ЇХ ЗМІСТ ТА ТРУДОЄМКІСТЬ

Усі завдання на проект передбачають наявність дослідницької (пошукової) частини, для виконання якої студент повинен всебічно вивчити, маючи по обраній (чи указаній викладачем) темі, публікації та практичні програмні реалізації. Відібраний матеріал необхідно систематизувати, проаналізувати і узагальнити.

Огляд і аналіз проведеного пошуку є основою для складання технічного завдання (ТЗ) на тему, яку розроблюють у курсовому проекті, а також повинен бути наданий у вигляді пояснювальної записки з обов'язковими посиланнями на джерела інформації.

Для виконання практичної частини проекту, тобто програмної реалізації теми курсового проекту, студент складає ТЗ, яке узгоджується керівником. В ТЗ повинно обов’язково бути присутнє наступне положення:

– повна назва курсового проекту;

– мета розробки і її призначення;

– стислий зміст основних теоретичних посилок до розробки на основі проведених пошуків;

– основні вимоги до програми, що розробляється, початковим даним і результату;

– алгоритм функціонування програми;

– обґрунтований вибір апаратно-технічних засобів, операційної системи і мови програмування;

– точно визначенні системні функції, які використовує програма;

– основні обмеження на установку і використання програми.

Узгоджене керівником курсового проекту ТЗ є невід¢ємною частиною пояснювальної записки. Робота по створенню ТЗ є першим етапом курсового проекту і складає 25% його трудоємкості.

Після узгодження ТЗ студент приступає до створення детального алгоритму функціонування програми і розробки інтерфейсу користувача. Інтерфейс може бути виконаний у текстовому чи у графічному вигляді з обов'язковим виконанням основних вимог по стандарту IBM-Microsoft, особливо у частині використання спеціальних і функціональних клавіш, видів меню для користувача і вікон допомоги, існування статусних рядків підказки і вікон повідомлень програми, а також додаткових сервісних можливостей. Інтерфейс при цьому повинен відповідати темі, що реалізується в курсовому проекті, бути простим і зрозумілим для користувача ЕОМ без досвіду. Результатом цього етапу роботи є огляд і аналіз по пошуковій частині проекту, чітко документовані програмні модулі інтерфейсної частини програми (опис ідентифікаторів, призначення окремих програмних модулів, принципи роботи з інтерфейсом, посилання на використані матеріали при ведені розробки) і алгоритм функціонування усієї програми, що розробляється, які узгоджуються з керівником і також є невід¢ємною частиною пояснювальної записки (при цьому тексти програмних модулів розміщуються в додатках, а алгоритм функціонування програми виноситься на плакат). Роботи по обробці алгоритму функціонування програми і розробки інтерфейсу користувача є другим етапом курсового проекту і складає 25% його трудоємкості.

На третьому етапі курсового проекту студенти виконують програмну реалізацію розробленого алгоритму, об¢єднання інтерфейсної частини з основними програмними модулями і відлагоджування програми у цілому, а також кінцеве оформлення пояснювальної записки та графічної частини проекту, що по трудоємкості складає 40%. При цьому зберігаються вимоги до документування програмних модулів, наявність по тексту програм продуманих коментарів. Все це оформлюється у вигляді додатку "текст програми".

Поиск по сайту: