|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1. Кафедра “Технічна теплофізика”МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра “Технічна теплофізика”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ТЕПЛОТЕХНІКИ
(для студентів груп МЧМ, ОМТ, ЕКМ, ТО, МКМ, АУП)
Донецьк - 2010 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра “Технічна теплофізика”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ТЕПЛОТЕХНІКИ
(для студентів груп МЧМ, ОМТ, ЕКМ, ТО, МКМ, АУП)
Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри «Технічна теплофізика», протокол № 3 від 02.11.2009 Затверджено на засіданні учбово-видавничої Ради ДонНТУ, протокол № 1 від 01.03.2010.
Донецьк - 2010 УДК 669.041
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Теплотехніка» / Волкова О.Г.−Донецьк, ДонНТУ, 2010.− 32 с. Методичні вказівки містять опис лабораторних робіт з дисципліни «Теплотехніка». Виконання лабораторних робіт має на меті поглиблення знань по окремих розділах дисципліни, а також придбання студентами навичок проведення теплотехнічних досліджень на експериментальних установках.
Укладач: старший викладач О.Г. Волкова
Рецензент, к.т.н. доцент Д.І.Пархоменко
© Донецький Національний Технічний Університет, 2010
ЗМІСТ
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ МЕТАЛІВ МЕТОДОМ СТРИЖНЯ
1 МЕТА РОБОТИ
Поглиблення знань по теорії теплопровідності,вивчення методики експериментального визначеннякоефіцієнта теплопровідності металів і одержання навичок у проведенні експериментальних робіт. У результаті роботи повинні бути засвоєні: − фізична сутність процесів теплопровідності; − зміст основного закону теплопровідності і його додаток до тіл простої геометричної форми; − поняття про коефіцієнт теплопровідності і методи його визначення.
2 ЗАВДАННЯ
Необхідно: − знайти значення коефіцієнта теплопровідності досліджуваних матеріалів; − порівняти отримані значення з табличними; − скласти звіт.
3 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Інтенсивність переносу тепла у твердому тілі визначається коефіцієнтом теплопровідності. Останній є фізичним параметром і характеризує здатність матеріалу проводити тепло. Найбільшою теплопровідністю володіють метали. Значення коефіцієнта теплопровідності визначається експериментальним шляхом. Одним з методів його визначення є метод стрижня. Кількість тепла, переданого з одного кінця стрижня на іншій, може бути визначена з загального рівняння теплопровідності при стаціонарному тепловому стані й умові відсутності теплообміну між бічною поверхнею стрижня і навколишнім середовищем: , (1) відкіля випливає l = , (2)
де l − коефіцієнт теплопровідності матеріалу стрижня, Вт/(м×К); S − довжина стрижня, м; F – перетин, м2; t − час, с; t1, t2 – температура гарячого і холодного кінців стрижня, °С.
Таким чином, для визначення l експериментальним шляхом необхідно вимірити кількість тепла, переданого через стрижень за час t, а також температуру кінців стрижня.
4 ОПИС УСТАНОВКИ
Установка (рисунок 1.1) складається з трьох судин, з'єднаних стрижнями: центральна судина 4 з'єднана з лівою судиною стрижнем А, із правою судиною – стрижнем Б. Судини заливаються водою. У центральній судині вода нагрівається за допомогою електронагрівника 3, що живиться від мережі перемінного струму через лабораторний автотрансформатор (ЛАТР) 2. Судини з упаяними в них стрижнями поміщені в шухляду, заповнену теплоізоляційними матеріалами для зниження стоку тепла через бічну поверхню стрижнів. Температура води в крайніх судинах виміряється термометрами 1 і 5.
5 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Після ознайомлення з інструкцією і підготовки журналу спостережень одержати від викладача дозвіл на проведення експериментальної частини. Залити в центральну судину 200 м води, при цьому рівень води знаходиться вище стрижнів, упаяних у судину. Під спостереженням викладача включити нагрівач. Після закипання води в центральній судині відрегулювати Латром напругу, при якій спостерігається слабке кипіння. Через 10-12 хв. (цей час необхідно для встановлення стаціонарного теплового стану) залити в ліву та праву судини по 150 мл води.
Після заливання води в крайні судини вимірювати температуру через кожні 2 хв. протягом 12-16 хв. По закінченні вимірів виключити нагрівач і відкачати воду із судин. Отримані результати заносити в журнал спостережень. Форма журнала досліджень
6 ОБРОБКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ
Коефіцієнт теплопровідності металу, з якого виготовлений, наприклад, стрижень А, визначається за формулою (2): lA = , (3)
де – кількість тепла, отриманого через стрижень А за час t, Дж.
= ; (4)
− маса води в судині А, = 0,15 кг; = 4190 Дж/(кг×К) – питома теплоємкість води; – маса стрижня А, кг; – теплоємкість стрижня А, Дж /(кг×К). Можна прийняти . (5) D − середній приріст температури води у судині А, °С; – температура води в центральній судині, °С =100°С; − середня температура води в судині А, °С; t − інтервал часу між двома вимірами, t =120 с; d − діаметр стрижня, da=dв=0,0153 м; – поперечний переріз стрижня, м2; м − довжина стрижня. Послідовність розрахунку lА: визначити QA за формулою (4) з урахуванням (5); визначити поперечний переріз F, м2 стрижня; визначити lА за формулою (3). Аналогічно розраховується коефіцієнт теплопровідності lВ стрижня В. При розрахунку QВ за формулою (4) використовувати значення DtB, у формулі (3) − QВ та tB. Отримані значення коефіцієнтів порівнюються з табличними.
7 УКАЗІВКИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ
Звіт повинний містити основні теоретичні положення, опис і схему установки, журнал спостережень, розрахунок коефіцієнтів теплопровідності, висновки по роботі.
8 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Установка обладнана електронагрівником води. УВАЗІ СТУДЕНТІВ! 1.Заливання води в судину і відкачку її робити при виключеній з мережі установці. 2.Не допускати зайво інтенсивного кипіння води в центральній судині.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Від яких величин залежить коефіцієнт теплопровідності? 2. Фізичний зміст коефіцієнта теплопровідності? 3. Чому коефіцієнти теплопровідності стрижнів А та В відрізняються?
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |