АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність та зміст інвентаризації

Читайте также:
  1. V. Зміст навчального матеріалу
  2. Автоматизація процедури інвентаризації
  3. Анотований зміст
  4. Б) відображення життєзмістовних питань буття людини
  5. Бесіда за змістом прочитаного уривку.
  6. Бланкові, опитувальні, рисункові і проективні психодіагностичні методики. Сутність і частота народження. Поняття про об'єктивно-маніпуляційних методиках
  7. Блок змістових модулів 1.1.-1.5
  8. В чому ви вбачаєте зміст поняття “соціальні ілюзії”?(Підготовка зазначеної доповіді є формою індивідуальної роботи; обов’язкова до виконання;форма виконання - письмова).
  9. В чому ви вбачаєте зміст поняття “соціальні ілюзії”?(Підготовка зазначеної доповіді є формою індивідуальної роботи; обов’язкова до виконання;форма виконання - письмова).
  10. В чому полягає сутність безпеки життєдіяльності людини?
  11. Визначення конфлікту, зміст, типи і способи протікання
  12. Визначте сутність та види спілкування.

Лекція №16. Організація інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у аптеках (фарм. фірмах). Первинна внутрішньогосподарська звітність аптек. Фінансова звітність суб’єктів господарювання у фармації. Державна статистична звітність у аптеках та фармацевтичних фірмах

План

1. Головні завдання інвентаризації, види і терміни її проведення

2. Випадки, коли проведення інвентаризації є обов’язковим

3. Загальний порядок проведення інвентаризації

4. Права і обов’язки постійно діючої та робочої інвентаризаційних комісій

5. Інвентаризація товарів, тари та інших матеріальних цінностей – порядок організації й оформлення документів

6. Інвентаризація грошових коштів і бланків суворої звітності

7. Інвентаризація розрахунків з покупцями та іншими дебіторами

8. Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів

9. Інвентаризація малоцінних і швидкозношуваних предметів

10. Підведення підсумків інвентаризації

11. Сутність та значення первинної внутрішньогосподарської звітності

12. Характеристика та структура “Товарного звіту” та “Звіту про господарську діяльність аптеки”

13. Якісні характеристики та принципи підготовки фінансової звітності

14. Зміст, структура та порядок складання бухгалтерського балансу

15. Звіт про фінансові результати

16. Звіт про рух грошових коштів

17. Звіт про власний капітал

18. Вимоги щодо оформлення та подання статистичної звітності

19. Форми статистичної звітності

20. Торговельно-виробнича статистична звітність

21. Звітність про працю та заробітну плату

22. Фінансово-господарська статистична звітність

 

Інвентаризація – це один із методів бухгалтерського обліку, форма контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), грошових та інших засобів установи чи підприємства. Інвентаризація – це спосіб виявлення фактичної наявності та стану цінностей на певну дату шляхом реєстрації, вимірювання, зважування тощо з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів. Відповідальність за організацію інвентаризації покладається на керівника підприємства.

Iнвентаризiцiя включає кiлька етапiв:

- пiдготовчий етап;

- етап перевiрки (перевiрка фактичної наявностi майна i зобов’язань);

- порiвняльно-аналiтичний етап (пiдтвердження iснуючих оцiнок об’єктiв облiку, виявлення iнвентаризацiйних рiзниць);

- пiдсумковий етап (пiдтвердження результатiв iнвентаризацiї i внесення її результатiв до регiстрiв бухгалтерського облiку).

Основними завданнями інвентаризації є:

- виявлення фактичної наявності ТМЦ, грошових засобів, основних фондів, нематеріальних активів та інших цінностей;

- встановлення надлишку або недостачі матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом зпiвставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення непридатних товарів з (терміном придатності, що скінчився), товарів, що не користуються попитом та таких, термін придатності яких закінчується;

- перевірка дотримання умов та порядку зберігання матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання й експлуатації основних фондів;

- перевірка сум грошових засобів у касах і на розрахунковому рахунку, по дебіторській та кредиторській заборгованості;

- перевірка дотримання правил організації матеріальної відповідальності за цінності.

Розрізняють інвентаризації:

- планові та позапланові (раптові). Планові (перед складанням річного звіту, при зміні матеріально відповідальних осіб, при передачі підприємства в оренду, при приватизації і корпоратизації) – колективу відома дата проведення інвентаризації і він заздалегідь до неї готується. До моменту інвентаризації здійснюється розсортування, розкладення цінностей за назвами, розмірами, групами; оформляються товарні та касові звіти. Позапланові інвентаризації – дата їх проведення колективу невідома, і всі ТМЦ готуються до інвентаризації в присутності інвентаризаційної комісії;

- за часом проведення – періодичні та разові (річні). Періодичні здійснюються, як правило, з ініціативи власника, керівника постійно діючої інвентаризаційної комісії. Разові інвентаризації, як правило, є річними і виконуються перед складанням річної звітності в листопаді-грудні поточного року;

- за обсягом охоплення – повні і неповні (вибіркові, часткові). Часткові інвентаризації охоплюють лише окремі види майна або зобов’язань.

Об’єкти i перiодичнiсть проведення iнвентаризацiї визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим згідно з законодавством. Проведення інвентаризації є обовязковим:

- при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство. Інвентаризація проводиться на 1-е число місяця, в якому здійснюється оцінка того майна, що приватизується, корпоризується і передається в оренду;

- перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація приміщень, будівель та інших нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один раз на три роки;

- при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);

- при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

- за приписом судово-слідчих органів (у перший день після отримання розпорядження);

- у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

- у разі ліквідації підприємства (на дату, зазначену в рішенні про ліквідацію);

- в аптеках з колективною (бригадною) матеріальною відповідальністю у випадках заміни керівника бригади, вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за письмовою вимогою хоча б одного з членів бригади;

- при передачі підприємства або його структурних підрозділів до складу інших підприємств чи органів управління (на дату передачі);

- при отриманні відмови постачальника задовольнити претензію на недовантаження окремих ТМЦ (найближчим часом після отримання відмови).

Інвентаризація у випадках її обов’язкового проведення повинна охопити не лише майно, цінності, розрахунки і зобов’язання, що належать підприємству на правах власності, але й орендовані. Облік їх ведеться на позабалансових рахунках. Описи орендованих об’єктів складаються окремо по кожному орендодавцю. Один екземпляр описів орендованих засобів передається орендодавцю.

Проводять iнвентаризацiю в наступні терміни:

- будівлі, споруди та інші основні фонди – один раз на 3 роки;

- основні засоби – 1 раз на рік (не раніше 1 жовтня, обов’язково перед складанням річної бухгалтерської звітності);

- товар i тара на підприємствах роздрібної торгiвлi (аптеках та структурних підрозділах) – 1 раз на рік (не раніше 1 жовтня);

- МШП – 1 раз на рік (не раніше 1 жовтня);

- грошові кошти, грошові документи та бланки суворої звітності – 1 раз на квартал;

- поточні, бюджетні, валютні рахунки – по мiрi надходження виписок банку;

- платежі до бюджету – 1 раз на квартал;

- розрахунки з дебіторами i кредиторами – 2 рази на рік.

Проводити iнвентаризацiю в аптечних підприємствах уповноважені:

- державних структурах – вищестояща організація,

- в недержавних – власник. Крім цього мають право: податкова служба, контрольно-ревізійне управління, антимонопольний комітет, органи МВС в порядку слідства або контролю за зберіганням, обліком i реалiзацiєю наркотичних i психотропних речовин та iн.

Для проведення інвентаризації на підприємствах розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера і очолюється керівником підприємства або його заступником.

Якщо інвентаризації підлягає великий обсяг роботи для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження ТМЦ розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі економіста, бухгалтера та інших аптечних працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої комісії одну й ту саму особу двічі поспіль для перевірки одних і тих самих матеріально відповідальних осіб. Якщо інвентаризація відбувається з причини крадіжок, пограбувань, стихійних лих, до складу комісії включають представників органів міліції та виконавчої влади.

Постійно діючі комісії:

- здійснюють профілактичну роботу щодо забезпечення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;

- організують проведення інвентаризації та інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

- здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації, а також вибіркові інвентаризації ТМЦ у місцях зберігання в міжінвентаризаційний період, перевіряють правильність умов зберігання та ведення первинного обліку;

- при виявленні серйозних порушень під час проведення інвентаризації робочими інвентаризаційними комісіями проводять повторні суцільні інвентаризації (за наказом керівника установи);

- розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей, і вносять пропозиції щодо регулювання виявлених недоліків.

Робочі інвентаризаційні комісії:

- здійснюють інвентаризацію всіх ТМЦ, майна, коштів;

- разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного збитку;

- вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску ТМЦ, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

- несуть відповідальність за своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки ТМЦ, грошових засобів, заборгованості в розрахунках та інших цінностей;

- оформляють протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації та висновків щодо неї, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природного збитку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

З приводу інвентаризації видається наказ по установі із зазначенням складу комісії, мети та об’єктів інвентаризації, часу її проведення (терміни початку i закінчення роботи). Наказ вручається членам робочої iнвентаризацiйної комісії, а голові – ще й контрольний пломбір. Вказані накази реєструються бухгалтерією в книзі контролю за виконанням наказу про проведення iнвентаризацiї. Забороняється проводити iнвентаризацiю при неповному складі членів iнвентаризацiйної комiсiї.

На час проведення інвентаризації аптечна установа закривається на строк не більше 3-х днів. Необхідно припинити торгову i фінансову дiяльнiсть, вивісити оголошення про те, що аптека закрита на iнвентаризацiю i вказати в ньому адресу найближчої аптеки, яка може обслуговувати хворих.

До початку перевірки фактичної наявності цінностей робоча інвентаризаційна комісія зобов’язана:

- опломбувати матеріальні кімнати та інші місця зберігання цінностей, які мають окремі входи і виходи;

- перевірити справність всіх ваговимірювальних приладів і дотримання встановлених термінів їх метрологічного контролю;

- отримати останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів, товарні звіти про рух ТМЦ і грошових засобів та розписку. Матеріально-відповідальні особи кожного відділу дають в описi розписку про те, що на момент iнвентаризацiї всі прибуткові та видаткові документи на цiнностi зданi в бухгалтерiю i всі цiнностi, що поступили, оприбутковані, а вибутi – списані в розхід. Аналогiчнi розписки дають касири та особи, що мають пiдзвiтнi суми на придбання або доручення на отримання цінностей.

Інвентаризація ТМЦ здійснюється на місцях зберігання. Перед інвентаризацією всі цінності групуються, розсортовуються, укладаються згідно з найменуваннями. Зняття фактичних залишків цінностей визначається шляхом зважування (для сипких, мазей у масі, ангро), підрахунку та вимірювання (марля). Переважування, вимірювання-підрахунок здійснюються окремо, на місці їх знаходження, у кожному відділі. Фактично зняті залишки цінностей записуються в “Інвентаризаційні описи”, де зазначається найменування одиниць виміру, кількість, ціна роздрібна, ціна оптова, сума роздрібна та оптова, ПДВ. У кінці кожного аркуша опису прописом (літерами) зазначається число порядкових номерів внесених ТМЦ і загальна кількість цінностей у натуральних вимірниках незалежно від того, в яких одиницях вимірювання вони відображені (штуках, метрах, кілограмах, літрах або ін.), підбиваються суми роздрібні та оптові, ПДВ.

Інвентаризаційні описи складаються в 3-х примірниках, а при зміні матеріально відповідальної особи – у 4-х. Перший примірник заповнює член комісії, другий і третій – матеріально відповідальна особа (під копірку), четвертий – особа, яка приймає цінності:

- перший екземпляр (контрольний) – вищестоящiй органiзацiї, власнику;

- другий екземпляр – керівнику, головному бухгалтеру;

- третій - під розписку на першому екземплярі – матерiально-вiдповiдальнiй особі;

- четвертий екземпляр – матерiально-вiдповiдальнiй особі – при передачі цінностей.

Після заповнення кожної сторінки опису члени комісії звіряють правильність записів, зроблених у всіх примірниках. У цих документах не допускаються ніякі виправлення, підчищення. Виправлення помилок здійснюється в усіх примірниках опису шляхом закреслювання виправлених записів і написання зверху правильних. Виправлення підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. В інвентаризаційних описах забороняється залишати незаповнені рядки, на останніх сторінках опису вони прокреслюються. Описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. При цьому останні дають розписку в тому, що перевірка цінностей відбулась в їх присутності і вони не мають ніяких претензій до членів комісії щодо цінностей, перелічених в описі.

Якщо інвентаризація цінностей у приміщенні, де вони зберігаються, не закінчена протягом одного дня, то це приміщення опечатується пломбіром головою інвентаризаційної комісії і зачиняється на ключ матеріально відповідальною особою. Під час перерви роботи інвентаризаційної комісії інвентаризаційні описи повинні зберігатись в зачиненому приміщенні, де проводиться інвентаризація. По закінченні зняття фактичних залишків вхід до приміщення знову пломбується і комісія переходить до наступної матеріальної кімнати. Кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, визначається на підставі документів при обов’язковій перевірці в натуральних вимірювачах частини зазначених цінностей. В інвентаризаційний опис цінності в цьому випадку заносяться на підставі супровідних документів із зазначенням найменування товару за дозуванням, фасуванням, відсотковим вмістом діючої речовини, вигляду упаковки.

Інвентаризаційні описи складаються окремо на ТМЦ, які:

а) оплачені покупцем, але не вивезені;

б) такі, що надійшли до аптеки під час інвентаризації;

в) такі, що стали непридатними (із закінченим терміном придатності, биття та ін.)

ТМЦ, які поступили під час iнвентаризацiї, приймаються матерiально вiдповiдальними особами в присутності членів iнвентаризацiйної комiсiї. Вони заносяться в окремий опис під назвою “Товарно-матерiальнi цiнностi, що поступили пiд час інвентаризації”. В описі вказується коли, вiд кого вони поступили, дата i номер приходного документу, назва, кiлькiсть, ціна i сума.

ТМЦ, що належать iншим пiдприємствам i знаходяться на вiдповiдальному зберiганнi, інвентаризуються одночасно з власними ТМЦ. На ці цiнностi складається окремий опис за типовою мiжвiдомчою формою iнв.-5 “Iнвентаризацiйний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на вiдповiдальне зберiгання”, в якому робиться посилання на вiдповiднi документи, що підтверджують прийняття цих цінностей на вiдповiдальне зберігання.

Усі ЛЗ, що підлягають предметно-кількісному обліку, вносяться до окремих інвентаризаційних описів і підлягають обліку як у грошових, так і в натуральних вимірниках. Такі ЛЗ вносять в звiрчу вiдомiсть АП-43, на якій крім фактичної наявності препаратів за найменуваннями, вказується залишок за обліковими даними, розхід за мiжiнвентаризацiйний період i норма природної втрати. Фактична наявність їх звіряється з даними обліку в Журналі обліку наркотичних, психотропних ЛЗ та прекурсорів та Журналі обліку отруйних та сильнодіючих ЛЗ, що знаходяться на ПКО.

Інвентаризація допоміжних матеріалів, лікарської рослинної сировини, палива, будматеріалів здійснюється за аналогією з товаром, усе підлягає обліку в самостійних інвентаризаційних описах. Паливо і будматеріали підлягають обліку за ціною придбання, лікарська рослинна сировина – за заготівельною ціною.

Інвентаризація тари здійснюється шляхом зіставлення документів щодо обліку тари з їх фактичною наявністю. Спочатку тара підбирається за видами (дерев’яна, картонна, металева), за цільовим призначенням і якісним станом (нова, така, що була у вжитку, така, що потребує ремонту). В інвентаризаційних описах зазначають найменування тари, номенклатурний номер та інші ознаки (нова, така, що була у вжитку, така, що потребує ремонту), кількість, ціна і загальна вартість. На непридатну для застосування тару складається окремий інвентаризаційний опис. Списання тари проводиться згідно з чинним порядком за актом.

Інвентаризація грошових коштів. Після отримання розписки комісія, в першу чергу, проводить iнвентаризацiю грошових коштів в касi. Неодхiдно отримати останній касовий звіт АП-32 на момент iнвентаризацiї, перевірити правильність виведення залишку грошових коштів за показниками сумуючих контрольних датчиків касового апарату на момент iнвентаризацiї.

При iнвентаризацiї каси перевіряють фактичну наявність грошових коштів та інших цінностей, що знаходяться в касi. Підлягають також перевiрцi бланки строгої звiтностi – трудові книжки i т.д. При виявлені розходжень фактичних i облікових даних касир повинен написати письмове пояснення, а iнвентаризацiйна комiсiя вияснити причини їх виникнення. Нiякi документи або розписки в залишок готівки каси не включаються. Заяви про наявність в касі грошових коштів, що не належать даному підприємству до уваги не приймаються.

Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості аптек. При інвентаризації отриманих позик і кредитів перевіряється наявність і зміст договорів банківського кредиту і позики, їх використання відповідно до цільового призначення, своєчасність відображення в обліку отримання і погашення позикових сум, правильність відображення процентів за користування позиковими коштами.

Перед початком інвентаризації усім дебіторам і кредиторам повинні бути передані виписки про заборгованість, що пред’являються інвентаризаційній комісії для підтвердження суми реальної заборгованості. Підприємства-дебітори зобов’язані протягом 10 днів від дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.

Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів. Інвентаризація основних засобів здійснюється не рідше одного разу на рік. Комісія до початку інвентаризації зобов’язана перевірити наявність і стан інвентарних карток, інвентарних книг, наявність відповідних технічних паспортів або іншої технічної документації, наявність документів на основні засоби, здані або прийнятi підприємством в оренду, на зберігання i в тимчасове користування.

За вiдсутностi документів необхідно забезпечити їх отримання або оформлення. Потім об’єкти оглядаються і заносяться до інвентаризаційних описів із зазначенням повного найменування об’єкта, його призначення, інвентарного номера та необхідних технічних даних. Основні засоби, не придатні для експлуатації, що не підлягають відновленню, заносяться до окремого інвентаризаційного опису. На ці об’єкти iнвентаризацiйна комiсiя складає окремий опис з вказанням часу вводу в експлуатацію i причин, що привели ці об’єкти до непридатності – псування, повний знос i т.д. Їх списання проводиться згідно з чинним законодавством.

Наслідки інвентаризації виявляються за допомогою зіставлення відомостей, в яких наводяться облікові та фактичні дані про наявність основних засобів, а також нестачі або надлишки. Виявлені під час інвентаризації не відображені в обліку об’єкти оприбутковуються за відновленою вартістю. Одночасно з інвентаризацією основних засобів здійснюється інвентаризація нематеріальних активів.

Інвентаризація малоцінних і швидкозношуваних предметів. Iнвентаризацiя проводиться шляхом огляду кожного предмету за місцем їх знаходження. В окремих інвентаризаційних описах МШП зазначається їх найменування і первісна вартість.

Якщо предмети спецодягу знаходяться в ремонті або в пранні, їх заносять до інвентаризаційного опису на підставі квитанції підприємства побутового обслуговування. Зношення малоцінних предметів підлягає обліку за фактичним станом. На МШП, що прийшли в непридатність, робочою iнвентаризацiйною комiсiєю складаються акти встановленої форми з вказанням часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання на господарські цiлi. Списання їх проводиться за актом згідно з чинним порядком.

Підсумки кожного окремого інвентаризаційного опису щодо фактичних залишків всіх цінностей, що є в аптеці, переносять до “Зведеного опису інвентаризаційних аркушів”, які складаються окремо по відділу та взагалі по аптеці, де зазначають: номер інвентаризаційного опису, число порядкових номерів у ньому, кількість натуральних одиниць, суму роздрібну та оптову по кожному опису, ПДВ. Далі виводять підсумкову фактичну суму залишків цінностей за роздрібною та оптовою ціною та ПДВ у них. Підсумкові дані про залишки заносять окремо по кожному відділу до “Акту результатів інвентаризації”.

В акті відображаються результати iнвентаризацiї, тобто розходження мiж показниками по даним бухоблiку i даними iнвентаризацiйних описей. Керівники i їх заступники повинні проводити контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації, при яких перевіряють не менше 10% назв дорогих медикаментів. При цьому оформляється акт контрольної перевірки. Контрольні перевірки повинні проводитися після iнвентаризацiї до відкриття аптеки.

Виявлені під час інвентаризації надлишки цінностей комісією оприбутковуються та зараховуються відповідно на результати фінансово-господарської діяльності або збільшення фінансування з подальшим встановленням причин виникнення лишків і винних у цьому осіб. При виявлені надлишків, нестач та збитків також заповнюються порівняльні відомості, де відображаються фактичні залишки цінностей і залишки цінностей за даними бухгалтерського обліку.

При виявленні нестачі товарів у виробничих аптеках розраховують природні втрати (збиток) лікарських форм, відпущених за міжінвентаризаційний період, які обумовлені природними процесами (всихання, випаровування, розпилювання, вивітрювання, витікання), що викликають зміни в кількості товару. Списання природних втрат товару проводиться в межах фактичної недостачі, в сумі, яка не перевищує встановлених норм. Розрахунок природних втрат роблять за встановленими нормами.

Дані для розрахунку природних втрат беруть з “Журналу реєстрації роздрібних оборотів” та “Реєстру виписаних покупцям накладних вимог (рахунків)” за міжінвентаризаційний період як складових звіту аптеки про господарську діяльність. Якщо нестача у виробничих аптеках виявляється понад норму природних втрат, її стягують з винних осіб, а нестачу в межах норм втрат списують за рахунок витрат аптеки.

Назва Норми втрати, %
в аптеках, які не мають самостійного вiддiлу запасів в аптеках із самостійним вiддiлом запасів
рецептурно-виробничий відділ відділ запасів
1. Медикаменти (за виключенням отруйних і наркотичних речовин, етилового спирту, готових ЛЗ промислового виробництва і вагових медикаментів, що відпущені в оригінальній фабричній упаковці) (грн.):      
1.1. Індивідуальне приготування ЛЗ і виробни-цтво внутрішньоаптечної заготовки та фасовки 2,15 1,7 -
1.2. Відважування і відмірювання медикаментів в аптечну тару без додаткових технологічних операцій (змішування, розчинення, розподіл на дози й ін.)   - 0,65
2. Отруйні та наркотичні речовини:      
2.1. Індивідуальне приготування ЛЗ 0,95 0,95 -
2.2. Відважування і відмірювання їх в аптечну тару без додаткових технологічних операцій (змішування, розчинення, розподіл на дози) 0,4 - 0,4
3. Етиловий спирт:      
3.1. Індивідуальне приготування ЛЗ 1,9 1,9 -
3.2. Відважування спирту в аптечну тару без додаткових технологічних операцій (змішуван-ня з іншими медикаментами, розподіл на дози) 0,65 - 0,65
4. Вата гігроскопічна:      
4.1. Розфасовка до 100,0 0,85 - 0,85
4.2. Розфасовка до 200,0 0,45 - 0,45
4.3. Розфасовка до 400,0 0,35 - 0,35
Медичні п’явки По аптечній мережі – 7,6

 

У випадку виявлення недостачі у невиробничих аптеках – сума недостачі покривається матеріально відповідальними особами. Якщо винні особи не виявлені, за рахунок фінансових результатів діяльності господарюючого суб’єкту. Остаточне рішення про списання недостачі приймає власник або керівник, при цьому його рішення не повинне суперечити чинним нормативно-правовим актам.

Для розрахунку суми збитку від розкрадання, нестачі або псування матеріальних цінностей у випадку виявлення винних осіб, використовується формула, яка наведена в ПКМ України від 22.01.1996р. №116:

Рз = [Бв * Іінф + ПДВ] * 2,

де: Рз – розмір збитків, грн.;

Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

Іінф – загальний індекс інфляції, розрахований на підставі щомісячних індексів інфляції за даними Міністерства статистики України;

ПДВ – сума податку на додану вартість.

Матеріали iнвентаризацiї розглядаються i протокол засідання комiсiї затверджується керівником підприємства не пiзнiше 5 днів після закінчення інвентаризації. Необхідно прийняти мiри щодо усунення причин порушень, які виявлені при iнвентаризацiї, забезпечення зберігання цінностей, а також вимагати вiд посадових осіб пояснення причин утворення лишків.

Постійно діюча комiсiя перевіряє правильність складання звiрчих відомостей i свої висновки, пропозиції за результатами iнвентаризацiї відображає в протоколі, де приводяться детальні вiдомостi про причини i виновникiв недостач та надлишків, вказується, які мiри прийнятi, а також надаються пропозиції по регулюванню розходжень фактичної наявності цінностей проти даних бухгалтерського обліку.

В iнвентаризацiйних описах вартість залишків товарів проставляється в роздрібних i оптових цінах, що дає можливість визначити суму i рівень торгових накладень в залишку товару. Використовуючи звiтнi дані про рух товару, а також дані iнвентаризацiї про залишки можна за формулою товарного балансу визначити реальні торгові накладення в реалізованому товарі за період мiж iнвентаризацiями.

Звiтнiсть – це система показників, що характеризують підсумки роботи аптечного підприємства, його майновий i фінансовий стан. Завдання звітності:

1.Забезпечення контролю за правильним використанням матеріальних і фінансових ресурсів аптеки.

2.Встановлення законності і раціональності всіх витрат аптеки.

3.Виявлення резервів для підвищення економічної ефективності аптеки.

4. Підготовка даних для проведення економічного аналізу.

Первинна внутрішньогосподарська звітність аптек всіх форм власності та господарювання зводиться до складання “Товарного звіту” по кожному відділу один раз на 10–30 днів залежно від обсягу робіт. “Товарний звіт” є обов’язковою формою внутрішньогосподарської звітності.

Наприкінці місяця (кварталу, року) на підставі узагальнюючих даних “Товарного звіту ” та інших облікових форм аптеки державної та комунальної форм власності складають “Звіт про фінансово-господарську діяльність” (“Звіт”) у двох примірниках. “Звіт” складається переважно в аптеках з чітким розділенням функцій внутрішньогосподарського та бухгалтерського обліку і він не є обов’язковою формою звітності. Перший примірник “Звіту” та додатків до нього передається в бухгалтерію, а другий – залишається у матеріально відповідальної особи. Перед складанням “Звіту” необхідно зареєструвати всі первинні документи про рух грошових коштів, ТМЦ, взаєморозрахунків аптеки з постачальниками, покупцями та іншими контрагентами. На титульному аркуші “Звіту” вказують терміни подання і фактичної здачі, підписує завідуючий аптеки та працівник бухгалтерії. У випадку необхідності вносяться відповідні виправлення в обидва примірники. Неприйняті від аптеки та повернуті їй документи відмічаються в кінці “Звіту”.

“Звіт” являє собою ряд таблиць, які характеризують рух грошових коштів, товару, інших цінностей, а також стан взаєморозрахунків з покупцями, підзвітними особами, бюджетом та позабюджетними фондами. У “Звіті” можна виділити такі розділи:

Перший розділ – “Рух грошових коштів”. Він складається з таких таблиць:

1.Реєстр руху грошових коштів та інкасації торгової виручки;

2.Відомість внесеної чи переведеної виручки;

3.Розрахунковий рахунок.

Другий розділ – “Рух товарно-матеріальних цінностей” містить таблиці:

1.Товарний звіт;

2.Оборотна відомість з лікарської рослинної сировини;

3.Звіт про рух основних засобів, малоцінного інвентарю та швидкозношуваних предметів;

4.Реєстрація роздрібних оборотів;

5.Звіт про рух товарів у дрібнороздрібній мережі;

6.Звіт про рух палива, будівельних матеріалів.

Третій розділ – “Взаєморозрахунки аптеки з різними організаціями, підзвітними особами, позабюджетними фондами” представлений таблицями:

1.Реєстр виписаних покупцям (лікувально-профілактичним закладам та іншим організаціям) рахунків-фактур з відпущених за ними з аптеки товарів;

2.Оборотна відомість з лицьових рахунків покупців та інших розрахунків;

3.Довідка про заробітну платню.

Розглянемо детальніше кожен з названих розділів.

Перший розділ. Рух грошових коштів

У “Реєстрі руху грошових коштів та інкасації виручки” відображають підсумкові суми за місяць за прибутковими та видатковими касовими операціями на підставі даних “Касової книги”. Залишок грошових засобів на кінець робочого дня повинен бути в межах ліміту, встановленого банком конкретно для кожної аптеки. “Відомість внесеної чи переведеної виручки” заповнюється за даними виписок з банку і відображає суми зданої виручки в банк по днях місяця.

У таблиці “Розрахунковий рахунок” відображаються залишки та рух грошових коштів на поточному рахунку аптеки. До основних прибуткових операцій відносяться: надходження виручки аптеки в банк; перерахунки від оптових покупців (ЛПЗ, медсанчастин, дитсадків та ін.); оплата медикаментів, які були відпущені за безкоштовними та пільговими рецептами. Як витратні операції слід вказати: оплата комунальних послуг, оренду приміщення, закупку товару; виплату заробітної платні, премій; перерахунок коштів організації, якій підпорядковується аптека; розрахунки з бюджетом, позабюджетними фондами з оподаткування.

Залишок грошових коштів (О2) на розрахунковому рахунку аптеки в кінці звітного періоду визначається за формулою:

О2 = О1 + П – Р,

де О1 – залишок грошей на початок звітного періоду;

П – сума прибуткових операцій (надходження коштів);

Р – витрата коштів.

Другий розділ. Рух товарно-матеріальних цінностей

Таблиця “Товарний звіт” містить інформацію про рух товару та інших цінностей (тари, допоміжних матеріалів, ЛРС, палива та ін.).

У прибутковій частині відображаються залишки на початок звітного періоду за всіма обліковими групами. Для товару – в роздрібних та оптових цінах, допоміжних матеріалів – за цінами придбання (собівартість), ЛРС – заготівельними цінами, багатооборотну тару – за середньообліковою ціною, інших цінностей – за цінами собівартості. На підставі даних форм первинного обліку до “Товарного звіту” у хронологічній послідовності включаються усі прибуткові операції по ТМЦ. До прибуткових операцій з облікової групи товар відносять:

• надходження товару від постачальників;

• переведення у товар з інших облікових груп (допоміжні матеріали, ЛРС);

• дооцінку по лабораторно-фасувальних роботах;

• суму тарифів за виготовлення екстемпоральної рецептури та внурішньоаптечних заготовок;

• оприбуткування суми залишків товарів, виявлених при інвентаризації чи при надходженні товару від постачальників.

У витратній частині “Товарного звіту” повинні відображатись усі господарські операції по витратах товарно-матеріальних цінностей. По групі “Товар” – це реалізація за готівковий та безготівковий розрахунок (роздрібний та оптовий товарообіг відповідно) та документовані витрати. Для заповнення даних по роздрібній реалізації товару використовують дані “Товарних звітів” відділів аптек, аптечних кіосків та пунктів. Оптова реалізація товару відображається на підставі даних “Зведених реєстрів” (пільгова та безкоштовна рецептура), “Оборотної відомості за лицьовими рахунками виписаних рахунків-фактур” (відпуск товарів лікарням та іншим організаціям).

До документованих витрат відносять списання товару при:

• наданні першої долікарської допомоги (на підставі “Довідки про списання медикаментів на надання першої долікарської допомоги”);

• проведені господарських робіт в аптеці (“Акт про списання товару на господарські потреби”);

• уцінці по лабораторно-фасувальних роботах (“Довідка про дооцінку та уцінення при проведенні лабораторно-фасувальних робіт”);

• переоцінці товару в бік зменшення вартості (“Акт про переоцінку товару”);

• пошкодженні товару (“Акт про списання товару, який став непридатним для використання”);

• вилученні лікарських форм індивідуального приготування на аналіз в контрольно-аналітичну лабораторію (“Акт про вилучення ліків на аналіз в контрольно-аналітичну лабораторію”);

• проведенні інвентаризації – списуються нараховані за нормами природні втрати (“Акт результатів інвентаризації”);

• переведенні товару в інші облікові групи (“Акт про переведення товару”).

Дані по роздрібній та оптовій реалізації товару заносяться за роздрібними цінами, а документовані витрати – за роздрібними та оптовими цінами. Витратні операції з іншими цінностями відображаються в цінах їх обліку. Для визначення реалізованих торгових накладень, які формують доход аптеки, і розрахунку залишків товарів існує декілька методик. Одна з них заснована на припущенні, що рівень торгових накладень, який склався в залишку товару та приході буде зберігатись і в реалізованому товарі. Розрахунок реалізованих торговельних накладень у проданому товарі проводиться методом середнього рівня торгових накладень. Рівень торгових накладень розраховують за формулою:

 

Торгові накладення Торгові накладення

Середній рівень у залишку товару на + надходження товару

реалізованих початок звітного періоду за звітний період

торгових = ------------------------------------------------------------------ · 100%

накладень, % Залишок товару на Прихід товару за

початок звітного періоду + звітний період у

у роздрібних цінах роздрібних цінах

 

У таблиці “Оборотна відомість по лікарській рослинній сировині” відображають залишки на початок, надходження, витрати та залишок на кінець місяця ЛРС за найменуваннями.

Таблиця “Звіт про рух основних засобів, малоцінного інвентарю та предметів, які швидко зношуються” містить інформацію про залишки на початок та кінець місяця, надходження та витрати цих облікових груп у хронологічній послідовності.

“Реєстрація роздрібних оборотів” являє собою таблицю, в якій відображаються по днях роздрібний товарообіг за видами: кількість та вартість відпущених екстемпоральних лікарських форм та ГЛЗ за рецептами; виручку дрібнороздрібної мережі (аптечні кіоски і пункти), безрецептурний відпуск. Виділяється окремо сума тарифу за виготовлення екстемпоральної рецептури.

У таблиці “Звіт про рух товарів у дрібнороздрібній мережі” вказують весь перелік аптечних кіосків та пунктів, їх адреси. По кожному структурному підрозділу у роздрібних цінах відображаються залишки товару на початок місяця, суми прибуткових операцій, виручка, повернення та недостача товару, і залишок на кінець звітного періоду. Він повинен дорівнювати:

 

О2 = Залишок на початок + Сума приходу – Виручка + Повернення – Недостача.

Третій розділ. Взаєморозрахунки аптеки з різними організаціями, підзвітними особами, позабюджетними фондами

Таблиця “Реєстр виписаних покупцям (лікувально-профілактичним установам та іншим організаціям) рахунків-фактур за відпущені з аптеки товари” містить у хронологічній послідовності опис усіх рахунків та відображає оптовий товарообіг за видами: сума відпуску екстемпоральних ліків та ГЛЗ, медикаментів в масі (ангро), інших товарів і тари.

“Оборотну відомість по лицьових рахунках, рахунках покупців та інших рахунках” складають за лицьовими рахунками оптових покупців. У цій таблиці відображається стан дебіторської (залишок на користь аптеки) та кредиторської заборгованості (залишок за аптекою) по аптеці в цілому та по кожному покупцю.

У “Довідці по заробітній платні” надають дані за всіма нарахуваннями та утриманнями з заробітної платні працівників штатного та позаштатного складу.

Звіт з усіма доданими до нього прибутковими та видатковими документами підписує завідувач аптеки та працівник обліково-контрольної групи.

Якщо аптека знаходиться у підвідомстві, то “Звіт” і додані до нього документи передаються організації, якій підпорядкована аптека, для затвердження в суворо встановлені терміни. На титульному аркуші “Звіту” вказують термін надання і коли його фактично було здано. За своєчасність здачі звітів та достовірність наданої інформації несуть відповідальність завідувач аптеки, головний бухгалтер, виконавці.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства. Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів відносно: участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання; забезпеченості зобов’язань; регулювання діяльності.

Фінансова звітність аптек та фармацевтичних фірм поділяється на річну, квартальну та місячну. Річна фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та додатків до звітів. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складають на кінець останнього дня звітного періоду. Квартальна та річна звітність складається наростаючим підсумком з початку року.

Якісні характеристики фінансової звітності:

- доступність – однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;

- достовірність – відсутність помилок, які можуть впливати на рішення користувачів звітності;

- співставність – забезпечення можливості користувачам порівняти: фінансові звіти підприємства за різні періоди, фінансові звіти різних підприємств. Передумовою співставності є представлення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни у додатках до фінансової звітності;

- доцільність – наявність інформації впливає на прийняття рішень користувачами, надає можливість вчасно оцінити минулі, сучасні і майбутні події, підтвердити та скоригувати оцінки, зроблені у минулому.

Принципи підготовки фінансової звітності. Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

• автономності підприємства, згідно з якою кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відособлена від власників. Тому власне майно і зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

• безперервності діяльності, яка передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з того, що його діяльність буде продовжуватись далі;

• періодичності, яка допускає розподілення діяльності підприємства на визначені періоди часу з метою складання фінансової звітності;

• історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх придбання;

• начислення і відповідності доходів і розходів, згідно з якими для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно співставити доходи звітного періоду з розходами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і розходи відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення, незалежно від часу надходження та виплати грошей;

• повного відображення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки операцій подій, що можуть вплинути на рішення;

• послідовності, яка передбачає постійну облікову політику підприємства. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована та представлена у фінансовій звітності;

• обачливості, згідно з якою методи оцінки бухгалтерського обліку повинні попереджувати заниження оцінки зобов’язань і розходів та завищення оцінки активів і доходів підприємства;

• єдиного грошового вимірювача, що передбачає вимірювання і узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці;

• перевага змісту над формою, згідно з якою операції повинні підлягати обліку у відповідності з їх суттю, а не тільки виходячи з юридичної форми.

Дані фінансової звітності є основою не тільки для підведення підсумків звітного періоду, а й для прогнозування. Так, інформація використовується для прогнозування його майбутнього фінансового стану, результатів діяльності, здатності вчасно виконувати свої зобов’язання, виплачувати дивіденди. Аналітичні потреби користувачів забезпечуються, враховуючи відповідну структуру фінансових звітів, також надання співставленої інформації за звітний та попередній періоди.

Розкриття інформації у фінансовій звітності. Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

• підприємство;

• дані звітності та звітний період;

• валюту звітності та одиниці її вимірювання;

• відповідну інформацію відносно звітного та попереднього періоду;

• облікову політику підприємства та її зміни;

• консолідацію фінансових звітів;

• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

• обмеження відносно володіння активами;

• участь у спільних підприємствах;

• виявлені помилки попередніх років та пов’язані з ними коригування;

• переоцінку статей фінансових звітів;

• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними стандартами.

Інформація про підприємство, яка розкривається у фінансовій звітності, включає:

• найменування, організаційно-правову форму та місце знаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу офісу);

• короткий опис основної діяльності підприємства;

• назва органу управління, якому підвідомче підприємство;

• середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Кожний фінансовий звіт повинен відображати дату, на яку приведені його показники або період, який він охоплює. Підприємство повинне висвітлювати вибрану облікову політику шляхом описання:

1) принципів оцінки статей звітності;

2) методів обліку окремих статей звітності.

У додатках до фінансових звітів необхідно розкривати:

1) облікову політику підприємства;

2) інформацію, що не представлена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою згідно з відповідними стандартами;

3) інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідну для забезпечення її зрозумілості та доцільності.

Баланс – це одна з форм фінансової звітності, метою складання якого є представлення користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Фінансовий стан підприємства характеризується структурою і якістю його активів, власного капіталу та зобов’язань, а також здатністю відповідати за своїми зобов’язаннями, тобто платоспроможністю на дату балансу. Бухгалтерський баланс є способом групування і відображення ресурсів аптеки за складом та джерелами формування в грошовій оцінці на момент його складання. Мета складання балансу – підвести підсумок роботи аптеки на визначену дату. За допомогою балансу здійснюється контроль обліку операцій та збереженості ресурсів аптеки. Бухгалтерський баланс як фінансовий документ відображає фінансовий стан аптеки на визначену дату, тобто є статичним.

У міжнародній практиці датою балансу є дата закінчення фінансового року, який може не співпадати з календарним. В Україні традиційно бухгалтерська звітність підприємства складається на початок нового календарного року. У відповідності з Законом “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, календарний рік залишається звітним періодом для складання фінансової звітності і передбачає складання балансу підприємства станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Згідно з міжнародними стандартами обліку при визначенні активів передбачаються три критерії, яким повинні відповідати ресурси підприємства:

• виникнення ресурсів у результаті минулих подій, мається на увазі, що господарча операція або інша подія, яка забезпечує збільшення прав на економічну вигоду або контроль над нею, уже сталася. Підприємство, як правило, отримує активи шляхом їх придбання або створення. Але ж інші операції, також можуть генерувати активи, наприклад, майно, яке аптека отримала від держави безкоштовно. Операції або події, які плануються на майбутнє, не завжди ведуть до виникнення активів;

• здійснення контролю ресурсів підприємством. Означає його право контролювати майбутні економічні вигоди, які очікуються від цих ресурсів;

• майбутня економічна вигода, втілена в активі, – це потенціал, який сприяє надходженню (прямо чи опосередковано) грошових коштів чи їх еквівалентів на підприємство.

Даний потенціал може існувати у різних формах:

• основних засобів та інших необоротних активів, що використовуються у господарській діяльності підприємства;

• запасів товарів у торгівлі або готової продукції, сировини, матеріалів у виробництві;

• дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб;

• фінансових інвестицій;

• грошових коштів і їх еквівалентів.

Фармацевтичні фірми і аптеки, як правило, використовують свої активи для торгівлі ЛЗ та виробами медичного призначення, виробництва екстемпоральних ліків та надання послуг. Вони включають майбутні економічні вигоди, тому що споживачі готові платити за них і таким чином сприяють надходженню грошових коштів. Майбутні економічні вигоди, що втілені в активах, можуть надходити різними шляхами:

• використовувати окремо і разом з іншими активами в торгівлі, виробництві або наданні послуг, що визначені для реалізації аптекою чи фірмою;

• обмінювати на інші активи;

• використовувати для погашення заборгованості;

• розподіляти між власниками фірми.

Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” пріоритетною визнана оцінка активів підприємства, виходячи із затрат на їх виробництво і придбання, тобто за історичною собівартістю. Цей вид оцінки традиційно використовується підприємствами для фінансової звітності.

Актив відображається у балансі за умови, що: його вартість може бути достовірно визначена; очікується отримання у майбутньому економічних вигод, пов’язаних з їх використанням.

П(С)БО 2 “Баланс” передбачає розподілення активів на оборотні та необоротні. Актив класифікується як оборотний, якщо передбачається, що він:

- буде реалізований за нормальних умов операційного циклу підприємства;

- утримається з комерційною метою або протягом короткого часу буде реалізований (протягом 12 місяців з дати балансу);

- є активом у вигляді грошових коштів або їх еквіваленту, необмежених для поточного використання. Всі інші активи класифікуються як необоротні.

Баланс – це рівновага між активами і пасивами. Пасиви включають борги аптеки, кредиторську заборгованість за товари та послуги, придбані в кредит, кредити банку, заборгованість робітникам і службовцям по заробітній платні, а також за податками та іншими платежами. Інакше пасиви можна назвати вимогами кредиторів проти активів аптеки. Пасиви можна розділити на поточні (борги, що підлягають сплаті у короткий строк, не більше 1 року: рахунки за комунальні послуги, рахунки за куплені товари, податки, короткострокові займи) та довгострокові (борги, що сплачуються більше 1 року, середньо- і довгострокові займи, закладні).

Власний капітал – це частка власників у активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Власний капітал = Активи – Зобов’язання.

Звіт про фінансові результати. До складу квартальної та річної звітності підприємства входить звіт про фінансові результати, вимоги до форми та змісту якого визначаються П(С)БО 3. Дія цього стандарту не поширюються на бюджетні установи, малі підприємства.

Звіт про фінансові результати містить три розділи:

І. Фінансові результати.

ІІ. Елементи операційних затрат.

ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Розділ І.Фінансові результати” містить статті, які дозволяють визначити фінансові результати від звичайної та надзвичайної діяльності, а також за складом звичайної діяльності – від основної та іншої діяльності. Розділ І містить інформацію про доходи та витрати з позицій власника аптеки чи фірми, при цьому чистий прибуток визначається таким чином:

 

Виручка від реалізації – Собівартість реалізованих товарів = Валовий прибуток;

Валовий прибуток – Операційні витрати = Прибуток;

Прибуток – Податок з прибутку = Чистий прибуток.

 

Розділ ІІ.Елементи операційних витрат” дозволяє здійснити необхідний аналіз структури витрат на виробництво, управління, збут та інші операційні витрати за економічними елементами і використовується для складання звіту про рух грошових коштів. Операційні витрати підприємства мають такі статті витрат:

• собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• інші операційні витрати.

Розділ ІІІ.Розрахунок показників прибутковості акцій” заповнюється тільки акціонерними товариствами, акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають при здійсненні такої діяльності. Для аптеки або фірми як торгового підприємства звичайною діяльністю є реалізація фармацевтичних товарів, розрахунки з постачальниками, покупцями, банківськими та фінансовими закладами, податковими органами.

До основної (операційної) діяльності відносять виробничі і торгові операції, що є визначною метою створення аптеки (фірми) та забезпечують основну долю її доходу. Для аптеки чи фірми як торгового підприємства такими є операції з купівлі-продажу фармацевтичних товарів. Для аптек з виробничою діяльністю до таких операцій додатково відносять: придбання лікарських речовин, допоміжних матеріалів, аптечного посуду і т.д., а також виготовлення та реалізація екстемпоральних ліків.

Інша (операційна) діяльність включає доходи від визнаних пені, штрафів та безнадійні борги.

До інвестиційної діяльності відноситься придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною грошових еквівалентів підприємства.

Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, що призводить до змін розміру та складу власного і запозиченого капіталу підприємства.

До надзвичайної діяльності відносять такі операції чи події, які відрізняються від звичайної діяльності та не відбуваються часто чи регулярно. Це стихійні лиха, пожежа, аварії та ін. У розрахунках фінансових результатів, що отримані від надзвичайних подій, беруть до уваги як витрати, так і їх відшкодування за рахунок страхування, державної допомоги та ін.

Фінансовий результат від операційної діяльності визначається таким чином:

 

Фінансовий Валовий Інші Адмініст- Витрати Інші опе-

результат = прибуток + операційні – ративні – на збут – раційні

(збиток) доходи витрати витрати

 

Валовий прибуток = Чистий доход (виручка) – Собівартість реалізованої

(збиток) від реалізації продукції

 

Чистий прибуток від = Прибуток (збиток) від звичайної ± Податок на

звичайної діяльності діяльності до оподаткування прибуток

 

Звіт про рух грошових коштів. До складу річної звітності підприємств входить “Звіт про рух грошових коштів”, вимоги до змісту якого встановлені П(С)БО 4. Призначення “Звіту про рух грошових коштів” у забезпеченні користувачів (внутрішніх і зовнішніх) достовірною інформацією про грошові кошти, які надійшли та витрачені. Цієї інформації немає в інших звітах в узагальненому вигляді. “Звіт про рух грошових коштів” має три розділи, кожний з яких відображає рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

При складанні “Звіту про рух грошових коштів” важливим є визначення різних господарських операцій до відповідного виду діяльності. Передбачається також класифікація господарських операцій на звичайну та надзвичайну діяльність, кожна з яких, у свою чергу, поділяється на господарські операції операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Конкретне розподілення та зміст господарських операцій залежать від профілю і спрямованості діяльності фармацевтичної фірми або аптеки. Мета наведеної класифікації руху грошових коштів за видами діяльності: надати користувачам інформацію, що дозволяє оцінити вплив цих видів діяльності на фінансовий стан аптеки або фірми та суму їх грошових коштів. Така інформація може бути використана для оцінки взаємозв’язку різних видів діяльності.

Класифікація господарських операцій залежно від видів діяльності аптек (фірм):

Операційна діяльність:

• придбання і реалізація оборотних (операційних) активів, у тому числі реалізація товарів, робіт, послуг; надходження коштів за оперативну оренду та ін.;

• розрахунки за поточними операційними зобов’язаннями, у тому числі оплата постачальникам фармацевтичних товарів, виплата заробітної платні та ін.;

• отримання доходів майбутніх періодів;

• сплата витрат майбутніх періодів;

• сплата процентів банківських кредитів та позик;

• сплата податку на прибуток від операційної звичайної діяльності.

Інвестиційна діяльність:

• придбання або реалізація фінансових інвестицій (необоротних і поточних);

• придбання або реалізація основних засобів, нематеріальних та інших необоротних активів;

• придбання або реалізація цілісних майнових комплексів;

• отримання (нарахування) процентів за результатами інвестиційної діяльності;

• отримання дивідендів;

• інші надходження та платежі.

Фінансова діяльність:

• надходження або вилучення власного капіталу;

• отримання або погашення кредитів (позик);

• інші надходження грошових коштів від фінансової діяльності;

• сплата дивідендів засновникам господарських товариств;

• інші платежі, у т.ч. викуп раніше випущених акцій, сплата фінансової оренди та ін.

Міжнародний стандарт фінансової звітності передбачає два методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий та непрямий.

Згідно з прямим методом безпосередньо із первинних облікових документів, рахунків і регістрів бухгалтерського обліку вибираються дані з усіх основних статей надходження та вибуття грошових коштів; різниця між ними показує достатність (чи відсутність) грошових коштів для діяльності підприємства. Даний метод потребує постійного накопичення даних, тому є складним і трудомістким.

Більш доступним та простим у використанні є непрямий метод:

 

Фінансовий Витрати і доходи, Чиста отримана

Нараховані Нараховані результат до не пов’язані сума грошових

доходи − витрати = оподаткування ± із змінами = коштів

грошових коштів

 

Складання “Звіту про рух грошових коштів” базується на вимогах окремого розкриття руху грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у такій послідовності:

1) визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності (Розділ І);

2) визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційн. діяльності (Розділ ІІ);

3) визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності (Розділ ІІІ);

4) визначення чистого руху грошових коштів за звітний період (з урахуванням впливу курсових різниць);

5) підготовка додатків до “Звіту про рух грошових коштів”.

Для аптек (фірм) Розділ І “Звіту про рух грошових коштів” є головним, тому що відображає результати операційної діяльності. Проведення аналізу даних “Звіту про рух грошових коштів” допоможе аптекам та фірмам ефективно прогнозувати грошові потоки: регулювати приток і вибуття грошових коштів, підвищувати спроможність підприємства сплачувати свої зобов’язання перед співробітниками та кредиторами, збільшувати власний капітал, сплачувати дивіденди.

Звіт про власний капітал. Одним із звітів, що входять до складу річної фінансової звітності, є “Звіт про власний капітал фірми” (складається один раз за даними року). Зміст та вимоги до його форми встановлені П(С)БО 5. Дія цього стандарту не поширюється на малі підприємства, бюджетні організації. “Звіт про власний капітал” стосується, перш за все, компенсації власників та керівників фірм, тому що стосується питань розподілення прибутку і розвитку підприємства.

Незважаючи на те, що загальна сума власного капіталу відображається у балансі (форма №1) на кінець звітного періоду, на практиці користувачам потрібна більш детальна інформація про зміни, які відбувалися протягом звітного періоду, а також причини таких змін. Основна метою складання “Звіту про власний капітал” – розкриття даної інформації шляхом деталізації даних про всі зміни у власному капіталі, важливо розглянути фактори, що можуть бути причиною таких змін. Для складання “Звіту про власний капітал” (форма №4) використовуються дані:

• балансу (форма №1) за попередній звітний період;

• звіту про фінансові результати (форма №2);

• аналітичного обліку.

Згідно з вимогами стандартів бухгалтерського обліку до розкриття інформації про власний капітал в Додатках відображається призначення і використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного). При цьому вимоги розподіляються залежно від форми господарювання підприємства: для акціонерних товариств та всіх інших підприємств. Особливо детальне уявлення змін власного капіталу вимагається від акціонерних товариств. Для всіх інших підприємств підлягають розкриттю тільки три види інформації:

• розподілення частки статутного капіталу між власниками;

• права, привілеї або обмеження відносно цих часток;

• зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

І. Статутний капітал визначає внески власників (учасників) фірми, розмір яких зафіксований у статутних документах (облік на бухгалтерському рахунку 40).

Господарські операції, що збільшують статутний капітал:

• здійснення внесків власниками (учасниками);

• випуск нових акцій;

• збільшення номінальної вартості акцій;

• конвертація зобов’язань у акції;

• збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

• направлення прибутку в статутний капітал;

• виплата дивідендів акціями.

Зменшення статутного капіталу може відбуватися за рахунок операцій:

• анулювання викуплених у їх власників акцій (номінальної вартості);

• зменшення номінальної вартості акцій.

ІІ. Пайовий капітал (в кооперативних організаціях) формується фірмами, в яких замість статутного капіталу (кредитні союзи) або наряду з ним частина власного капіталу представлена у вигляді пайових внесків (рахунок 41).

ІІІ. Додатково вкладений капітал обліковує інший капітал, внесений учасниками (емісійний доход та ін.); рахунок 42.

IV. Інший додатковий капітал призначений для обліку іншого капіталу, отриманого у процесі діяльності підприємства в результаті дооцінки його активів, безкоштовного надходження майна та ін. (рахунок 42). Збільшення:

• дооцінка необоротних активів;

• дохід від перепродажу акцій за ціною, що вище їх номінальної вартості;

• безкоштовно отримані активи.

Зменшення відбувається за рахунок:

• уцінки необоротних активів (якщо вона не пе


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.083 сек.)