ОСВІДУВАННЯ ОСОБИ

Освідування – це одна зі слідчих (розшукових) дій, суть якої полягає в огляді тіла підозрюваного, потерпілого або свідка з метою виявлення на ньому та фіксації в матеріалах кримінального провадження факту наявності або відсутності на тілі освідуваної особи особливих прикмет або слідів кримінального правопорушення (ст. 241 КПК).

Освідування особи може бут проведеним тільки після внесення відомостей до ЄРДР.

Характерною особливістю освідування є те, що воно може бути проведеним як щодо підозрюваного, так і потерпілого та свідка.

Для проведення освідування обов’язковим є попереднє винесення постанови про проведення освідування. Жодних невідкладних випадків, у яких освідування може бути проведеним до винесення відповідної постанови, закон не передбачає. Під час досудового розслідування рішення про проведення освідування може прийматися виключно прокурором. Постанова про проведення освідування повинна відповідати вимогам, що містяться у ст. 110 КПК.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК, постанова про проведення освідування має складатися з вступної, мотивувальної та резолютивної частин. Дотримання такої структури є обов’язковим.

1. Вступна частина постанови про проведення освідування має містити відомості про:

- назву постанови (постанова про проведення освідування);

- місце (місто або інший населений пункт, у якому вона була винесена) і час прийняття постанови;

- посаду прокурора, який виніс постанову, його прізвище, ім’я та по батькові;

2. Мотивувальна частина постанови про проведення освідування (від слова «встановив» до слова «постановив») має містити відомості про:

- зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови про проведення освідування (стислий опис обставин кримінального правопорушення та відомостей про те, що на тілі певної особи можуть бути особливі прикмети, за якими вона може бути ідентифікована, або сліди кримінального правопорушення);

- відомості про особу, яка підлягає освідуванню (процесуальний статус, прізвище, ім’я, по батькові та інші відомості, котрі дозволятимуть ідентифікувати цю особу з-поміж інших);

- мотиви прийняття постанови, а саме обґрунтування того, що отримання відомостей про наявність особливих прикмет чи певних слідів на тілі особи матиме значення для кримінального провадження (буде належним доказом[28]);

3. Резолютивна частина постанови про проведення освідування має містити відомості про:

- зміст прийнятого процесуального рішення: провести освідування конкретної особи (із зазначенням її процесуального статусу в цьому кримінальному провадженні, а також анкетних даних);

- відомості про те, що ця постанова не може бути оскаржена.

Постанова прокурора про проведення освідування виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення (ч. 6 ст. 110 КПК).

Постанова про проведення освідування не підлягає врученню особі, освідування якої проводитиметься. Однак особа, яка проводитиме освідування, зобов’язана дати можливість ознайомитися особі, стосовно до якої буде проведена згадана слідча (розшукова) дія, з цією постановою.

Поиск по сайту: