Гормональні препарати щитовидної залози

Щитовидна залоза являє собою сполучну тканину з фолікулами, заповненими колоїдним секретом, що містить йодтиреоглобулін, з якого утворюється тиреоїдин. До складу тиреоїдину входить два гормони — тироксин і трийодтиронін. Ці гормони викликають подібний фармакологічний ефект, однак трийодтиронін діє швидше і в 3–5 разів сильніше.

Гормони щитовидної залози впливають на всі види обміну речовин. Вони активізують процеси окислення і збільшують потребу тканин в кисні, стимулюють ріст і диференціацію тканин. Зміна обміну речовин супроводжується активним розпадом пластичного білка і зменшенням маси тіла. Фармакологічна дія тиреоїдних гормонів залежить від дози препарату. В оптимальних дозах тироксин проявляє анаболічний ефект, в максимальних дозах посилює розпад білка, гальмує тиреотропну активність гіпофіза, пригнічує функцію щитовидної залози і проявляє катаболічний ефект. Під впливом тироксину посилюється розпад жирів і білків, збільшуються запаси глікогену в печінці і зменшуються — в м'язовій тканині. Він зменшує гідрофільність колоїдних речовин і посилює діурез. Тироксин стимулює функцію нервової і серцево-судинної систем, помірно підвищує тонус кровоносних судин, підвищує артеріальний тиск крові.

В С-клітинах щитовидної залози продукується гормон кальцитовій, який регулює рівень іонізованого кальцію у крові і тканинах.

Тиреоїдин — Thyreoidinum.

Властивості: буро-жовтого кольору дрібний аморфний поро­шок, не розчиняється у воді й спирті. Містить 0,17—0,23% органічно зв'язаного йоду.

Форма випуску: порошок, таблетки по 0,05; 0,1 і 0,2 г.

Зберігання: за списком Б.

Дія: посилює окисні процеси в клітинах і забезпечує утилізацію глюкози, активізує метаболізм жирів і білків, внаслідок чого зменшує масу тіла. Він активізує скоротливість серця, розширює кровоносні судини, знижує кров'яний тиск, підвищує температуру тіла.

Показання, способи і дози застосування: застосовують при захворюваннях, що супроводжуються недостатньою функцією щитовидної залози (мікседема), при алопеції, неплідності. Після перорального введення фармакологічна дія проявляється протягом 3–5 днів. Дози всередину коням 2–5 г; собакам 0,1–0,3; свиням 0,3–0,5 г. Дають 2–3 рази на день.

Простагландини |

Простагландини — це клітинні гормони, що проявляють фармакологічну дію за місцем синтезу і там же інактивуються. Вперше їх виділили з залози простати, внаслідок чого вони одержали свою назву. Пізніше препарати аналогічної дії були виділені з інших тканин тваринного організму, бактерій і грибів. Із 20 відомих природних простагландинів 1-3 виділено з сперми.

Природні простагландини за хімічним складом належать до ненасичених жирних кислот простаенової кислоти. Залежно від наявності кето- і гідроксильних груп,.а також від присутності у бокових ланцюгах ненасичених зв'язків простагландини поділяють на групи, позначені такими літерами: ПГА, ПГВ, ПГЕ, ПГФ. Всередині групи простагландини різняться кількістю і положенням подвійних зв'язків, які позначають цифровим індексом нижче літери: ІІГА₂, ПГА^

Препарати різних груп простагландинів викликають неоднакові фармакологічні ефекти в органах і тканинах. Так, ПГА і ПГВ розслаблюють тонус гладеньких м'язів кровоносних судин, стимулюють скоротливість міокарда, активізують обмін речовин; ПГЕ — підвищують тонус гладеньких м'язів шлунково-кишкового тракту та матки, розслаблюють м'язи судин і бронхів, пригнічують секрецію шлункового соку, зменшують діурез, сповільнюють агрегацію тромбоцитів, активізують скоротливість матки; ПГФ — підвищують тонус м'язів бронхів і матки. В інших органах вони викликають таку ж, але слабшу фармакологічну дію, як і ПГЕ. Найбільше практичне застосування у ветеринарній медицині мають ПГЕ і ПГФ.

Крім природних простагландинів, застосовують їх синтетичні аналоги — динопрост, еструмат, еквімат, клопростенол та ін. Вони викликають у 10–20 разів сильніші фармакологічні ефекти, ніж природні препарати, але проявляють побічну дію на організм тварин.

Механізм фармакологічної дії простагландинів полягає у регуляції у клітині рівня циклічного аденозинмонофосфату (ц-АМФ), що є посередником між цитоплазматичними гормонами та ферментами у ензимних реакціях. ц-АМФ активізує фосфоліпазу А клітин­ної мембрани. При цьому посилюється фосфорилювання білків-ферментів, які, впливаючи на мембранну помпу, забезпечують надход­ження у клітину кальцію. Кальцій посилює метаболічні процеси синтезу макроергів, регулює різні ланки обміну речовин, вивільнює цитоплазматичні гормони. Впливаючи на ц-АМФ, простагландини посилюють глікогенез у скелетних м'язах, ліполіз у жировій тканині, стимулюють синтез стероїдних гормонів у наднирниках.

Простагландини застосовують для стимуляції родової активності матки при тяжких родах, індукції опоросів, синхронізації охоти, прискорення субінволюції матки після родів, лікування хронічних і гострих ендометритів.

Ензапрост (простагландин Ф, дінопрост) — Enzaprostum F.

Властивості: синтетичний простагландин. У 1 мл містить 5 мкг простагландину Ф&, 40,8 мг натрію ацетату і 0,1 мл фенолу.

IS. Механізм фармакологічної дії простагландині»:

Поиск по сайту: