|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Єврооблігації та їх випускЄврооблігації (євробонди) – цінні папери, деноміновані у валюті, відмінній від валюти країни емітента, що розміщуються за допомогою синдикату андеррайтерів серед іноземних інвесторів, для яких така валюта, як правило, також є іноземною. Єврооблігації випускаються на ринку, що знаходиться поза зоною впливу монетарних регуляторів тієї країни, у валюті якої він номінований. Згідно з Директивою ЄС (EU Prospectus Directive 89/128), єврооблігації: ¨повинні бути розміщені синдикатом андеррайтерів, принаймні два з яких мають зареєстровані представництва у різних країнах; ¨мають розміщуватися в значних обсягах в одній або більше країнах, відмінних від тієї, де зареєстрований емітент; ¨первісне розміщення облігацій має відбуватися тільки через кредитні або фінансові інститути. Організація випуску єврооблігацій Єврооблігації можуть випускатися: ¨безпосередньо емітентом; ¨із використанням опосередкованих схем. У першому випадку емітент і кінцевий одержувач коштів, отриманих від розміщення єврооблігацій, співпадають. Отже, ця особа несе відповідальність за розрахунки з іноземними інвесторами. У другому випадку залучаються посередники, зокрема, спеціально створена корпоративна структура або банківська установа. Характерною рисою цих схем є те, що власники єврооблігацій мають обмежене право вимоги (limited recourse) до емітента де-юре (SPV або банку), тоді як дійсну відповідальність за виплату за облігаціями несе позичальник, який є емітентом де-факто. Як правило, опосередковані схеми мають переваги в оподаткуванні. Ринок єврооблігацій — ринок, на якому обертаються облігаційні зобов’язання позичальників євровалюти. Зазвичай, позичальниками виступають ТНК і найбільші національні монополії. Класифікація єврооблігацій 1. За виплатою купонного доходу: Nоблігації з фіксованою процентною ставкою Nоблігації з нульовим купоном — дають можливість власникам отримувати прибуток лише один раз — у момент погашення заборгованості компанії-емітенту, тобто під час викупу цінного паперу Nоблігації, ціна розміщення яких дорівнює номіналу, а погашення здійснюється за більш високою ціною Nоблігації з глибоким дисконтом, тобто ті, що продаються за ціною значно нижчою, ніж ціна погашення Nоблігації з процентною ставкою, що плаває, — відрізняються періодичною зміною величини відсотка залежно від умов ринку 2. За способом погашення: Nоблігації з опціоном на покупку. Емітент має право дострокового погашення облігації в заздалегідь визначений термін часу Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |