Поверхня заходу на посадку

Точечні перешкоди розташовані в межах поверхонь заходу на посадку, не можуть розглядатися як „затіняючі” перешкоди.

Для креслення зони „затінення” від протяжних перешкод на плані поверхонь заходу на посадку (мал.Д.8.2) від країв „затіняючої” перешкоди проводяться лінії, паралельні боковим поверхням заходу на посадку.

Мал. Д.8.2. Зони “затінених” перешкод, безперервних перешкод в межах поверхні заходу на посадку:

1 – перешкода, 2 – зона “затінення”

„Затіняюча” перешкода утворюється двома площинами, одна з яких проходить крізь верх „затіняючої” перешкоди з низходячим ухилом 15% в напрямку ЗПС, інша – горізонтально в напрямку ЗПС (мал.Д.8.2).”Затіняюча” перешкода продовжується або від точки перетинання з поверхнею заходу на посадку, або до точки, в якій перетинаються лінії, проведені від країв „затіняючої” перешкоди (лінії утворюючій зону „затінення”) – в залежності від того, що ближче до „затіняючої” перешкоди (мал.Д.8.2).

Висота „затіняючої” поверхні в напрямку до ЗПС дорівнює Н = H_п – 0.15L.

Висота „затіняючої” поверхні напрямку від ЗПС дорівнює Н = H_п.

Поиск по сайту: