Зміна пріоритетів регіональної економічної політики

Обов’язкове домашнє завдання

з дисципліни «Екологічний маркетинг»

на тему:

«Маркетингові інструменти забезпечення сталого розвитку регіону»

Студентки

групи МКмс-41/1м

Ахрамеєвої М. В.

Викладач:

к.е.н., доцент Мельник Ю. М.

Суми 2014

Зміст

1. Зміна пріоритетів регіональної економічної політики. 3

2. Розвиток ринку екологічних товарів і послуг. 6

3. Концепції екологічного маркетингу на рівні регіону. 9

Використані літературні джерела. 14

Зміна пріоритетів регіональної економічної політики

Початок ХХІ століття характеризується докорінною зміною пріоритетів регіональної економічної політики: конкурентоспроможність регіонів стає не стільки інструментом забезпечення загальнонаціонального добробуту, скільки стратегічною метою при забезпеченні сталого розвитку. Ключова роль сталого регіонального розвитку визначається тим, що базовою характеристикою добробуту населення стає не стільки рівень доходів, скільки рівень задоволення населення умовами життя. Загострення багатьох соціальних проблем регіонів, спричинене глобальною фінансовою та економічною кризою, потребує від розвинутих країн нового підходу для скорішої посткризової економічної реабілітації та збереження лідерських позицій в глобальному конкурентному середовищі [1].

Проблема вибору показників і критеріїв сталого розвитку широко обговорюється в світі. Цими питаннями займається Департамент політичної координації сталого розвитку ООН. Проблема розглядається на різних міжнародних конференціях і семінарах. Розробка показників сталого розвитку являє собою складну наукову проблему. Для характеристики сталого розвитку використовується ряд показників, які можна розглядати на різних ієрархічних рівнях:

· глобальному;

· національному;

· регіональному;

· локальному;

· галузевому.

Серед основних чинників, що забезпечують сталий розвиток, можна виділити такі:

Ø екологічний – визначає умови й межі відновлення екологічних систем

унаслідок їх експлуатації;

Ø економічний – передбачає формування економічної системи, гармонізованої з екологічним чинником розвитку;

Ø соціальний – утверджує право людини на високий життєвий рівень в умовах екологічної безпеки й благополуччя.

Ключовими є глобальні показники, на базі яких повинні формуватися національні які в свою чергу можуть доповнюватися глобальними і локальними. Узагальнення зарубіжного і вітчизняного методологічного досвіду в розробці показників еколого-економічного розвитку встановлює такі тенденції:

· Зростання кількості показників використовуваних для оцінки сталого розвитку робить необхідним їх класифікацію, до еколого-економічними показниками пропонується відносити всю сукупність показників, що характеризують відношення в системі «суспільство-природа»

· Для кожного рівня показників сталого розвитку визначається провідний чинник.

· Інтегральні показники включають відкоригований з урахуванням екологічного фактора ВВП регіональний «Екопродукт» і індекс потенціалу людського розвитку.

Екологічна складова механізму забезпечення сталого розвитку регіону включає в себе:

1. Екологічна паспортизація;

2. Впровадження екоінновацій;

3. Екологічне страхування;

4. Популяризація екологічної освіти.

Враховуючи, що економіка та екологія тривалий час розвивалися як дві практично відокремлені галузі знань зі своїми методологічними підходами і принципами. На рубежі 70-х років виникла гостра потреба системного, комплексного еколого-економічного підходу до вирішення проблеми раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища. Як зазначалося в доповіді Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку "Наше спільне майбутнє", екологія та економіка все більше переплітаються між собою - на місцевому, регіональному, національному рівнях, формуючи складний комплекс причин і наслідків. Поступово з'ясувалося, що економіка змушена рахуватися з фактами і закономірностями, що відбуваються в навколишньому середовищі. При цьому слід враховувати, що багато галузей господарства знаходяться у великій залежності від природних ресурсів. Можна навести багато прикладів, як навколишнє середовище впливає на економіку. Але найбільш значний вплив екології та економіку в сучасних умовах обумовлено тими змінами в природі, які пов'язані з діяльністю людини.

Слід зазначити, що формування даного наукового напрямку на стику економіки та екології одночасно супроводжується розвитком нового понятійного апарату. Дослідження нового напрямку екологічної економіки ставить своїм завданням вивчення економічних відносин і закономірностей взаємодії суспільства і природи з метою забезпечення комплексного вирішення проблем збалансованого розвитку економіки та визначення критеріїв і показників сталого розвитку.

Ключовими є глобальні показники, на базі яких повинні формуватися національні які в свою чергу можуть доповнюватися глобальними і локальними. Узагальнення зарубіжного і вітчизняного методологічного досвіду в розробці показників еколого-економічного розвитку встановлює такі тенденції:

· Зростання кількості показників використовуваних для оцінки сталого розвитку робить необхідним їх класифікацію, до еколого-економічними показниками пропонується відносити всю сукупність показників, що характеризують відношення в системі «суспільство-природа»

· Для кожного рівня показників сталого розвитку визначається провідний чинник.

· Інтегральні показники включають відкоригований з урахуванням екологічного фактора ВВП регіональний «Екопродукт» і індекс потенціалу людського розвитку.

Враховуючи, що економіка та екологія тривалий час розвивалися як дві практично відокремлені галузі знань зі своїми методологічними підходами і принципами. На рубежі 70-х років виникла гостра потреба системного, комплексного еколого-економічного підходу до вирішення проблеми раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища. Як зазначалося в доповіді Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку "Наше спільне майбутнє", екологія та економіка все більше переплітаються між собою - на місцевому, регіональному, національному рівнях, формуючи складний комплекс причин і наслідків. Поступово з'ясувалося, що економіка змушена рахуватися з фактами і закономірностями, що відбуваються в навколишньому середовищі. При цьому слід враховувати, що багато галузей господарства знаходяться у великій залежності від природних ресурсів. Можна навести багато прикладів, як навколишнє середовище впливає на економіку. Але найбільш значний вплив екології та економіку в сучасних умовах обумовлено тими змінами в природі, які пов'язані з діяльністю людини.

Слід зазначити, що формування даного наукового напрямку на стику економіки та екології одночасно супроводжується розвитком нового понятійного апарату. Дослідження нового напрямку екологічної економіки ставить своїм завданням вивчення економічних відносин і закономірностей взаємодії суспільства і природи з метою забезпечення комплексного вирішення проблем збалансованого розвитку економіки та визначення критеріїв і показників сталого розвитку.

Забезпечення екологічно сталого розвитку регіону можливе лише за умови екологічно орієнтованої діяльності його господарюючих суб’єктів, одним з аспектів якої є виготовлення та просування на ринок екологічно орієнтованої продукції.

Поиск по сайту: