|
|||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Узагальнена характеристика умов оплати
Як правило, міжнародні розрахунки здійснюють банківські установи, але вони можливі й через кредитно-фінансові установи, розрахункові центри, клірингові палати тощо. Під час вибору банку для здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями слід звернути увагу на інформацію банків щодо їх кореспондентських відносин з іноземними банками, які супроводжуються наявністю рахунків лоро та ностро. За переказ коштів банки беруть «комісійну винагороду» (фіксовану суму коштів або певний відсоток у валюті розрахунку). Якщо банк має прямі кореспондентські відносини з країною контрагента (експортера, імпортера) або з його банком (ідеальний варіант), це значно зменшить витрати коштів (експортера або імпортера залежно від умов розрахунку, передбачених в контракті, угоді) зі сплати комісії, оскільки задіяно лише два банки. Використання банком для кореспонденції з іншими банками системи СВІФТ (SWIFT) прискорює розрахунки. На вибір форми розрахунку впливають: - вид товару (технічне обладнання, продовольча група товарів, медикаменти тощо); - термін поставки; - наявність кредитної угоди; - платоспроможність і ділова репутація контрагента; - характер компромісу між контрагентами; - можливості банків тощо. Отже, ретельно проаналізувавши всі обставини і нюанси, учасники зовнішньоторговельної операції вибирають найприйнятнішу умову оплати: Інкасова форма розрахунків. Полягає в тому, що експортер після відвантаження продукції, виконання робіт, послуг дає вказівку своєму банкові — інкасове доручення, в якому викладено всі умови розрахунків: отримати від імпортера або від банку, що його обслуговує, згоду на сплату коштів (акцепт) чи певну суму грошових коштів у зазначений в контракті термін в обмін на товаророзпорядчі документи (детально див. розділ 3). Акредитивна форма розрахунків. Найчастіше використовується в міжнародній торгівлі. Свого часу її назвали «джерелом життєдайної сили міжнародної торгівлі». Акредитив є грошовим зобов'язанням банку оплатити за розпорядженням імпортера певну суму коштів експортерові відповідно до зазначених в акредитиві умов (докладніше див. розділ 4). Авансовий платіж. Передбачає виплату покупцем обумовлених у контракті сум до моменту передачі товаророзпорядчих документів і самого товару в розпорядження покупця, а інколи під час і навіть після виконання замовлення. Авансовий платіж відіграє подвійну роль: з одного боку, авансом імпортер кредитує експортера, а з іншого — забезпечує виконання зобов'язань, взятих імпортером за контрактом, і, якщо після виконання замовлення покупець відмовляється від прийняття замовленого товару, то експортер може використати аванс для відшкодування збитків. Аванс буває у грошовій і товарній формі. Аванс у товарній формі передбачає надання замовником-імпортером сировини і комплектуючих, необхідних для виконання замовлення (давальницька сировина). Аванс у грошовій формі визначається у відсотках від контрактної вартості замовлення. Розмір авансу залежить від його мети, специфіки товару, його вартості, терміну виготовлення тощо. Найчастіше аванс становить 15—20% вартості замовлення і виплачується після укладення контракту. Покупець, виплачуючи аванс, вимагає від продавця банківську гарантію на випадок, якщо експортер не виконає умов замовлення. Нерідко в контракті зазначають, що у разі невиконання експортером контрактних зобов'язань аванс повертається імпортеру повністю. У міжнародній торгівлі аванси дають фірмам з репутацією надійних постачальників товарів. Здебільшого авансують товари тривалого терміну виготовлення, за індивідуальними специфікаціями, а також за поставок дефіцитних товарів (у такому разі аванс є запорукою того, що дефіцитний товар буде поставлений саме цьому покупцеві). Розрахунки за відкритим рахунком. Передбачають періодичні платежі імпортера експортеру після одержання товару. Сума поточної заборгованості враховується в книгах торгових партнерів. Ця форма міжнародних розрахунків пов'язана з кредитом за відкритим рахунком. Порядок розрахунків визначається угодою між контрагентами, яка передбачає періодичні платежі у конкретні строки (після завершення поставок або перепродажу товару імпортером в середині чи наприкінці місяця). Після перевірки розрахунків остаточне погашення заборгованості за відкритим рахунком здійснюють переважно з використанням банківського переказу або чека. Тому банківська статистика часто відносить розрахунки за відкритим рахунком до банківських переказів. Схема. Механізм розрахунків за відкритим рахунком: 1 — поставка продукції, надання послуг та відправлення документів; 2 — надання доручення на перерахування коштів експортеру; З — переказ коштів з банку в банк; 4 — авізування експортера про зарахування коштів. Відкритий рахунок використовують при розрахунках між: фірмами, пов'язаними традиційними торговельними відносинами; ТНК та її закордонними філіями за експортними поставками; експортером і брокерською фірмою; змішаними фірмами з участю експортера; за товари, відправлені на консигнацію для продажу зі складу; за реалізації власного товару іноземній філії. Відкритий рахунок використовують і під час операцій з давальницькою сировиною з обов'язковою оплатою за неї, коли суб'єкти поперемінно є експортером та імпортером. За будь-якої форми розрахунку в контракті також потрібно зазначити: - повну назву банку експортера; - юридичну адресу банку експортера; - код/МФО банку експортера; - номер банківського рахунка експортера, на який зараховуватимуть кошти; - повну назву банку імпортера; - юридичну адресу банку імпортера; - код/МФО банку імпортера; - номер банківського рахунка імпортера, з якого перераховуватимуть кошти. Розрахунки за відкритим рахунком застосовують за регулярних поставок, коли довіра підсилюється тривалими діловими відносинами, а покупець — надійна фірма. Особливість цієї форми розрахунків у тому, що рух товарів випереджає рух грошей. Розрахунки при цьому відірвані від товарних поставок і пов'язані з комерційним кредитом, за яким експортер односторонньо кредитує імпортера. Якщо взаємні поставки товарів відбуваються одночасно з наступними розрахунками за відкритим рахунком, то їх відображають на контокоренті (єдиному рахунку), тобто відбуваються двостороннє кредитування і залік взаємних вимог. Розрахунки за відкритим рахунком найвигідніші для імпортера, оскільки він має певну відстрочку оплати за відсутності ризику щодо обсягу комплектації і термінів поставки товару. Для експортера ця форма розрахунків найменш вигідна, тому що не гарантує своєчасної плати, уповільнює оборотність капіталу, інколи спричиняє необхідність вдаватися до банківського кредиту. Ризик неотримання коштів за відвантажений товар при односторонньому використанні цієї форми розрахунків аналогічний ризику непоставки товару експортером при авансових платежах. Фактично цю форму розрахунків застосовують для кредитування імпортера, вона відображає довіру до нього з боку експортера. Найчастіше вдаються до неї на умовах взаємності, коли контрагенти поперемінно виступають у ролі продавця і покупця, оскільки невиконання зобов'язань імпортером спричиняє призупинення товарних поставок експортером. За односторонніх поставок розрахунки за відкритим рахунком застосовують зрідка. Розрахунки за компенсаційними угодами здійснюють за загальноприйнятою у міжнародній практиці формою (відкритий рахунок, акредитив тощо). Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |