Пункт заправлення ПММ

Пункт заправлення ПММ|заправляння| облаштовується службовим приміщенням|помешканням| і постами| заправлення|заправляння| з|із| паливозаправними| і маслозаправними| колонками|, резервуарами для пального й мастил, та іншим |мастил|обладнанням|.

Кількість постів заправлення визначається по формулі

(2)

де — кількість машин щоденної експлуатації;

— середній час безпосередньої дозаправлення однієї машини даного типу|типа| за умови витрачення 0,8 заправок|заправляння| пального, хв;

— допоміжний час, що витрачається на під'їзд та від'їзд машини з поста, хв;

— тривалість роботи пункту заправлення на добу|, год;

- кількість одночасно використовуваних робітників або шлангів на посту для дозаправлення баків однієї машини.

Час безпосереднього дозаправлення пальним баків машини приймається за довідником [12]: для автомобілів багатоцільового призначення = 6—9 хв; для гусеничних тягачів – 8—18 хв.

Допоміжний час приймається 1—2 хвилини.

Тривалість роботи пункту заправлення визначається часом повернення більшості машин в парк. З досвіду роботи = 3—4 години.

При визначенні кількості паливозаправних| колонок не­обхідно| враховувати можливість|спроможність| одночасного обслуговування однією колонкою двох постів при острівному пункті заправки|заправляння|, якщо вони розташовані|схильні| справа чи зліва від колонки. Кількість паливозаправних| колонок зазвичай|звично| дорівнює числу робочих постів.

Якщо кількість видів|гатунків| пального більше за число постів, то відповідно слід збільшити кількість колонок.

При підборі паливозаправних колонок за продуктивністю розуміють, що за час безпосередньої заправки потрібно до заправити 0,8 загальній ємкості баків.

Продуктивність заправної колонки :

л/хв, (3)

де — ємкість баків переважаючої марки машин, л.

Залежно від продуктивності необхідно підібрати|добирати| по каталогу тип|типа| і модель колонки (додаток|застосування| 4).

Знаючи добові пробіги машин і кількість машин щоденної експлуатації по групах, слід визначити добові витрати по марках відповідно до керівних положень.

(4)

де - значення норм витрати пального в літрах на 100 км для машин кожної групи (за марками);

- середньодобові пробіги машин кожної групи, км.

Норми витрати пального рекомендується збільшувати для навчально-бойових і навчально-стройових машин на 25—35% з урахуванням|з врахуванням| їх експлуатації на поганих дорогах, бездоріжжю і з|із| причіпним навантаженням.

Прийнято вважати, що на пункті заправки має бути запас пального з розрахунку 5—7- добової потреби для машин щоденної експлуатації або 0,25—0,3 заправок штатних машин частини. Одна заправка розрахована на пробіг 500 км.

л (5)

Запас мастил|мастил| за видами на пункті заправлення|заправляння| приймається з|із| розрахунку 2—3% від кількості палива|пальних|, що витрачається, за марками машин.

л (6)

Після|потім| підрахунку необхідного запасу палива|пальних| й мастил|мастил|, необхідно підібрати|добирати| для них відповідні ємкості|місткості| (додаток|застосування| 4), при цьому слід врахувати, що дизельним паливом|пальним| машини дозволяється| заправляти тільки|лише| після|потім| 5—10-денного відстою. То­му для дизельного палива|пального| повинні передбачатися додаткові| ємкості|місткості| для відстою.

Пункт заправленняв стаціонарних парках повинен мати:

— обладнаний острівець площею ;

— робочі пости заправлення площею ;

— майданчик для машин, що очікують заправлення — .

Загальна площа пункту заправлення

|заправляння|

Підрахунок площ пункту заправлення зведений в таблиці 2. Мастилороздаткові колонки залежно від кліматичних умов розміщують або на обладнаному острівці або в приміщенні. Для розміщення мастилоперекачуючих насосів, мастилороздаткових колонок, шафи для заправного інвентарю, зберігання бочок з мастилом, оформлення документів по службі необхідно передбачити робоче приміщення площею 15—30 м², що складається з двох відділень.

Для пунктів заправлення|заправляння|, залежно від кількості колонок на них, розроблені типові проекти (додаток|застосування| 6).

У польових умовах облаштовується тимчасовий пункт заправлення|заправляння|. На цьому пункті запаси ПММ зберігаються в контейнерах, бочках і бідонах, а також на рухомих|жвавих| засобах|коштах| заправлення|заправляння|, схованих в траншеях та сховищах польового типу|типа|. |заправляння|

Елементи пункту заправки	Розрахункові формули	Позначення та їх величини
Обладнаний острівець (робочі приміщення|помешкання|, роз даткові|роздавальні| колонки)   Робочі пости заправлення|заправляння|   Майданчик для машин, що чекають на заправлення|заправляння|		– питома площа|майдан| обладнаного острівця, що припадає на один пост|піст| заправлення|заправляння| – кількість постів заправлення|заправляння| – площа|майдан| машини в плані – коефіцієнт збільшення площі|майдану|, що враховує відстань між машинами, а також між машинами і об'єктами пункту заправлення|заправляння| = 3 – 4

Таблиця 2. Розрахунок площ|майданів| пункту заправлення

Пункт чищення|чистки| й миття

|мийки|

Розрахунок кількості постів

На пункті чищення|чистки| й миття|мийки| обладнуються:

— майданчик (пости) попереднього чищення|очистки| машин;

— пости миття|мийки| машин з|із| системою водопостачання й очищення|очистки| використаної води;

— пости обтирання|обтирки| та сушки.

Пости попереднього чищення|очистки| й пости обтирання|обтирки| та сушки для автомобілів зазвичай|звично| будуються на одному майданчику спільно з по­стами| миття|мийки| машин. Для гусеничних машин допускається обладнання постів попереднього чищення|очистки| поза|зовні| територією парку на шляху|колії| повернення машин в парк біля КТП.

Знаючи кількість машин щоденної експлуатації, типи і мар­ки| машин, що підлягають обслуговуванню, необхідно вибрати спо­сіб| миття|мийку| машин: механізований або ручний.

При кількості машин щоденної експлуатації багатоцільового призначення більше 25—30 доцільно проектувати механізоване миття|мийку|. При кількості машин щоденної екс­плуатації| менше 25 частіше застосовується ручне шлангове миття|мийка|.

Кількість постів миття визначається за формулою

(8)

Де — трудомісткість (час) миття однієї машини, хв;

— тривалість роботи пункту миття, год; приймають = 3 — 4 год;

— кількість виконавців, що працюють одночасно на посту миття.

Трудомісткість|трудомісткий| миття|мийки| однієї машини залежить від ступеня|міри| забрудненості машини, тиску|тиснення| водяного струменя та від інших чинників|факторів| (таблиця 3).

Таблиця 3. Час і витрати води на миття|мийку| однієї машини за середньостатистичними даними

Для миття|мийки| машин використовують різного типу|типа| мийні насоси й установки. Технічні дані найбільш широко вживаних установок приведені в додатку|застосуванні| 5.

Кількість постів попереднього чищення|очистки| машин й постів обтирання| та сушки визначається за аналогічною залежністю (8).

На постах миття|мийки| обладнуються естакади, які можуть бути дерев'яними, металевими або залізобетонними. При наявності в частині|частці| колісних і гусеничних машин, а також в залежності від їх кількості, пункти миття|мийки| можуть облаштовуватися окремими естакадами для колісних і гусеничних машин або універсальними мийними естакадами.

Основні параметри естакад визначаються габаритами обслуговуючих| машин: довжиною, колією і базою.

Розрахунок геометричних параметрів естакади

Довжина горизонтальної частини полотна естакади

м,

де – база автомобіля;

– коефіцієнт збільшення довжини естакади, = 1,0—1,5 м. При естакаді на 2 машино-місця відстань між машинами має бути не менше 1 м.

Довжина похилої частини полотна естакади вибирається з урахуванням її нахилу, рівного , і висоти естакади

м,

де — висота полотна над поверхнею мийного майданчика, м;

= 0,3—0,9 м — для автомобілів;

= 0,3 м — для гусеничних машин.

Ширина полотна

м,

де - ширина шини, м;

— найбільша і найменша колія основних машин частини|частки|, м.

Колія естакади

м.

Розрахунок естакади на міцність проводиться|виробляє| за формулами, відомих| із|із| курсів опору матеріалів і деталей машин. Основні параметри естакад миття|мийки| приведені в таблиці 4.

|мийки|

Таблиця 4. Характеристика естакад миття

Гідравлічний розрахунок мийної установки і підбір насоса

Витрата води через одне сопло (насадку)

м³/c, (9)

де — площа внутрішнього перетину сопла (насадки), м²; — натиск води на виході з сопла (насадка), м вод. ст.; — коефіцієнт витрат.

Для сопел з розпилювачами = 0,5 — 0,55, для сопел без розпилювача = 0,7 — 0,75.

Чим менше діаметр сопла, тим менші витрати води; зі збільшенням натиску|напору| витрати води збільшується.

|досліднимШШшЗа допомогою дослідів|колією| встановлено|установлений|, що найбільш раціональні на­садки| з|із| діаметром сопла 3—5 мм.

Оптимальний натиск|напір| води для сопел діаметром 3—3,5 мм дорівнює| 100—130 м|м-кодів| вод. ст.

Продуктивність насосної установки

м³/c, (10)

де — кількість насадів (шлангів з насадками). Діаметр труби водопроводу

м, (11)

де — витрати води через трубопровід, м³/с;

— швидкість води в трубі, м/с. Зазвичай = 0,8 — 3,0 м/с.

Втрати натиску води в системі

м вод. ст. (12)

де — коефіцієнт гідравлічного тертя;

— довжина ділянки водопроводу, м;

— діаметр труби водопроводу, м;

— коефіцієнт місцевого опору.

Значення коефіцієнтів і беруться з таблиці [28].

Повний|цілковитий| натиск|напір| насосної установки

м вод. ст., (13)

де — статичний натиск, м вод. ст.

Висота всмоктування

м вод. ст., (14)

де — різниця відміток осі насоса і вільного рівня води у водоймищі, м; — сума гідравлічних втрат натиску у всмоктуючому трубопроводі на тертя і місцеві опори, м вод. ст.

Визначивши продуктивність натиск і висоту всмоктування , насосну установку підбирають по каталогу.

Потрібна потужність на валу насоса

, (15)

де - коефіцієнт запасу; = 1,15—1,40;

— к. п. д. насоса; для вихрових і відцентрових насосів = 0,4;

— питома вага води; = 1000 .

Для визначення режиму роботи насосної установки необхідно побудувати характеристику гідравлічної системи посту миття (за даними розрахунку і характеристику вибраного насосу (рис. 2). Точка А перетину характеристик мережі і насоса визначає оптимальний режим роботи насосної установки.

Розрахунок ємкості|місткості| водоймища

Запас води у водоймищі залежить від способу миття|мийки| машин і прийнятої| системи очищення|очистки| і використання стічної води. Ємкість|місткість| водоймища

м³, (16)

де — коефіцієнт збільшення ємкості водоймища в залежності від способу миття|мийки| і кратності використання води;

— розрахункова кількість обслуговуваних машин в добу;

— середні витрати води на зовнішнє миття однієї машини.

Коефіцієнт рекомендується приймати: для ручного шлангового миття з багатократним використанням води і застосуванням для її очищення відстійників = 4—6, без повторного використання води = 1,2—1,5, але ємкість водоймища має бути не менш 3—4-кратної годинної витрати води при одночасному митті машин на всіх постах.

За відсутності гідрантів в парку і використанні водоймища в якості пожежників, його ємкість|місткість| визначається, виходячи з розрахункового | часу пожежегасіння і секундних витрат води.

Розрахунок системи очищення|очистки| використаної води

Система очищення|очистки| використаної води складається з грязевідстійників|, системи збору|збирання| нафтопродуктів, фільтрів, відстійних камер та пристосувань для очищення|очистки| грязевідстійників.

Розрахунок грязевідстійника

Для віднесення грязі потоком води від естакад в грязевідстійник її швидкість має бути = 0,8 — 0,9 м/с. Для забезпечення цієї швидкості доцільно застосовувати жолоби овальної форми шириною і висотою 0,15 м або труби діаметром 0,15—0,20 м з нахилом 3—5%.

Параметри грязевідстійника вибираються, виходячи з умов максимального випадання в осад зважених частинок, для цього швидкість перебігу води в грязевідстійнику має бути = 0,005 м/с, а тривалість перебування води у відстійнику — не менше = 10 хв при витраті води на миття до 3 л/с і 15 хв — при витраті води більше 3 л/с.

Тоді площа|майдан| поперечного перетину відстійника

(17),

де — максимальні секундні витрати води на пункті миття, м³/с.

Величина береться з паспорта мийної установки або визначається приблизно за формулою:

(18),

де — витрати води на миття однієї машини, м³; — число одночасно обслуговуваних машин на постах миття; — тривалість миття машини, с.

Довжина відстійника

м (19)

Об'єм осадової частини відстійника

м³, (20)

де — розрахункова кількість обслуговуваних машин щоденної експлуатації;

— кількість грязі, що змивається з однієї машини (табл.5);

— об'ємна вага грязі; = 1.5 — 2,5 т/м³. Приймають = 1.8т/м³;

d — періодичність очищення|очистки| відстійника. Грязевідстійник повинен| забезпечувати роботу пункту миття|мийки| протягом 6—7 діб, при цьому відстій не повинен перевищувати 50% його ємкостей|місткості|.

|споруджень|

Показники	Тип машин
колісна	гусенична|
Кількість грязі|грязюки|, що змивається з однієї машини (у знаменнику середнє значення|), кг
Кількість нафтопродуктів, що змиваються з однієї машини, кг

Таблиця 5. Дані для розрахунку відстійників очисних споруд

Кількість опадів можна розрахувати також за об'ємом в про­центах| від кількості води, що витрачається на миття|мийку| автомобілів: легкових — 0,3—0,5, вантажних — 2—3 %.

Розрахунок мастиловловлювача

Мінімальний об'єм|обсяг| мастиловловлюча

| (21)

де 30 — дослідний|досвідчений| коефіцієнт.

Для відділення|відокремлення| нафтопродуктів від води необхідно, щоб|аби| час знаходження забрудненої води в мастиловлювачі| був не менше 5 хвилин|мінут|.

Тоді довжина мастиловловлювача|

м, (22)

де| - швидкість перебігу води в мастиловловлювачі|.

При розташуванні мастиловловлювача| до грязевідстійника ≥ 0,03 м/с для запобігання|попереджати| осадженню грязі|бруду|, якщо після|потім| гря­зевідстійники|, то = 0,005 м/с; — час перебування води в мастиловловлювачі|.

Для видалення|віддалення| грязі|бруду| з|із| грязевідстійника, окрім|крім| ручної очист­ки|, застосовують різні пристосування [5]:

— спеціальні грязьові насоси-змішувачі| М|501;

— спеціальні водо струменеві|водострумні| ежекторні| пристрої|устрої| (гідроелеватор|и) для відкачування|вікачування| грязі|бруду| з використанням мийних насосів;

— гідроциклони з|із| насосами мула (пісковими|) для відділення|відокремлення| грязі|бруду| із|із| стічної води, що забирається з|із| грязевідстійника;

— ковшові транспортери з|із| ручним приводом;

— з використанням стислого повітря тощо.

Площа|майдан| пункту чищення|чистки| й миття |мийки| складається з площ|майданів|: постів миття |мийки|, майданчика (постів) попереднього очищення |очистки|, площад­ки| обтирання|обтирки| і сушки , очисних споруд |споруджень| і водоймища .

Площі , , |майдани| можна визначити за формулою

(23)

де — коефіцієнт збільшення площі|майдану|. Для постів миття|мийки| усередині|всередині| приміщення|помешкання| = 2,8—3; для постів на відкритих|відчиняти| майданчиках = 3,5—4. Для майданчика (постів) попереднього| очищення|очистки| і постів обтирання|обтирки| і сушки = 2—2,5;

— габаритна площа машини в плані, м².

Площа|майдан| водоймища визначається, виходячи з його ємкості|місткості| при глибині не більше 1,2—1,4 м.

Для механізованого миття|мийки|, що складається з двох ліній, по три пости в кожному (пост|піст| обігріву й очікування|очікування|, пост|піст| механізованого| миття|мийки|, пост|піст| обтирання|обтирки| й сушки), пункті, з досвіду|досліду| будуються з урахуванням коефіцієнту збільшення площі|майдану| k = 3,0—3,5.

Типові проекти пунктів чищення|чистки| й миття|мийки| приведені в додатку| 6.

Поиск по сайту: