Світовий ринок облігацій

Однією із складових світового фінансового ринку є ринок капіталів, на якому формуються попит і пропозиція на середньострокові та довгострокові фінансові активи. На ринку капіталів обертаються цінні папери (акції, облігації, похідні цінні папери (деривативи), векселі, депозитарні розписки) терміном більше одного року. До світового ринку капіталів належать, зокрема, ринок єврооблігацій, ринок євроакцій, ринок євровекселів та євроринки інших фінансових інструментів, які обертаються більше одного року. Ринок євровекселів почав формуватися 1981 року з появою коротко- та довгострокових євровекселів.

На світовому ринку облігацій обертаються два види цінних паперів: іноземні облігації та єврооблігації. Основна відмінність між ними у тому, що перші продаються на певній біржі, тоді як другі не обов'язково котируються у певному географічному місці. На сучасному етапі емісія єврооблігацій значно перевищує емісію іноземних облігацій.

Іноземні облігації — це цінні папери, випущені нерезидентом у національному фінансовому центрі в національній валюті. Їх емісія регламентується законодавством по цінних паперах країни-емітента, але на практиці їх обіг значною мірою відповідає принципам євроринків. Залежно від країни емісії іноземні облігації можуть мати спеціальні назви: Yankee Bonds — у США, Samourai Bonds — в Японії, Bulldog Bonds — у Великобританії, Chocolate Bonds — у Швейцарії.

Єврооблігації є борговими зобов'язаннями, що випускаються позичальником для отримання довгострокової позики на євроринку. Як правило, такі облігації розміщуються одночасно на фінансових ринках декількох країн. Валюта єврооблігаційної позики для кредиторів є іноземною, хоча для окремих кредиторів може бути й національною. Гарантійне розміщення єврооблігацій здійснюється емісійним синдикатом.

Єврооблігації мають декілька різновидів:— звичайні облігації з фіксованою відсотковою ставкою на весь період позики; — облігації з плаваючою відсотковою ставкою (використовуються у період різких коливань відсоткових ставок); — облігації, що конвертуються в акції; цей вид облігацій приносить їх власнику дохід менший, ніж попередні два види, але через певний термін власник облігацій має право обміняти їх на акції компанії-позичальника; — облігації з нульовим купоном, відсотки по яких враховуються при встановленні емісійного курсу; за певних умов такі облігації надають їх власникам додаткові пільги; — облігації, що поєднують риси наведених вище видів облігацій.

14. Mark these statements T (true) or F (false) according to the information studied in the text and in the exercises. Correct them where necessary.

1. The capital markets exist to provide financing for short-term capital assets. Households, often through investments in pension and mutual funds, are net investors in the capital markets. Corporations and the federal and state governments are net users of these funds.

2. The three main capital market instruments are bonds, stocks and mortgages. Bonds represent borrowing by the issuing firm. Stock represents ownership in the issuing firm. Mortgages are long-term loans secured by real property.

3. Only corporations can issue stock.

4. Corporations can issue bonds. In any given year, far more funds are raised with bonds than with stock.

5. Bondholders must rely on a contract called a debenture to protect their interests.

6. Bond indentures contain covenants that restrict the firm from activities that increase risk and hence the chance of default on the bonds. Bond indentures also contain many provisions that make them more or less attractive to investors, such as a call option, convertibility, or a sinking fund.

7. The value of bonds doesn’t fluctuate with current market prices.

Поиск по сайту: