|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Визначення методу технічного обслуговування машин
Основою для вибору методу обслуговування машин є кількість технічних обслуговуванні №1 або 2, які мають бути виконані протягом дня, їх трудомісткість та режим роботи автоТЕЧ (ПТОР). При виборі методу організації технічного обслуговування, окрім необхідної кількості робочих постів за видами номерних ТО, РР слід враховувати кількість марок машин, що підлягають обслуговуванню, наявність високопродуктивного технологічного устаткування та розміри приміщення (майданчика) для можливості постановки машин на постах в лінію тощо. Детально переваги і недоліки кожного з методів обслуговування: на універсальних постах, на тупикових постах і поточній лінії спеціалізованими бригадами і рекомендації з їх використання приведені в спеціальних посібниках [14, 18]. Потоковий метод слід організовувати в тих випадках, коли протягом робочого дня повинно бути виконано не менше 11—12 технічних обслуговувань №1 і не менше трьох ТО-2. Переведення автомобілів на сезонну експлуатацію, проведення номерних технічних обслуговувань перед постановкою автомобілів на зберігання доцільно організовувати на потоковій лінії. Цей метод рекомендується в першу чергу для автотранспортних частин з інтенсивною експлуатацією автомобілів. З досвіду військових частин і автопарків народного господарства кількість постів в потоковій лінії найдоцільніше три-чотири для ТО-1 та три-п’ять для ТО-2. Критерієм вибору методу обслуговування слугує ритм обслуговування R, що визначається добовою програмою, і такт поста τ, залежний від змісту робіт на постах і технології їх виконання. Ритм обслуговування — період часу, що необхідний в середньому на випуск одного автомобіля з даного виду обслуговування, або інтервал часу між випуском двох послідовно обслуговуваних автомобілів. де - тривалість роботи автоТЕЧ (ПТОР) протягом доби; - кількість машин, що потребують технічного обслуговування. Такт поста τ – час перебування машин на спеціалізованому посту. Прийнявши попередню кількість постів в поточній лінії , кількість робітників на посту та знаючи трудомісткість номерних обслуговувань, можна визначити такт поста: хв, (46) де - трудомісткість робіт даного виду технічного обслуговування на спеціалізованому посту, люд.-год.; - середня трудомісткість даного виду технічного обслуговування, люд.-год.; – кількість фахівців, що працюють на спеціалізованому посту, люд; - середня кількість фахівців, що працюють на кожному посту лінії, люд; - час пересування машини з поста на пост, хв.; приймають = 0,5-2 хв; - коефіцієнт використання робочого часу фахівцами; зазвичай = 0.8-0.9. Поточний метод технічного обслуговування можна застосовувати, коли відношення такту поста до ритму обслуговування дорівнює одиниці (близько до 1) або кратне їй: Якщо відношення дорівнює 2, то необхідні дві поточні лінії. При , але не менше 1,5, проаналізувати можливість збільшення постів, фахівців на лінії, щоб зменшити такт поста, а при - навпаки. Якщо зменшення кількості постів не є доцільним, то обслуговування машин повинне проводитися на тупикових постах універсальними або спеціалізованими бригадами.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |