З ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ

Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування[1] розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань[2] (далі – ЄРДР). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214 КПК). У невідкладних випадках огляд місця події може проводитись до внесення відомостей до ЄРДР, однак після завершення огляду відомості повинні вноситись до нього негайно. Згадана імперативна норма КПК унеможливлює випадки проведення слідчих (розшукових) дій без відповідної реєстрації факту події у ЄРДР.

Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі – Положення) затверджене наказом Генеральної прокуратури України № 69 від 17.08.2012 р.[3] «Про єдиний реєстр досудових розслідувань».

Витяг з ЄРДР – це документ, що посвідчує внесення певних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або про відсутність таких у ЄРДР, отриманих за параметрами пошуку (п. 4.2 Розділу І Положення).

Відомості з ЄРДР надаються у формі витягу в порядку, встановленому КПК та вказаним Положенням.

Відповідно до п. 4.3 Положення, витяг з ЄРДР повинен містити наступу інформація:

- номер кримінального провадження (у ЄРДР присвоюється автоматично);

- дату надходження заяви, повідомлення та дату внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення;

- прізвище, ім’я, по батькові потерпілого, заявника (для юридичної особи - найменування та ідентифікаційний код ЄДРПОУ);

- короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

- прізвище, ім’я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру;

- орган досудового розслідування;

- прізвище, ім’я, по батькові слідчого, який здійснює досудове розслідування, або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво.

Водночас слід звертати увагу на те, що перелік відомостей, які підлягають обов’язковому внесенню до ЄРДР, відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК та п. 2.1 параграфа 2 розділу І Положення, є значно ширшим порівняно з інформацією, котра міститься у витягу ЄРДР, що видається особі у випадках, передбачених законом.

Мета отримання витягу з ЄРДР – підтвердження факту внесення відомостей до ЄРДР.

За загальним правилом сформувати й видати роздрукований витяг з ЄРДР у межах своєї компетенції має право слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор та керівник органу прокуратури. Згаданий витяг може видаватися на вимогу потерпілого або підозрюваного, наприклад, з метою підтвердження факту внесення відомостей в ЄРДР або для оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, під час звернення з клопотаннями до слідчого судді для отримання ухвали про дозвіл на застосування одного з заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 6 ст. 132 КПК) та ін.

Витяг підписується посадовою особою, яка його сформувала.

Особливості отримання витягу з ЄРДР. Враховуючи той факт, що слідчим можуть вживатися заходи щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 222 КПК, конкретних осіб необхідно попереджати про обов’язок їх нерозголошення без дозволу слідчого.

Доступ до відомостей щодо кримінальних правопорушень про хабарництво, які внесені до ЄРДР, відкривається з моменту повідомлення особі про підозру в установленому ст.ст. 276-278 КПК України порядку. До цього моменту правом доступу до таких відомостей наділені лише: слідчий та прокурор, який здійснює процесуальне керівництво, керівник слідчого підрозділу та керівник прокуратури, які відповідно проводять досудове розслідування та здійснюють контроль і нагляд у цьому кримінальному провадженні (п. 4.7 розділу І Положення).

Крім того, згідно з п. 4.7 розділу ІІ зазначеного Положення, при віднесенні кримінальних правопорушень до корупційних необхідно керуватися вимогами Інструкції про порядок обліку кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень, затвердженої спільним наказом ГП України, МВС України, СБ України, ДПС України, Міністерства оборони України та ДСА України.

Можливість зміни анкетних даних про особу. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»[4], у випадках, передбачених законом за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних можливе обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами. Ці постанови до матеріалів провадження не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого перебувають.

П Р О Т О К О Л

Поиск по сайту: