ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК[25].

Підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч. 2 ст. 177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені в ч. 1 ст. 177 КПК.

Під час досудового розслідування запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК).

Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування (ч. 1 ст. 184 КПК).

Згадане клопотання повинно містити:

- короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа;

- правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

- посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК;

- виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

- обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів;

- обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного конкретних обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК[26].

Слід звернути увагу, що застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні повинно відповідати не лише вимогам гл. 18 КПК «Запобіжні заходи, затримання особи», а й положенням ст. 132 КПК «Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження». Згідно ч. 3 згаданої статті, застосування заходів забезпечення кримінального провадження (у тому числі й будь-якого запобіжного заходу) не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Строк розгляд клопотання. Клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин із моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання (ст. 186 КПК).

Поиск по сайту: