Облік готової продукції і товарів на складах

Готова продукція – це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Крім випуску речовинної продукції (машин, взуття, одягу, хліба, цукерок тощо), підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Наприклад, ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм автотранспортом для інших підприємств та ін. На відміну від речовинної продукції, під якою розуміється вираз "Готова продукція", цей вид продукції називають "виконані роботи та послуги". Таким чином, продукція підприємства може складатися з готової продукції та виконаних робіт та послуг.

Усі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, паливо тощо, які перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції:
а) випуск продукції з виробництва і здача її на склади;
б) зберігання продукції на складах підприємства;
в) відпуск продукції на місці одногороднім і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;
г) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції (наприклад, тара власного виробництва) та ін.;
д) реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію).

Готова продукція оформлюється здавальною накладною і передається на склад. На невеликих підприємствах готова продукція прямо з виробництва, проминувши склад, відвантажується покупцям. Виконані роботи та послуги оформлюються приймально-здавальним актом.

На складі готова продукція в ДП «сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки. Досліджуване підприємство не веде облік надходження та відпустку товару зі складу.

Оцінка продукції у звітному періоді може здійснюватися за фактичною собівартістю і за обліковими цінами з деяким відхиленням від фактичної собівартості. Наприкінці місяця обов'язковою умовою є облік готової продукції за фактичною собівартістю (визначається за даними аналітичного обліку затрат на виробництво).

Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими цінами (при списанні з рахунка № 26 "Готова продукція") визначається як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами.

Рівень (відсоток) відхилень визначається діленням суми відхилень на початок місяця з сумою відхилень з продукції, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами.

Сума відхилень виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається записом: Дебет рахунків, на яких відображено вибуття готової продукції (рах. № 20 "Виробничі запаси", 90 "Собівартість реалізації" та ін.).
Кредит рахунку № 26 "Готова продукція".

Зі складу до бухгалтерії передаються прибуткові та витратні документи за реєстром під розписку бухгалтеру.

Для синтетичного обліку готової продукції призначено активний рахунок № 26 «Готова продукція». На дебеті цього рахунку відображається надходження готової продукції власного виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю.
На кредиті - відпуск готової продукції за фактичною виробничою собівартістю. Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду.

Якщо готова продукція даного виробництва повністю спрямовується для використання на самому підприємстві, то на рахунку № 26 "Готова продукція" вона може не оприбутковуватися, а враховуватися на субрахунку № 201 "Сировина і матеріали" або інших залежно від призначення цієї продукції.

Для правильного визначення фактичної виробничої собівартості готової продукції, виконання робіт та послуг доцільно на кінець звітного періоду визначити залишки незавершеного виробництва, тобто незакінчену обробкою продукцію в процесі виробництва.

Пред'явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Якщо покупець (замовник) за умовами договору одержує продукцію безпосередньо на підприємстві-виготовлювачі, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та пред’явлення покупцеві-замовникові розрахункових документів.

Реалізованою вважається також продукція, за яку підприємство-продавець одержало плату або авансові платежі.
Для відображення собівартості реалізованої продукції введено активний рахунок №90 «Собівартість реалізації», який наприкінці звітного періоду списується в дебет рахунка №79 «Фінансові результати».

Для відображення податків на додану вартість, акцизного збору використовується рахунок №70 «Доходи від реалізації» (в дебет рахунка). Витрати на збут (рахунок №93) списуються на рахунок №79 «Фінансові результати».

Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображаються на кредиті рахунка №70 «Доходи вид реалізації», субрахунок № 701 «Доходи від реалізації готової продукції». Для отримання фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) наприкінці звітного періоду одержане сальдо на рах. №70 «Доходи від реалізації» списуємо на активно-пасивний рахунок №79 «Фінансові результати».

У зв'язку з реалізацією продукції підприємство здійснює витрати, пов'язані з вивезенням цієї продукції своїм транспортом. Ці витрати відносяться за рахунок підприємства і включаються до складу витрат, на збут.
Вивезення відвантаженої продукції можливе також і транспортом сторонньої організації. Запис в обліку такий:

Дебет рахунка № 93 «Витрати на збут»
Кредит рахунка № 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Рахунок № 93 «Витрати на збут» призначений для обліку інформації про витрати, пов'язані з реалізацією продукції (робіт, послуг).

До поза виробничих витрат відноситься:

1.витрати на здійснення складських, вантажно розвантажувальних, пакувальних і страхових операцій постачальника, які включаються до ціни продукції відповідно до базису поставки, передбаченого договором;

2.витрати на рекламу і попередню підготовку товарів;

3.витрати на оплату транспортно - експедиційних, страхових і посередницьких послуг, вартість яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін, на оплату експортного мита і митних зборів та ін.

Поиск по сайту: