Вихідні дані для технологічних і будівельних розрахунків парків

Склад автомобільної техніки у військовій|воїнській| частині|частці|, розподіл| її за групами, типами й марками машин, характер|вдача| діяльності частини|частки|, кліматичні й дорожні умови району розміщення, а також наявність місцевих будівельних матеріалів, джерел енергії й водопостачання в значній мірі|значною мірою| впливатимуть на методику технологічних розрахунків, вибір конструкцій, планування будівель і споруд|споруджень| парка.

Характер|вдача| використання техніки визначатиметься призначенням| військової|воїнської| частини|частки|.

Для автотранспортних частин|часток| характерною є наявність у них в основному машин транспортної групи із|із| рівномірною| й постійною експлуатацією та зі значними добовими пробігами (до 80 км та більше). Аналогічна ситуація в учбових частинах|частках|, в яких переважають учбові машини, добові пробіги яких ще вищі.

Для вказаних військових|воїнських| частин|часток| (за наявності в них більшості багатоцільових машин двох-трьох| базових марок) найбільш раціональна організація технічного обслуговування машин на потокових лініях (механізоване миття|мийка|, виконання номер­них| технічних обслуговувань автомобілів).

Для авіаційно-технічних частин |часток|, навпаки, відсоток|процент| машин транспортної групи невеликий (не перевищує 10—15%), техніка експлуатується нерівномірно|нерівномірний| і не постійно. Велика частина|частка| машин знаходиться|перебуває| на короткочасному зберіганні.

Кількість машин щоденної експлуатації (з|із| досвіду|досліду| використання машин в автотранспортних й учбових військових|воїнських| частинах|частках|), як правило, не повинна перевищувати 70—80% облікового|списочного| складу, що дозволить планомірно організувати технічне обслуговування машин в частині|частці| й підтримувати високий коефіцієнт технічної готовності.

Для військових|воїнських| частин|часток| з|із| переважанням у них автомобільної техніки бойової й стройової груп кількість машин щоденної експлуатації зазвичай|звично| не перевищує 15—20% від загального списку. При масовому поверненні техніки з польових виїздів і навчань|навчань| в парках цих частин|часток| мають бути створені умови для одночасного обслуговування техніки частини|частки| за підрозділами, для розміщення машин в очікуванні їх обслуговування (майданчики, можливість|спроможність| обслуговування техніки на потоці тощо).

Істотний|суттєвий| вплив на вибір конструкції елементів парку, на їх взаємне розміщення й устаткування|обладнання| здійснює наявність в частині|частці| колісної та гусеничної техніки. Шляхи|колії| руху гусеничних машин до стоянок в парку мають бути, по можливості, коротшими, ніж для автомобілів і відособленими від них.

Найбільш складними спорудами|спорудженнями| в парку є|з'являються|: пункт чищення|чистки| й миття|мийки|, автоТЕЧ. На їх проектування робитимуть великий вплив режим використання техніки й наявність в частині|частці| спец. машин.

Від стану дорожньої мережі|сіті| в районі експлуатації техніки, наявність в частині|частці| машин нових марок, а також від характеру|вдачі| їх використання (з|із| причіпним навантаженням або без нього) залежатиме вибір періодичності проведення номерних технічних обслуговувань| (в інтервалах встановлених|установлених| нормативами) та їх загальна кількість|спільне||. Кліматичними умовами району споруди|спорудження| парку будуть визначатися потреба в будівництві приміщень|помешкань| для обігріву та відпочинку особового складу, що працює в парку, потреба в опалювальних приміщеннях|помешканнях|, відкритих|відчиняти| і закритих|зачиняти| майданчиках щоденного технічного обслуговування машин, глибина закладення| фундаментів будівель і споруд|споруджень|, а також відведення|відвід| атмосферних| опадів.

Наявність і вартість місцевих будівельних матеріалів також в якійсь мірі впливатимуть на вибір типу|типа| конструкції споруд|. З метою здешевлення споруди|спорудження| парку необхідно використовувати наявні типові проекти окремих елементів парка стосовно кліматичних умов і призначення військової|воїнської| частини|частки|, а також сучасні досягнення науки і тех­ніки|.

До основних вихідних|вихідних| даних можна віднести:

1. Тип військової|воїнської| частини|частки|.

2. Склад автомобільної та іншої техніки, її характери­стика|. Розподіл машин за марками, типами й групами експлуа­тації|.

3. Норми витрат моторесурсів на всі види діяльності військової частини|частки|.

4. Особливості використання техніки. Рівномірність експлуатації за днями, місяцями й періодами, використання причіпного навантаження, дорожні умови тощо.

5. Перелік елементів парка.

6. Прийнятий розрахунковий режим використання елементів парку.

7. Кліматична характеристика району будівництва: розрахункові зимові та літні температури зовнішнього повітря для проектування опалювання й вентиляції, глибина промерзання ґрунту|, тривалість опалювального періоду тощо.

8. Гідрогеологічні та геологічні характеристики району будівництва: тип ґрунтів, глибина залягання ґрунтових вод тощо.

9. Можливість|спроможність| використання існуючих систем водозабезпечення|, каналізації, тепло- і газопостачання, електромережі тощо.

У парках прийнята певна послідовність виконання робіт, яка виражена|виказувати| в схемі технологічного про­цесу| технічного обслуговування машин:

— контроль технічного стану|достатку| машин й оформлення до­кументів|;

— дозаправлення пальним і мастилом|мастилом|;

— миття|мийка| й чищення|чистка|;

— щоденне технічне обслуговування, номерні обслуговування, регламентні роботи та поточний ремонт;

— постановка на стоянку;

— злив мастила|мастила| й охолоджувальної рідини (за необхідності);

— заправка|заправляння| охолоджувальною рідиною, мастилом|мастилом| та підготовка до руху;

— контроль технічного стану|достатку| машин й оформлення до­кументів|.

Рис. 1. Типова схема технологічного процесу технічного обслуговування машин

Перелік елементів парку визначається з|із| комплексу робіт, що в ньому виконуються, тому до складу парку, як правило, вхо­дять| наступні|слідуючі| елементи:

— контрольно-технічний|технічний| пункт (КТП);

— пункт заправлення ПММ;

— пункт чищення|чистки| й миття|мийки|;

— майданчики щоденного технічного обслуговування(ЩТО);

— авто ТЕЧ(автомобільна техніко-експлуатаційна частина);

— водомаслогрійка|;

— акумуляторна;

— гаражі-стоянки (сховища-стоянки);

— склад автомобільного, електрогазового та іншого технічного майна;

— майданчики (навіси) для постановки машин, що виділяються на
практичні заняття;

— майданчики для машин, що чекають технічного обслуговування й ремонту;

— внутрішньопаркові дороги й проїзди;

— пожежні гідранти або водоймища.

До складу парку можуть входити й інші елементи, в залежності від виконуваних робіт.

Типова схема технологічного процесу технічного обслуговування машин представлена|уявляти| на рис. 1.

Вирішення питань з уточнення типу й розміру будівельних споруд та їх взаємного розташування, визначення коефіцієнта забудівлі, кількості постів в окремих елементах парку вимагає виконання спеціальних технологічних розрахунків.

Точність розрахунків визначається у першу чергу правильністю прийнятих вихідних даних.

На першому етапі технологічних розрахунків повинні бути визначені наступні основні вихідні дані:

— тип військової частини та ступінь її боєготовності;

— штатна та за списком кількість машин, їх розподіл за групами експлуатації, типами, марками та підрозділами;

— загальний технічний стан машин різних груп (пробіг та строки служби з початку експлуатації);

— прийнята система технічного обслуговування й поточного ремонту машин;

— прийнята схема технологічного процесу технічного обслуговування машин і встановленого на них спеціального обладнання;

— прийнята періодичність і нормативи затрат трудових ресурсів технічного обслуговування та поточного ремонту машин різних груп (у тому числі спеціальних);

— штатна чисельність особового складу, призначеного для технічного обслуговування та поточного ремонту машин;

— прийнятий розрахунковий режим роботи окремих елементів парку тощо.

Другим етапом технологічних розрахунків є вибір та обґрунтування розрахункового режиму, що використовується загально з визначенням значень його окремих параметрів.

В якості розрахункових режимів можуть використовуватися:

— режим середньорічного обсягу роботи, що підлягає виконанню з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобільної техніки та прийнятих при цьому фондах робочого посту та робочого часу виробничників;

— режим середньомісячного обсягу роботи, що приймається в якості розрахункового для визначення завантаження окремих елементів парку.

На основі прийнятого розрахункового режиму визначаються:

— кількість робочих постів для кожного елементу парку з урахуванням режиму використання машин окремих груп;

— розподіл робочих постів за видами робіт (ТО-1, ТО-2, РР-1, РР-2 і ПР);

— можливий засіб організації технічного обслуговування машин для даної конкретної частини;

— кількість виробничників ТЕЧ, що вимагається та їх розподіл за видами робіт та місцю роботи;

— кількість основного виробничого паркового обладнання, що вимагається та його режим використання;

— розмір виробничих та допоміжних приміщень ТЕЧ тощо.

Частина запитань вирішується розрахунково на основі прийнятого режиму використання машин щоденної експлуатації. При цьому визначаються:

— розміри майданчиків для перевірки та контрольного огляду машин у КТП перед виходом та поверненні до парку;

— кількість постів та розмір майданчика для пункту заправлення;

— запас пального та мастил на пункті заправлення;

— тривалість роботи пунктів заправлення, чищення й миття та майданчиків щоденного технічного обслуговування.

Поиск по сайту: