|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Умови здійснення міжнародних торговельних операційОсобливий вплив на підготовку міжнародного торговельного контракту має узгодження умов поставки. В них важливо виділити і зафіксувати момент, коли ризик переходить від продавця до покупця (ризик втрати, знищення, пошкодження товару тощо), а також транспортний ризик і витрати із страхування. У світовій практиці існують стандартизовані умови поставки. Найчастіше використовують умови «Інкотермс». «Інкотермс» («Incoterms») — збірник міжнародних торговельних термінів, комерційних умов, складений Міжнародною торговою палатою і виданий в Парижі. Ці умови повинні бути чітко викладені в угоді. Кожна з умов визначає зобов'язання продавця і покупця, розподіл витрат і ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту, а саме: — момент виконання продавцем своїх зобов'язань із поставки товару; — сторона угоди, яка виконує митні формальності й несе пов'язані з цим витрати і ризики; — сторона, яка організовує і сплачує перевезення товару, а також несе при цьому ризики за його можливі втрати або пошкодження; — необхідні документи, пов'язані з поставкою товару, а також відповідальність за їх підготовку та оплату; — особливості упаковки товару і відповідальність за її забезпечення; — інші зобов'язання щодо здійснення контракту (наприклад, перевірка товару). Усі умови, зазначені в «Інкотермс» 2000 p., можна поділити на чотири основні групи -- починаючи з умови, згідно з якою практично вся відповідальність лягає на покупця, і закінчуючи тими, за якими продавець несе всі витрати і ризики. Перша група Е — умова EXW (франка-завод), яка передбачає мінімальний ризик для продавця. Відповідно до неї продавець передає товар покупцеві на своєму заводі або складі й не несе відповідальності за його завантаження. Всі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення, несе покупець. Друга група F — умови: FCA (франко-перевізник), FAS (франка вздовж борту судна) і FOB (франко-борт). Зобов'язання продавця за цими умовами полягають в постачанні товару перевізнику, вказаному покупцем. Третя група С — умови: CFR (вартість і фрахт), CIF (вартість, страхування і фрахт), СРТ (перевезення оплачено до...) і СІР (перевезення І страхування оплачені до...). Згідно з ними продавець звільняється від ризиків з приводу втрати або пошкодження товару. Четверта група D — умови: DAF (доставка до кордону), DES (доставка франко-судно), DEQ (доставка франко-причал), DDU/DDP (доставлено, без оплати мита/ мито сплачене). За цими умовами продавець несе всі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товара у країну покупця. У першій графі табл. 1 стисло визначені зобов'язання продавця. Рух таблицею зверху донизу відповідає зміні обов'язків продавця від мінімальних до максимальних. Таблиця 1 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |