Характеристика акцій, облігація та механізм їх функціонування

Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються АТ, включаючи право на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів, право на отримання частини майна у разі ліквідації АТ, право на управління АТ, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення АТ.

Випускаються тільки акціонерними товариствами.

У сертифікаті акції зазначаються:

вид цінного папера;

найменування та місцезнаходження АТ; серія і номер сертифіката; номер і дата випуску;

міжнародний ідентифікаційний номер цінного папера; тип і номінальна вартість акції; ім'я власника;

кількість акцій, що випускаються. АТ розміщує іменні акції двох типів:

1) прості - надають їх власникам право:

- на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів;

- на участь в управлінні АТ;

- на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації. Прості акції надають їх власникам однакові права і не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери АТ;

2) привілейовані - називаються так тому, що їх власник має певні привілеї порівняно з власниками звичайних акцій того самого емітента. Привілейовані акції надають їх власникам права:

- на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів;

- на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації;

- на участь в управлінні АТ у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств

Залежно від ризику та очікуваної дохідності на світовому фінансовому ринку виділяють акції:

- з блакитними корінцями - найбільш солідних і великих корпорацій;

- дохідні - дивіденди за якими перевищують середній рівень;

- зростання - акції корпорацій, що стрімко розвиваються і доходи яких вищі від середнього рівня, проте дивідендні виплати невисокі;

- циклічні - ціна яких змінюється відповідно до змін в економіці; в основному це акції базових галузей економіки - коли відбувається підйом у галузі - інвестори купують акції, а коли спад - продають;

- спекулятивні - акції молодих і маловідомих компаній;

- захищені (антициклічні) - акції, ціна на які досить стабільна навіть при спадах в економіці та ін.

- номінальні та безномінальні акції.

- вітчизняні та іноземні акції.

- платні акції - такі, які продаються емітентом безпосередньо або через посередників у власність інвесторів.

- преміальні акції - ті акції, які емітент випускає додатково з метою збільшення статутного капіталу. їх емітент може продавати акціонерам або новим інвесторам

- акції вільного чи обмеженого обігу

Найпоширеніші види цін акцій представлені на рис. 10.4.

Акціонер може мати у власності будь-яку кількість акцій одного емітента, якщо це обумовлено статутом емітента. Якщо акціонеру належить значна кількість акцій, то в такому випадку йдеться мова про пакет акцій.

Пакет акцій - це наявність у власності одного і того ж акціонера визначеної кількості акцій (більше однієї) одного й того ж емітента. Залежно від того, скільки акцій знаходиться в пакеті, розрізняють значний і контрольний пакети акцій.

Значний пакет акцій - це пакет, який дає право акціонеру суттєво впливати на управління справами емітента.

Контрольний пакет акцій - це пакет, в якому акціонеру належить "50 % + 1 голос

В акції найяскравіше проявляються такі економічні характеристики цінних паперів, як ліквідність, дохідність, надійність, самостійний обіг.

Класична формула курсу акції при її первинному розміщенні має такий вигляд:

де КА - курс акції; Див. - дивіденд; Д б.д. - дохідність банківських депозитів; ЧП - чистий прибуток; Н - норма дивідендних виплат.

Вартість акції повинна відповідати дивіденду від суми, що покладена на депозит. У такому разі курс акції матиме вигляд

де Ном. - номінал акції; ЗП - засновницький прибуток.

Із даних формул виокремлюються фактори, що впливають на курс акції. Це:

o номінальна вартість акції;

o рівень засновницького прибутку;

o ринкові фактори - попит і пропозиція на дані акції або коефіцієнт ринкової кон'юнктури (К р.к.).

Коефіцієнт ринкової кон'юнктури зіставляє платоспроможний попит на дані акції та обсяг їх пропозиції і дорівнює співвідношенню:

де О п.п - обсяг платоспроможного попиту на дані акції; О п. - обсяг їх пропозиції.

Коефіцієнт ринкової кон'юнктури (К р.к.) демонструє обгрунтованість ринкового котирування. Якщо:

а) К р.к. = 1 - це означає, що встановлений емітентом курс акцій правильний і дає можливість реалізувати весь випуск і отримати запланований засновницький прибуток;

б) К р.к. < 1 - передбачається завищення курсу, а відповідно, і недорозміщення випуску та недоотримання засновницького прибутку;

в) К р.к. > 1 - емітент недооцінив акції, є потенціал приросту вартості.

Крім первинного (емісійного) розміщення акцій, існує і додатковий випуск. Факторами, що впливають на курс акцій при їх додатковому випуску,

o реальний курс акцій (КА р.);

o внутрішня вартість акцій (ВВА);

o чисті активи корпорації (ЧАК);

o кількість акцій (/V а);

o ринкові фактори - коефіцієнт ринкової кон'юнктури. Внутрішня вартість акцій - це відношення чистих активів корпорації до кількості акцій:

Формула курсу акцій при їх додатковому випуску має такий вигляд:

де КА с. - курс акції, що склався.

В даному випадку, якщо обґрунтовувати ринкове котирування:

а) К р.к. = 1 - курс акцій додаткового випуску відповідатиме курсу, який вже склався, і цінових змін на ринку не відбулося. Новий випуск акцій вписується в ринок і покриває незадовільний попит;

б) К р.к. < 1 - існує можливість падіння або обвалу курсу. У даному разі емітент переоцінив свої емісійні можливості, місткість ринку і недополучає запланованих фінансових ресурсів;

в) К р.к. > 1 - даний випуск (за інших рівних умов) не впливатиме на курс акцій і емітент знову може проводити емісію.

На курс акцій впливає велика кількість чинників, серед яких виділяють:

основні - внутрішня вартість акцій, коефіцієнт ринкової кон'юнктури, дохідність альтернативних інвестиційних проектів, рівень розвитку економіки в державі, дії чиновників, які навмисно занижують цінові параметри акцій підприємств, що приватизуються, та ін.;

другорядні - стан справ у конкурентів, наявність або відсутність пільг для акціонерів, початок або закінчення сезону відпусток, дивідендна політика підприємства;

На міжнародному ринку цінних паперів мають обіг акції транснаціональних компаній двох видів - євроакції та американські депозитарні розписки (АДР). Євроакції котируються на міжнародних фондових біржах Європи (Лондонській, Франкфуртській, Паризькій,

Облігації - це один з видів боргових цінних паперів, що підтверджують наявність кредиторсько-дебіторських взаємовідносин між емітентом і власником облігацій.

Строкові облігації - це облігації, які випускаються на конкретно визначений строк, після закінчення якого емітент бере зобов'язання їх погасити. Найпоширенішим терміном обігу для короткострокових облігацій є 1 рік, середньострокових - від 1 до 5 років, довгострокових - понад 5 років;

За відсотковими облігаціями дохід сплачується у вигляді відсотка, який нараховують згідно з номінальною вартістю конкретної облігації.

Залежно від цілей розрізняють облігації вільного обігу (на пред'явника) - можуть вільно переходити з власності одних інвесторів у власність інших на умовах угоди, з обмеженим обігом (іменні) - випускаються, коли емітент не завжди зацікавлений, щоб випущені ним облігації перебували у вільному обігу і без права обігу - інвестори, які придбали такі облігації, залишаються їх власниками до моменту погашення без права продавати, обмінювати чи дарувати їх.

Розмір купонних виплат визначається за формулою:

де КВ - розмір купонних виплат; Ном. - номінальна ціна облігації; Кв - купонний відсоток.

Облігація, як і акція, продається і купується на ринку і має ринковий курс, який розраховується за формулою:

де РК - ринковий курс облігації; Рцо - ринкова ціна облігації, грн.

Звідси, ринкова ціна облігації дорівнює:

Із урахуванням даних чинників ринкова ціна облігації буде дорівнювати:

де До - прибутковість облігації - купонний відсоток за облігацією (у сотих частках відсотка); Да - прибутковість альтернативних вкладень капіталу (у сотих частках відсотка); п - кількість років, що залишилася до погашення облігації.

Спрощену ринкову ціну облігації можна подати у такий спосіб:

де С - сума річних купонних виплат за облігацією.

Таким чином, ціни облігацій залежать не тільки від рівня прибутковості альтернативних інвестиційних проектів, а й від прибутковості самої облігації, терміну, на який вона випущена, у тому числі терміну, що залишився до погашення облігації.

Облігації розміщуються у документарній або бездокументарній формі.

Емітент у порядку, встановленому ДКЦПФР, може розміщувати:

а) відсоткові облігації - за якими передбачається виплата відсоткових доходів;

б) цільові - облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій;

в) дисконтні - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації під час її погашення і становить дохід (дисконт) за облігацією.

1. Державні облігації - це облігації, випуск яких здійснено від імені держави чи від імені будь-якого її органу. Державні облігації в Україні можуть бути: довгострокові - понад 5 років; середньострокові - від 1 до 5 років і короткострокові - до одного року.

Державні облігації поділяються на:

а) облігації внутрішніх державних позик України -

Основними функціями, які виконує внутрішня державна позика в економіці країни, є:

=> формування державного боргу;

=> забезпечення касового виконання державного бюджету шляхом покриття розривів між доходами та видатками, що виникають у результаті неівномірності в часі податкових надходжень і видатків бюджету;

=> регулювання грошового обігу, розвитку економіки, проведення грошово-кредитної політики з метою досягнення зростання обсягу виробництва, підвищення зайнятості та попередження інфляції;

=> мобілізація коштів для фінансування цільових державних і місцевих програм, які мають важливе соціально-економічне значення;

б) цільові облігації внутрішніх державних позик України

в) облігації зовнішніх державних позик

Державні облігації можуть бути іменними або на пред'явника, розміщуватися у документарній або бездокументарній формі.

2. Облігації підприємств - це облігації, які випускаються юридичними особами, котрі переважно займаються підприємницькою діяльністю. У світовій практиці такі облігації називають інституційними. Термін "інститути" використовується для узагальненої назви компаній, корпорацій, господарських товариств тощо.

3. Облігації місцевих позик - це облігації, що випускаються місцевими органами влади.

Поиск по сайту: