандартних пластмасових коронок різного кольору, розміру і фасону. Підібравши зовнішню коронку, межі її коригують в порожнині рота за допомогою швидкотвердіючої пластмаси. Якщо такого набору немає, то можна виготовити тимчасову коронку заздалегідь у зуботехнічній лабораторії, а також одномоментно у себе в кабінеті. Для цього з відповідного гарнітурного пластмасового зуба виточують оральну поверхню, яку формують з швидкотвердіючої пластмаси.

Останніми роками для виготовлення тимчасових коронок використовується спеціальний матеріал Scutan (ФРН). Методика виготовлення цих коронок досить проста:

1. Отримання відбитку до препарування зубів.

2. Заміс пасти і каталізатора.

3. Накладення попереднього відбитку в області відпрепарованих зубів.

4. Встановлення відбитку по відбитках зубів в порожнині рота займає місце зішліфованих твердих тканин зуба, таким чином, отримана тимчасова коронка повторює точно форму природного зуба до препарування.

Припасування суцільнолитого каркасу

Це наступний клінічний етап ортопедичного лікування із застосуванням металокераміки. Перш за все необхідно відзначити, що каркас повинен вільно сідати і зніматися з опорних зубів. Для уточнення меж суцільнолитого каркаса в пришиїчній частині опорних коронок необхідно невеликим пальцевим тиском утримувати каркас на опорних зубах і провести зондування і візуальний огляд слизових маргінальних ясен (її побіління говорить про подовжені межі). Ті ділянки, де виявляються подовжені межі, обкреслюють олівцем і коригують відповідними абразивами. Повторюють це до тих пір, поки межі каркаса не відповідатимуть заданому рівню по всьому периметру опорних зубів. Надалі визначають міжоклюзійний простір між каркасом і антагоністами — він повинен бути на товщину фарфорового облицьовування (близько 1,5 мм). Припасувавши каркас мостоподібного протезу уточнюють співвідношення проміжної частини (тіла) і слизової оболонки тіла щелепи (між ними повинна бути відстань 1,5-2,0 мм).

Важливим моментом на цьому етапі є визначення кольору фарфорового облицьовування, яке проводиться спільно із зубним техніком і з урахуванням побажань хворого. Визначають колір по природним зубам або антагоністам, що стоять поряд, краще це робити в першій половині дня при природному освітленні.

Припасування суцільнолитого каркасу з фарфоровим облицьовуванням, припасування і фіксація готового металокерамічного протезу

Припасування суцільнолитого каркасу з фарфоровим облицьовуванням є відповідальним етапом, оскільки на фінальному етапі (тобто після глазурування) не рекомендується проведення яких-небудь втручань на ці конструкції протезів. Тому з особливою ретельністю необхідно вивірити оклюзійну поверхню металокерамічного протезу, заздалегідь переконатися в точній відповідності опорних коронок до тканин протезного поля. Важливо також виключити тиск проміжної частини (якщо це мостоподібний або консольний протез) на слизову оболонку альвеолярного відростка. Наступний момент даного етапу — визначення відповідності кольору і корекція форми і розміру зубів, який необхідно проводити спільно із зубним техніком і з урахуванням побажань пацієнта.

Останній, клінічний, етап (припасування і фіксація металокерамічного протезу на цемент) полягає в ретельному контролі фарфорового покриття після глазурування, визначенні відповідності кольору і фіксації металокерамічного протезу на цемент.

VI. План і організаційна структура заняття

Поиск по сайту: