Поверхні обмеження перешкод

7.2.1. Зовнішня горизонтальна поверхня - поверхня установленої форми, яка розташована в горизонтальній площині над аеродромом і прилеглій до нього території на заданому рівні відносно висоти аеродрому. Допускається

встановлення зовнішньої горизонтальної поверхні у формі кола із центром у контрольній точці аеродрому (мал. 7.1).

Примітка. При необхідності зовнішня горизонтальна поверхня може мати розмір доведений до розмірів зон обліку перешкод, які встановлюються для маневрування в районі аеродрому (для польоту по аеродромному колу) або з метою виходу на друге коло.

7.2.2. Конічна поверхня - похила поверхня, що простирається вверх та в сторони від зовнішньої межі внутрішньої горизонтальної поверхні (мал.7.1, 7.2).

Конічна поверхня має:

- нижню межу, що збігається із зовнішньою межею цієї внутрішньої горизонтальної поверхні;

- верхню межу, що представляє собою лінію перетину конічної поверхні із зовнішньою горизонтальною поверхнею.

Нахил конічної поверхні нормується і вимірюється у вертикальній площині, перпендикулярній до зовнішньої межі внутрішньої горизонтальної поверхні.

7.2.3. Внутрішня горизонтальна поверхня - поверхня овальної форми, яка розташована в горизонтальній площині над аеродромом і прилеглою до нього територією на заданій висоті відносно висоти аеродрому. Зовнішньою границею цієї поверхні є лінія, яка утворена дотичними і дугами кола встановленого радіусу (Мал.7.3).

Примітка. При необхідності внутрішня горизонтальна поверхня може мати розмір доведений до розмірів зон обліку перешкод, які встановлюються для маневрування в районі аеродрому (для польоту по аеродромному колу) або з метою виходу на друге коло.

Мал. 7.1. Поверхня обмеження перешкод:

1 – конічна поверхня; 2 – внутрішня горизонтальна поверхня; 3 – поверхня заходу на посадку; 4 – поверхня зльоту; 5 – ЗПС; 6 – перехідна поверхня; 7 – зовнішня горизонтальна поверхня (випадок кругової поверхні з центром в КТА)

конічна поверхня перехідна поверхня поверхня заходу на посадку