ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ

1. Поняття звільнення від покарання та його види.

2. Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності.

3. Звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

4. Звільнення від відбування покарання з випробовуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

5. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

7. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.

8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

9. Звільнення від покарання за хворобою.

10. Амністія і помилування.

11. Розв’язування задач.

Основна література:

1. Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2001. – ст. ст. 74-87.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулів, В.І. Борисов; За ред М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація – К.; Х.: Юрінком Інтер; Право, 2001. - С.- 342-364.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів / за ред. П.С.Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 288-311.

4. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Ю.В. Александров,В.І. Антипов, М.В. Володько; За ред.М.І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-е вид., доп. і перероб. –К.: Юридична думка, 2004. – С. 252-281.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.К Канон – А.С.К. – 2001. – С. 177-200.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. - К.: А.С.К., 2005. – С. 158-184.

7. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.

ЗАДАЧІ:

1. Комашова було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування пока­рання з випробуванням. Після закінчення іспитового строку він при затриманні за дрібне хуліганство вчинив опір члену громадського формування з охорони громадського порядку. На час розгляду справи щодо цього злочину питання про звільнення Комашова від покарання або його направлення для відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за попереднім вироком, розглянуто не було. Виходячи з того, що іспитовий строк, встановлений попереднім вироком, закінчився, суд засудив Комашова за ч. 2 ст. 342 КК до обмеження волі на строк 3 роки.

Чи правильно вирішив суд?

2. Прядко була засуджена за ч. 2 ст. 119 КК до позбавлення волі на строк 7 років. Через 2 роки після початку відбування покарання вона завагітніла і через 6 місяців після цього була звільнена від відбування покарання на підставі ст. 83 КК. Народивши дитину, Прядко разом з батьками забезпечувала належні умови для її виховання, однак через рік дитина померла.

Яке рішення може прийняти суд щодо Прядко після смерті дитини? Якщо суд замінить невідбуту частину позбавлення волі обмеженням волі, чи може він зарахувати у строк відбування обмеження волі час, протягом якого Прядко не відбувала покарання?

Варіант 1. Через рік після народження дитини Прядко пере­дала її до дитячого будинку, у зв’язку з чим контролюючий орган вніс подання до суду про направлення Прядко для відбування покарання, призначеного за вироком.

Який строк позбавлення волі має відбувати Прядко, якщо суд прийме таке рішення?

Варіант 2. Через рік після народження дитини Прядко вчи­нила розбещення неповнолітньої і була засуджена за ч. 1 ст. 156 КК до обмеження волі на строк 3 роки.

Яке максимальне покарання може бути призначене Прядко за сукупністю вироків?

3. Сисоєв був засуджений за ст. 116 КК до обмеження волі на строк 5 років. Через 1 рік після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’язку з цим до Сисоєва були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом. Через 2 роки Сисоєв одужав.

Варіант. Сисоєв був засуджений за ст. 116 КК до позбав­лення волі на строк 3 роки.

Яке рішення щодо Сисоєва має прийняти суд після його одужання?

4. Відмовивши в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання Гуденку, засудженому за ч. 2 ст. 121 КК за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, до позбавлення волі на строк 7 років, суд у постанові зазначив, що той вчинив умисний тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виправлення. З матеріалів справи видно, що Гуденко відбув 4 роки 9 місяців, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, є членом гуртка художньої самодіяльності.

Чи правильно вирішив цю справу суд?

5. Харламов був засуджений за ч. 3 ст. 286 КК до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Відбуваючи це покарання, він став на шлях виправлення, і через 5 років 2 місяці невідбута частина позбавлення волі була замінена йому обмеженням волі на строк 5 років.

Чи дотримані в цьому випадку правила заміни невідбутої частини покарання більш м’яким? Який строк обмеження волі має відбути Харламов, щоб бути умовно-достроково звільненим і від цього покарання?

Варіант. Відбувши 1 рік обмеження волі, Харламов вчинив умисне вбивство і був засуджений за ч. 1 ст. 115 КК до позбав­лення волі на строк 13 років 6 місяців.

Яке максимальне покарання може бути призначене Харламову за сукупністю вироків?

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 306-315 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Поиск по сайту: