Поняття і підстави кримінальної відповідальності

Кримінальна відповідальність -вид юридичної відповідальності, що встановлюється державою в кримінальному законі, накладається судом на осіб, які винні у вчиненні злочину.

Підстава - умови за наявності яких можливе притягнення до кримінальної відповідальності. Є фактична підстава - наявність у діянні складу злочину І процесуальна підстава - обвинувальний вирок суду.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не можу бути притягнутий до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.

Реалізація кримінальної відповідальності:

- порушення кримінальної справи,

- - залучення особи до кримінальної відповідальності як обвинуваченого,

- Винесення обвинувального вироку.

Необхідно пам'ятати про наявність обставин, які виключають суспільну небезпеку (злочинність діяння):

- необхідна оборона – дії, вчинені з метою захисту прав та інтересів особи, яка захищається, чи іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, що посягає шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони;

- уявна оборона – дії, пов‘язані з заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного діяння не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.;

- затримання особи, що вчинила злочин -не визначаються злочинними дії потерпілого та інших осіб,безпосередньо після скоєння посягання, скеровані на затримання особи, яка здійснила злочин, та доставка її відповідним органам влади.

- крайня необхідність – усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі, суспільним інтересам або інтересам держави, якщо цю небезпеку у даних обставинах не можна було усунути іншими засобами і при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності;

- фізичний або психічний примус – не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу або психічного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками

- виконання наказу – дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронним інтересам, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу;

- діяння пов'язане з ризиком;

- виконання спецзавдання із запобігання чи розкриття злочинної організованої групи.

Поиск по сайту: