ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ. 1. Спортивна медицина – це наука, що вивчає:

1. Спортивна медицина – це наука, що вивчає:

A. Вплив занять спортом на організм спортсмена,

B. Вплив занять фізичною культурою на організм людини,

C. Позитивний і негативний вплив фізичних навантажень різної інтенсивності на організм здорової й хворої людини,

D. Вплив гіподинамії на організм здорової людини,

E. Вплив гіпердинамії на організм здорової людини.

2. Основна мета спортивної медицини:

A. Оптимізація режиму праці й відпочинку,

B. Оптимізація рухової активності людини для збереження й зміцнення його здоров'я,

C. Правильна організація тренувань і змагань,

D. Диспансеризація населення,

E. Підвищення працездатності спортсменів.

3. Основними завданнями лікарського контролю є:

A. Оцінка фізичного розвитку, функціональних здібностей і стану здоров'я в осіб, що займаються різними видами фізичних вправ,

B. Вивчення процесів адаптації до фізичних навантажень,

C. Оцінка умов проведення тренувань і змагань,

D. Оцінка ступеня стомлення під час занять спортом,

E. Вивчення психофізіологічного стану в процесі тренувань і змагань.

4. Функціональний систолічний шум після зміни положення тіла (у положенні лежачи на лівому боці):

A. Посилюється,

B. Не змінюється,

C. Не вислухується,

D. Змінює тембр,

E. Слабшає.

5. При скаргах на болі в області серця в першу чергу повинна бути проведена:

A. Полікардіографія,

B. Електрокардіографія,

C. Фонокардіографія,

D. Реовазографія,

E. Ехокардіографія.

6. Органічний систолічний шум після проби з фізичним навантаженням

A. Слабшає,

B. Не змінюється,

C. Посилюється,

D. Не вислухується,

E. Змінює тембр.

7. Комплексна методика лікарського обстеження осіб, що займаються різними видами фізичних вправ, включає наступні розділи:

A. Загальний і спортивний анамнез, соматоскопія, антропометрія, функціональне тестування,

B. Лікарсько-педагогічний контроль під час тренувань і змагань,

C. Зовнішній огляд, спірометрія, велоергометрія,

D. Санітарно-гігієнічне обстеження місць проведення тренувань і змагань,

E. Медичне забезпечення спортивних змагань.

8. Основними ознаками довгострокової адаптації до систематичних фізичних навантажень є:

A. Різко виражена брадикардія й гіпотонія, значна гіпертрофія міокарда,

B. Помірна брадикардія й гіпотонія, незначна гіпертрофія міокарда,

C. Незначна брадикардія й гіпотонія, помірна гіпертрофія переважно лівих відділів серця,

D. Фізіологічна брадикардія, фізіологічна гіпотонія, помірна гіпертрофія міокарда, сполучена з адекватним розвитком капілярної сітки,

E. Незначна брадикардія й гіпотонія, помірна гіпертрофія переважно правих відділів серця.

9. Функціональний систолічний шум після проби з фізичним навантаженням:

A. Посилюється,

B. Не змінюється,

C. Слабшає,

D. Не вислухується,

E. Змінює тембр.

10. Органічний систолічний шум після зміни положення тіла (у положенні лежачи на лівому боці):

A. Посилюється,

B. Слабшає,

C. Не змінюється,

D. Не вислухується,

E. Змінює тембр.

11. Виражена гіпертрофія шлуночків серця є ознакою:

A. Адаптації до оптимальних фізичних навантажень,

B. Органічної патології серця,

C. Впливу неадекватних (надмірних) фізичних навантажень,

D. Фізіологічного збільшення серця,

E. Адаптації до тренувального й змагального навантаження.

12. Брадикардія менше 40 уд/хв. у високотренованих спортсменів є:

A. Зміною, що вимагає додаткового обстеження для виключення блокади серця,

B. Важкою патологічною зміною, що загрожує для життя,

C. Фізіологічним критерієм тренованості,

D. Предпатологічним станом,

E. Ознакою, що завжди свідчить про порушення функції провідності.

13. Методи дослідження фізичного розвитку:

A. Пальпація, перкусія, аускультація,

B. Методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції,

C. Соматоскопія і антропометрія,

D. Загальний та спортивний анамнез, лікарське обстеження органів і систем,

E. Функціональні проби.

14. При соматоскопії ступінь розвитку мускулатури оцінюється, як:

A. Добрий, задовільний, незадовільний,

B. Добрий, середній, слабкий,

C. Нормальний, задовільний, незадовільний,

D. Гіпертрофічний, нормальний, гіпотрофічний,

E. Гіпертонічний, нормальний, гіпотонічний.

15. При соматоскопії ступінь жировідкладень оцінюється, як:

A. Добрий, середній, слабкий,

B. Добрий, задовільний, незадовільний,

C. Нормальний, задовільний, незадовільний,

D. Рівномірний, нерівномірний,

E. Слабкий, помірний, рясний.

16. Нормальні форми грудної клітки:

A. Циліндро-конічна, лійкоподібна,

B. Кругла, плоска, круглозапала,

C. Циліндрична, конічна, сплощена, перехідні форми,

D. Циліндрична, конічна, запала, куряча,

E. Нормостенічна, астенічна, гіперстенічна.

17. Розрізняють наступні форми спини:

A. Нормальна, кругла, кругло-випукла, плоска,

B. Фізіологічна, патологічна,

C. Нормальна, сколіотична, кіфотична,

D. Нормальна, кругла, кругло-випукла,

E. Нормальна, кругла, плоска.

18. Основні характеристики нормальної форми спини:

A. Наявність шийного та поперекового лордозу, грудного та крижово-куприкового кіфозу в фронтальній площині, відсутність викривлень в сагітальній площині,

B. Наявність шийного та поперекового лордозу, грудного та крижово-куприкового кіфозу в сагітальній площині, відсутність викривлень в фронтальній площині,

C. Наявність шийного та поперекового кіфозу, грудного та крижово-куприкового лордозу в сагітальній площині, відсутність викривлень в фронтальній площині,

D. Наявність шийного та поперекового кіфозу, грудного та крижово-куприкового лордозу в фронтальній площині, відсутність викривлень в сагітальній площині,

E. Наявність 4-х фізіологічних вигинів хребта.

19. Основні характеристики круглої форми спини:

A. Збільшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, в шийно-грудному відділі хребта,

B. Збільшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, від шийних до поперекових хребців,

C. Збільшення грудного кіфозу та поперекового лордозу,

D. Величиною грудного кіфозу 3-4 см,

E. Збільшення всіх вигинів хребта.

20. Основні характеристики кругло-впуклої форми спини:

A. Збільшення грудного кіфозу й поперекового лордозу до 3-4 см,

B. Збільшення всіх вигинів хребта,

C. Збільшення грудного кіфозу й поперекового лордозу більш 4 см,

D. Збільшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, від шийних до поперекових хребців,

E. Збільшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, в шийно-грудному відділі хребта.

21. Основні характеристики плоскої форми спини:

A. Зменшення кривизни всіх фізіологічних вигинів до 3-4см,

B. Збільшення всіх вигинів хребта,

C. Зменшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, від шийних до поперекових хребців,

D. Зменшення кривизни всіх фізіологічних вигинів,

E. Зменшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, в шийно-грудному відділі хребта.

22. Сколіотичною осанкою називають:

A. Викривлення хребта у сагітальній площині,

B. Викривлення хребта у фронтальній площині,

C. Викривлення хребта у фронтальній та сагітальній площинах,

D. Наявність рентгенологічно підтвердженого бокового викривлення хребта,

E. Збільшення грудного кіфозу й поперекового лордозу.

23. При соматоскопії розрізняють наступні форми ніг:

A. Прямі, О-образні, Х-образні,

B. Правильні, О-образні, Х-образні,

C. Фізіологічні, О-образні, Х-образні,

D. Нормальні, неправильні,

E. Вальгусні, варусні, нормальні.

24. При соматоскопії розрізняють наступні форми стоп:

A. Правильна, порожниста, сплощена, плоска,

B. Нормальна, порожниста, сплощена, плоска,

C. Фізіологічна, патологічна,

D. Нормальна, вальгусна, варусна,

E. Правильна, порожниста, плоска.

25. Які основні показники фізичного розвитку досліджують методом антропометрії:

A. Зріст (стоячи та сидячи), вагу тіла, окружності та екскурсія грудної клітки, ЖЄЛ, силу м’язів кисті та спини, ступінь жировідкладень,

B. Масу та довжину тіла, окружності шиї, грудної клітки, талії, товщину жировідкладень, тип тілобудови, рухомість у суглобах,

C. Тип тілобудови, окружності шиї, грудної клітки, талії, ЖЄЛ, поставу хребта, форму ніг, стан склепіння стопи,

D. Рельєф та силу мускулатури, форми грудної клітки, спини і хребта, форму ніг, рухомість у суглобах,

E. Стан шкіри, ступінь розвитку м’язів та жировідкладень, поставу, форми грудної клітки, спини, хребта, форму ніг, стан склепіння стопи, тип тілобудови.

26. В нормі товщина підшкірної жирової клітковини у чоловіків складає:

A. 1,5-2,0 см,

B. 0,8-1,0 см,

C. 0-0,5 см,

D. 2,0-2,5 см,

E. 2,5-3,0 см.

27. При дослідженні зросту стоячи досліджуваний повинен торкатися ростоміра наступними точками:

A. П’ятками, сідницями, міжлопатковим простором, потилицею,

B. П’ятками, сідницями, потилицею,

C. П’ятками, сідницями, міжлопатковим простором,

D. П’ятками, міжлопатковим простором, потилицею,

E. П’ятками, грудним відділом хребта, потилицею.

28. При дослідженні зросту сидячи досліджуваний повинен торкатися ростоміра наступними точками:

A. Крижовою кісткою, міжлопатковим простором,

B. Міжлопатковим простором, потилицею,

C. Крижовою кісткою, потилицею,

D. Спиною, потилицею,

E. Крижовою кісткою, грудним відділом хребта, потилицею.

29. При дослідженні зросту стоячи положення голови досліджуваного:

A. Торкається ростоміра, зовнішній кут ока та козелок вуха знаходяться на одній лінії, паралельно полу,

B. Не торкається ростоміра, верхній край зовнішнього слухового проходу й нижній край очниці знаходиться на одній лінії, паралельно полу,

C. Паралельно полу,

D. Немає значення,

E. Очі паралельно полу.

30. Типи тілобудови людини:

A. Нормостенічний, астенічний, гіперстенічний,

B. Нормотонічний, дістонічний, гіпертонічний,

C. Астенічний, гіпертонічний,

D. Нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний,

E. Нормотонічний, атонічний гіпертонічний.

31. При динамометрії кистей динамометр стискується:

A. В піднятій руці, рвучко,

B. У відведеній вбік зігнутій у лікті руці, тричі,

C. У відведеній вбік прямій руці, тричі,

D. В опущеній вниз руці, тричі,

E. В опущеній вниз руці, одноразово.

32. При дослідженні окружності грудної клітини сантиметрова стрічка повинна накладатися наступним чином:

A. Позаду – під нижніми кутами лопаток, спереду – над місцем прикріплення 4 ребра до груднини,

B. Позаду – під нижніми кутами лопаток, спереду – над місцем прикріплення 3 ребра до груднини,

C. Позаду – під нижніми кутами лопаток, спереду – над місцем прикріплення 5 ребра до груднини,

D. Позаду – під нижніми кутами лопаток, спереду – над місцем прикріплення 4 ребра до груднини, над молочною залозою,

E. Позаду – під нижніми кутами лопаток, спереду – над місцем прикріплення 5 ребра до груднини у чоловіків, під молочною залозою.

33. При дослідженні окружності грудної клітини лікар отримує наступні показники:

A. Окружності грудної клітини в стані спокою, повного вдиху та максимального видиху,

B. Окружності грудної клітини в стані спокою, звичайного вдиху та видиху,

C. Окружності грудної клітини в стані спокою, повного вдиху, максимального видиху та екскурсію грудної клітини,

D. Окружності грудної клітини в стані спокою, звичайного вдиху й видиху та екскурсію грудної клітини,

E. Окружності грудної клітини в стані спокою.

34. Методи оцінки фізичного розвитку:

A. Соматоскопія, антропометрія,

B. Зовнішній огляд, пальпація, перкусія, аускультація,

C. Методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції,

D. Збір загального та спортивного анамнезу, соматоскопія, антропометрія,

E. Загальне лікарське обстеження органів і систем.

35. Антропометричний профіль креслять на основі методу:

A. Антропометричних стандартів,

B. Кореляції,

C. Антропометричних індексів,

D. Перцентилів,

E. Індексу Кетле.

36. У спортсменів у межах фізіологічних закономірностей в стані спокою часто вислуховують:

A. Аритмічні тони серця,

B. Органічні систолічні шуми,

C. Посилені або приглушені тони серця,

D. Акцент ІІ тону на аорті,

E. Посилення І тону над верхівкою серця.

37. Під час комбінованої функціональної проби С.П. Летунова застосовують наступні фізичні навантаження:

A. 20 присідань за 30 сек., біг на місці в максимальному темпі з високим підніманням стегон протягом 15 сек., біг на місці 3 хв. у темпі 180 кроків за 1 хв.,

B. Біг на місці 15 сек. з високим підніманням стегон, 20 присідань за 30 сек., біг на місці 3 хв. у темпі 180 кроків за 1 хв.,

C. Біг на місці 3 хв. у темпі 180 кроків за1 хв., 20 присідань за 30 сек., біг на місці протягом 15 сек. з високим підніманням стегон,

D. 20 присідань за 30 сек., 60 підскоків за 30 сек., біг на місці 3 хв. у темпі 150 кроків за 1 хв,

E. 60 підскоків за 30 сек., біг на місці 3 хв. у темпі 120 кроків за 1 хв.

38. Для дистонічної реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є:

A. На фоні значного прискорення пульсу систолічний тиск різко знижується, діастолічний тиск досягає “0”,

B. На фоні незначного прискорення пульсу та підвищення систолічного тиску діастолічний тиск знижується до “0”,

C. На фоні значного прискорення пульсу і підвищення систолічного тиску діастолічний тиск знижується до “0” протягом 2 хв. і більше,

D. Всі показники збільшуються,

E. Всі показники зменшуються.

39. Функціональний систолічний шум після проби з фізичним навантаженням:

A. Не змінюється,

B. Слабшає або зникає,

C. Посилюється або слабшає,

D. Посилюється,

E. Змінює тембр.

40. У здорових нетренованих чоловіків час затримки дихання на вдиху (проба Штанге) коливається у межах:

A. 40-60 сек,

B. 50-60 сек,

C. 20-30 сек,

D. 40-50 сек,

E. 20-40 сек.

41. Ортостатична проба дозволяє оцінити функціональний стан:

A. Симпатичний відділ вегетативної нервової системи,

B. Вегетативної нервової системи,

C. Центральної нервової системи,

D. Серцево-судинної системи,

E. Парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи.

42. Типи реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження:

A. Нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний, діскінетичний,

B. Нормостенічний, астенічний, гіперстенічний, дістонічний, атонічний,

C. Нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний, дістонічний, східчастий,

D. Нормостенічний, астенічний, гіпертонічний, східчастий, діскінетичний,

E. Нормотонічний, астенічний, гіпертонічний, діскінетичний, східчастий.

43. Основні завдання, що вирішуються при проведенні більшості функціональних проб:

A. Всі відповіді вірні,

B. Дослідження механізмів адаптації організму до умов, що змінилися,

C. Виявлення прихованих порушень функцій органів і систем,

D. Оцінка характеру реакції органів і систем на функціональну пробу,

E. Є невірні відповіді.

44. Після проби 20 присідань за 30 сек. у обстежуваного збільшився пульс з 12 уд. за 10 сек. до 20 уд. за 10 сек., артеріальний тиск змінився з 120/80 до 140/60 мм рт.ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи:

A. Гіпотонічний,

B. Гіпертонічний,

C. Дістонічний,

D. Східчастий,

E. Нормотонічний.

45. Під час проведення проби Генчі обстежуваний робить:

A. Звичайний вдих,

B. Максимальний вдих,

C. Звичайний видих,

D. Максимальний видих,

E. Субмаксимальний видих.

46. Головний прояв економізації фізіологічних функцій в стані спокою у тренованих осіб це:

A. Синусова брадикардія,

B. Скорочення фази діастоли,

C. Прискорення та поглиблення дихання,

D. Синусова тахікардія,

E. Збільшення хвилинного обсягу серця.

47. Основними ознаками довгострокової адаптації серцево-судинної системи до оптимальних фізичних навантажень (особливо на розвиток витривалості) є:

A. Синусова брадикардія, помірна гіпертонія, гіпертрофія переважно лівих відділів міокарда,

B. Синусова брадикардія, фізіологічна гіпотонія, значно виражена гіпертрофія міокарда,

C. Синусова брадикардія, гіпотонія, гіпертрофія переважно правих відділів міокарда,

D. Синусова тахікардія, фізіологічна гіпертонія, помірна гіпертрофія міокарду з відповідним розвитком коронарного кровоточу,

E. Синусова брадикардія, фізіологічна гіпотонія, помірна гіпертрофія міокарду з відповідним розвитком коронарного кровоточу,

48. Проби з затримкою дихання характеризують переважно стан:

A. Системи зовнішнього дихання,

B. Серцево-судинної системи,

C. Вегетативної нервової системи,

D. Центральної нервової системи,

E. Дихального центру.

49. Нормальний період відновлення пульсу і артеріального тиску під час проби 20 присідань за 30с.:

A. До кінця 1-ої хв,

B. У чоловіків 4 хв., у жінок – 5 хв,

C. Від 3-х до10 хв,

D. До 3 хв,

E. Не обов’язково відновлюються.

50. Органічний систолічний шум після проби з фізичним навантаженням:

A. Слабшає,

B. Не змінюється,

C. Змінює тембр,

D. Посилюється,

E. Зникає.

51. Яке дозоване фізичне навантаження слід використовувати під час масового профілактичного огляду для визначення функціонального стану серцево-судинної системи у осіб, що не займаються спортом:

A. 20 присідань за 30 сек,

B. Комбіновану пробу С.П.Летунова,

C. Сходження на сходинку висотою 33 см протягом 5 хв,

D. Сходження на сходинку висотою 40 см протягом 5 хв,

E. Гарвардський степ-тест.

52. У здорових чоловіків, що не займаються спортом час затримки дихання на видиху (проба Генчі) складає:

A. 15-25 сек,

B. 25-40 сек,

C. 10-20 сек,

D. 15-30 сек,

E. 20-30 сек.

53. За якими параметрами визначається тип реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження:

A. Зміни систолічного та діастолічного артеріального тиску,

B. Зміни частоти серцевих скорочень,

C. Збудливість пульсу, характер змін систолічного, діастолічного та пульсового АТ,

D. Зміни частоти пульсу та дихання,

E. Зміни частоти серцевих скорочень та пульсового АТ.

54. Для нормотонічного типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є:

A. Збільшення пульсу до 60-80%, помірне підвищення систолічного АТ, деяке (до 10%) зниження діастолічного АТ, збільшення пульсового АТ до 60-80%,

B. Збільшення пульсу до 60-80%, помірне зниження систолічного, діастолічного і пульсового АТ,

C. Збільшення пульсу до 60-80%, значне підвищення систолічного, діастолічного і пульсового АТ,

D. Збільшення пульсу понад 100%, незначне підвищення систолічного, діастолічного, зменшення пульсового АТ,

E. Збільшення пульсу понад 100%, значне підвищення систолічного АТ, значне зниження діастолічного АТ.

55. Після проби 20 присідань за 30 сек. у обстежуваного збільшився пульс з 12 уд. за 10 сек. до 25 уд. за 10 сек., артеріальний тиск змінився з 120/80 до 180/95 мм рт.ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи:

A. Нормотонічний,

B. Гіпотонічний,

C. Дістонічний,

D. Гіпертонічний,

E. Східчастий.

56. Кліностатична проба дозволяє оцінити функціональний стан:

A. Центральної нервової системи,

B. Парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи,

C. Вегетативної нервової системи,

D. Симпатичний відділ вегетативної нервової системи,

E. Серцево-судинної системи.

57. У здорових жінок, що не займаються спортом час затримки дихання на вдиху (проба Штанге) коливається у межах:

A. 50-60 сек.,

B. 15-30 сек,

C. 40-60 сек,

D. 30-40 сек,

E. 20-40 сек.

58. Про нормальну реактивність симпатичного відділу вегетативної нервової системи після зміни положення тіла з горизонтального у вертикальне свідчать зміни:

A. Збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв,

B. Збільшення частоти пульсу на 0-8 уд/хв,

C. Збільшення частоти пульсу на 20-25 уд/хв,

D. Зменшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв,

E. Зменшення частоти пульсу на 8-14 уд/хв.

59. Під час проведення проби Штанге обстежуваний робить:

A. Звичний видих,

B. Максимальний вдих,

C. Субмаксимальний вдих,

D. Максимальний видих,

E. Звичний вдих.

60. Функціональні проби це:

A. Вплив на організм негативних факторів зовнішнього середовища для вивчення стійкості до них організму,

B. Точно дозований вплив на організм різних факторів для вивчення реакції основних фізіологічних систем на той чи інший вплив,

C. Вплив на організм різноманітних екстремальних факторів для вивчення змін в основних фізіологічних системах,

D. Вплив на організм будь-яких фізичних навантажень для оцінки механізмів пристосування функціональних систем,

E. Вплив на організм різних стресових факторів для вивчення змін в основних фізіологічних системах.

61. Про нормальну реактивність парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи після зміни положення тіла з вертикального у горизонтальне свідчать зміни:

A. Збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв,

B. Зменшення частоти пульсу на 20-25 уд/хв,

C. Збільшення частоти пульсу на 0-8 уд/хв,

D. Зменшення частоти пульсу на 8-14 уд/хв,

E. Зменшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв.

62. Під час проведення більшості функціональних проб оцінюють:

A. Вихідні дані показників, їх зміни під впливом проби, час відновлення,

B. Час відновлення показників до вихідного рівня,

C. Зміни показників під впливом чинника, що впливає,

D. Вихідні дані показників та час їх відновлення після проби,

E. Вихідні дані показників.

63. Патологічними типами реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження є:

A. Нормотонічний, гіпертонічний, гіпотонічний, дістонічний,

B. Гіпертонічний, гіпотонічний, східчастий, дістонічний,

C. Нормотонічний, гіпотонічний (астенічний),

D. Гіперстенічний, астенічний,

E. Нормотонічний, астенічний, дістонічний.

64. Для гіпертонічного типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є:

A. Збільшення пульсу до 60-80%, помірне зниження систолічного, діастолічного і пульсового АТ,

B. Збільшення пульсу до 60-80%, помірне підвищення систолічного АТ, зменшення діастолічного і пульсового АТ,

C. Збільшення пульсу понад 100%, значне підвищення систолічного і діастолічного АТ,

D. Збільшення пульсу понад 100%, незначне підвищення систолічного, діастолічного, зменшення пульсового АТ,

E. Збільшення пульсу до 60-80%, помірне підвищення систолічного АТ, деяке (до 10%) зниження діастолічного АТ, збільшення пульсового АТ.

65. Пробу 20 присідань за 30 хв. проводять після відпочинку протягом:

A. 1,5 – 2 хв,

B. 1 хв,

C. 30 хв,

D. 1 год,

E. 1 доби.

66. З якого віку діти можуть займатися фігурним катанням:

A. 10-12 років,

B. 12-14 років,

C. 7-8 років,

D. 14-15 років,

E. 8-10 років.

67. На скільки часу звільняються особи, що перехворіли пневмонією від заняття фізкультури:

A. 1-2 місяціі,

B. 2-4 тижні,

C. 1-2 тижні,

D. 8-12 місяців,

E. 2-8 місці.

68. Основним розділом спортивної медицини є лікарський контроль, який має такі цілі:

A. Зниження спортивної майстерності спортсменів в умовах максимальних і надмаксимальних навантажень,

B. Зниження реабілітації спортсменів,

C. Медичне забезпечення високих спортивних досягнень, оздоровчої фізичної культури, а також організації та проведення відновних лікувальних заходів,

D. Визначення стану та рівня здоров’я,

E. Проведення відновного лікування спортсменів.

70. Лікарсько – фізкультурний диспансер це:

A. Санітарно – культурний заклад,

B. Кабінет функціональної діагностики,

C. Медико – профілактичний заклад,

D. Кабінет масажу і фізіотерапії,

E. Лікувально профілактичний заклад.

71. У спортивній медицині виділяють такі основні напрями:

A. Лікарський контроль за тими хто займається фізкультурою та спортом,

B. Спортивна кардіологія,

C. Підвищення кваліфікації медичного персоналу з питань спортивної медицини,

D. Консультація лікаря з питань фізкультури і спорту,

E. Спортивна гінекологія.

72. Завдання первинного лікарського обстеження:

А. Оцінка фізичного розвитку організму,

В. Оцінка життєвої ємності легень,

С. Оцінка функціонального стану організму,

Д. Вимірювання антропометричних рамках,

Е. Виявлення захворювань на ранніх стадіях.

73. Як називаються нормальні виправлення хребта у сагітальній площині:

A. Грудний кіфоз і лордоз,

B. Кіфоз і лордоз,

C. Сколіоз і кіфоз,

D. Кіфоз та лордо-сколіоз,

E. Сколіоз і лордоз.

74. Що оцінюють за допомогою соматоскопії:

A. Шкіру, підшкірно – жирову складку, розвиток м’язів, форми грудної клітки, спини, ніг, порушення постави,

B. Форму стопи та склепіння стопи,

C. Шкіру, розвиток м’язів, стан склепіння стопи,

D. Шкіру, товщину підшкірно – жирової складки, розвиток м’язів,

E. Форму грудної клітки і форму спини.

75. Ступінь сплощення стопи можна визначити кількісно за методом:

A. Образцова-Стражеско,

B. Блюмберга,

C. Мікуліча,

D. Чижіна,

E. Під’ямпольської.

76. „ Висока” ознака фізичного розвитку знаходиться в межах:

A. +2,0 σ,

B. +1,0…+2,0 σ.

C. + 0,5 σ,

D. <- 2,0 σ,

E. -1,0 б до - 2,0 σ.

77. Які індекси рекомендують для швидкої але орієнтовної оцінки фізичного розвитку:

A. Індекс Кетле, зросто-масовий показник,

B. Життєвий показник і силовий показник,

C. Індекс Кетле, зросто-масовий показник, життєвий показник, індекс Ерісмана, силовий показник,

D. Індекс Ерісмана,

E. Силовий показник, індекс Кетле.

79. Види медичних груп:

A. Основна,

B. Додаткова,

C. Особлива,

D. Кількісна,

E. Якісна.

81. На пробу Мартіне-Кушелевського з 20 присіданнями за 30 с пульс збільшився від 72 до 96 ударів за хв, артеріальний тиск – від 120/70 до 130/80 мм рт. ст., відновлення показників відбулося на 2 хв відпочинку. Таку реакцію слід вважати:

A. Нормотонічною,

B. Гіпертонічною,

C. Дистонічною,

D. Гіпотонічною,

E. Зразковою.

82. Якщо при ортостатичній пробі пульс змінився від 62 до 98 за хв., то таку реакцію ВНС слід вважати:

A. Підвищеною,

B. Нормальною,

C. Зниженою,

D. Зразковою,

E. Негативною.

83. Якщо при кліностатичній пробі пульс змінився від 82 до 64 за хв., то таку реакцію ВНС слід вважати:

A. Підвищеною,

B. Нормальною,

C. Зниженою,

D. Зразковою,

E. Негативною.

84. Не раніше якого періоду від моменту одужання від скарлатини можна брати участь у заняттях з фізвиховання:

A. 3 тижні,

B. 1 тиждень,

C. 1 місяць,

D. 1,5 місяці,

E. 3 місяці.

85. Не раніше якого періоду від моменту одужання від корі можна брати участь у заняттях з фізвиховання

A. 1 місяць,

B. 3 тижні,

C. 1 тиждень,

D. 1,5 місяці,

E. 3 місяці.

86. Не раніше якого періоду від моменту одужання від вітряної віспи можна брати участь у заняттях з фізвиховання:

A. 3 тижні,

B. 1 тиждень,

C. 1 місяць,

D. 1,5 місяці,

E. 3 місяці.

87. Не раніше якого періоду від моменту одужання від інфекційного мононуклеозу можна брати участь у заняттях з фізвиховання:

A. 3 тижні,

B. 1 місяць,

C. 1 тиждень,

D. 1,5 місяці,

E. 3 місяці.

88. Не раніше якого періоду від моменту одужання від краснухи можна брати участь у заняттях з фізвиховання:

A. 1 місяць,

B. 3 тижні,

C. 1 тиждень,

D. 1,5 місяці,

E. 3 місяці.

89. Не раніше якого періоду від моменту одужання від епідемічного паротиту можна брати участь у заняттях з фізвиховання:

A. 3 тижні,

B. 1 тиждень,

C. 1,5 місяці,

D. 3 місяці,

E. 6 місяців.

90. Не раніше якого періоду від моменту одужання від конюктивіту можна брати участь у заняттях з фізвиховання:

A. 1 місяць,

B. 3 тижні,

C. 1 тиждень,

D. 1,5 місяці,

E. 3 місяці.

91. Не раніше якого періоду від моменту одужання від гострого гнійного перфоративного отиту можна брати участь у заняттях з фізвиховання:

A. 3 місяці,

B. 1 рік,

C. 1,5 місяці,

D. 1 місяць,

E. 2 місяці.

93. Не раніше якого періоду від моменту одужання від ревматизму, якщо не сформувалась вада серця, можна брати участь у заняттях з фізвиховання:

A. 3 роки,

B. 1 рік,

C. 2 роки,

D. 5 років,

E. 10 років.

95. Не раніше якого періоду від моменту одужання від ГРВІ можна брати участь у заняттях з фізвиховання:

A. 3 тижні,

B. 1 тиждень,

C. 1 місяць,

D. 1,5 місяці,

E. 3 місяці.

96.Особам, що не займаються спортом притаманна:

A. Менше за нормальне зниження пульсу після кліностатичної проби, що свідчить про знижену реактивність парасимпатичної частини ВНС,

B. Більше за нормальне зниження пульсу після кліностатичної проби, що свідчить про підвищену реактивність парасимпатичної частини ВНС,

C. Час затримки дихання на вдосі коливається в межах 60-70 с,

D. Усі відповіді вірні,

E. Усі відповіді невірні.

97. Причини раптової смерті спортсменів, це:

A. Неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень,

B. Нерозпізнані та недооцінені лікарем захворювання спортсменів,

C. Надмірні навантаження,

D. Недоліки фізичного розвитку,

E. Тренування та змагання в хворобливому стані.

98. До підготовчої медичної групи зараховують:

A. Осіб, що мають відхилення в стані здоров’я постійного або тимчасового характеру, які потребують значного обмеження фізичного навантаження,

B. Осіб, які мають значні відхилення в стані здоров’я, за умови достатнього фізичного розвитку,

C. Здорових,

D. Осіб з неврологічними захворюваннями,

E. Осіб з недостатнім фізичним розвитком без відхилень в стані здоров’я.

100. Абсолютним протипоказанням до проведення навантажувального тестування є:

A. Коронарна недостатність із частими нападами стенокардії, погроза інфаркту міокарда,

B. Компенсована легенево-серцева недостатність,

C. Одиночні екстрасистоли,

D. Артеріальна гіпертензія з артеріальним тиском 160/100 мм рт. ст,

E. Низький вольтаж ЕКГ.

101. Фізіологічною передумовою для тесту PWC170 є:

A. Безперервне збільшення ЧСС у процесі виконання тестового навантаження,

B. Прямопропорційна залежність між потужністю навантаження й ЧСС,

C. Досягнення ЧСС максимально припустимої величини,

D. Стабілізація ЧСС при виконанні навантаження,

E. Зворотньопропорційна залежність між потужністю навантаження й ЧСС.

102. За допомогою якої функціональної проби можна найбільше точно визначити фізичну працездатність:

A. Проба 20 присідань за 30 сек,

B. Комбінована проба С.П. Летунова,

C. Субмаксимальний тест РWC170,

D. Проба Мартіне-Кушелевського,

E. Тест Руф`є.

103. Функціональною ознакою досягнення порога толерантності до фізичних навантажень є:

A. Підвищення систолічного АД до 180 мм рт ст,

B. Зниження ЧСС у момент виконання навантаження,

C. Підвищення ЧСС до 160 уд/хв,

D. Зниження діастолічного АД до 55 мм рт ст,

E. Синусова аритмія.

104. Показаннями до проведення навантажувального тестування в клініці є всі, крім одного:

A. Диференціальна діагностика захворювань опорно-рухового апарата,

B. Вибір і корекція рухового режиму,

C. Оцінка функціонального стану й функціональних можливостей організму,

D. Оптимізація індивідуальних програм фізичної реабілітації й оцінка їхньої ефективності,

E. Визначення придатності до трудової діяльності.

105. Функціональною ознакою досягнення порога толерантності до фізичних навантажень у осіб, що не займаються спортом є:

A. Підвищення пульсове АД на 80% від вихідної величини,

B. Зниження діастолічного АД на 10%,

C. Підвищення АД до рівня 200/110 мм рт. ст,

D. Підвищення ЧСС на 80% від вихідної величини,

E. Підвищення систолічного АД на 25% від вихідної величини.

106. Середній рівень фізичної працездатності чоловіка, що не займається спортом характеризує здатність виконати роботу потужністю:

A. 4,2 Вт/кг,

B. 2,4 Вт/кг,

C. 1,7 Вт/кг,

D. 1,0 Вт/кг,

E. 0,5 Вт/кг.

107. Клінічною ознакою досягнення порога толерантності до фізичних навантажень є:

A. Поява болю за грудиною,

B. Прискорений і глибокий подих,

C. Підвищена пітливість,

D. Незначна гіперемія особи,

E. Серцебиття.

108. При розрахунку потужності фізичного навантаження при степергометрії використовуються всі показники, крім одного:

A. Ріст стоячи,

B. Маса тіла,

C. Висота сходи,

D. Темп сходжень,

E. Поправочний коефіцієнт.

109. PWC170 означає:

A. Роботу при сходженні на сходинку,

B. Роботу, виконану за 170 секунд,

C. Потужність фізичного навантаження при ЧСС 170 уд/хв,

D. Роботу при навантаженні на велоергометрі,

E. Темп педалювання під час виконання велоергометрії.

110. Показаннями для проведення навантажувального тестування в спортсменів є всі, крім одного:

A. Уточнення режиму праці й відпочинку,

B. Спортивний відбір,

C. Визначення функціональних здатностей організму,

D. Побудова тренувальних програм,

E. Прогнозування спортивних результатів у видах спорту, що розвивають витривалість.

111. До клінічних ознак досягнення порога толерантності при проведенні навантажувального тестування ставляться всі, крім одного:

A. Виражена задишка,

B. Приступ стенокардії,

C. Пітливість й гіперемія обличчя,

D. Запаморочення, різка слабість,

E. Відмова обстежуваного від подальшого тестування.

112. ЕКГ-критерієм припинення проби з фізичним навантаженням є:

A. Серповидне зниження сегмента ST більше 0,1 мв нижче ізолінії,

B. Підвищення ЧСС до 160 уд/хв.,

C. Підвищення сегмента ST над ізолінією на 0,1 мв,

D. Зниження вольтажу зубця R у стандартних відведеннях на 25%,

E. Підвищення вольтажу зубця Т у грудних відведеннях в 1,5 рази.

113. До методів визначення фізичної працездатності ставляться всі, крім одного:

A. Тест Навакі,

B. Тест РWС170,

C. Тест Руф`є,

D. 12-хвилинний тест Купера,

E. 1,5-мильний тест Купера.

114. Оптимальні величини підвищення ЧСС наприкінці 1-го й 2-го навантаження при проведенні тесту РWС170:

A. 110-120 й 160-170 уд/хв,

B. 145-160 й 170-190 уд/хв,

C. 170-190 й 220-260 уд/хв,

D. 90-100 й 120-140 уд/хв,

E. 120-170 й 120-170 уд/хв.

115. При проведенні тесту Навакі потужність вихідного навантаження на 1 кг маси тіла обстежуваного становить:

A. 3 Вт/кг,

B. 0,75 Вт/кг,

C. 1,0 Вт/кг,

D. 0,5 Вт/кг,

E. 2 Вт/кг.

116. Абсолютним протипоказанням до проведення навантажувального тестування є:

A. Синусова аритмія,

B. Одиничні екстрасистоли,

C. Артеріальна гіпертензія з артеріальним тиском 170/100 мм рт. ст,

D. Стабільна стенокардія,

E. Аневризма серця і судин.

117. Тести на зусилля (навантажувальні тести) передбачають реєстрацію показників:

A. Після виконання навантаження,

B. У відновлювальному періоді,

C. Безпосередньо в момент виконання навантаження,

D. Через годину після виконання навантаження,

E. Через 24 години після виконання навантаження.

118. Функціональною ознакою досягнення порога толерантності до фізичних навантажень є:

A. Підвищення АД на 25% від вихідного рівня,

B. Підвищення ЧСС на 80% від вихідного рівня,

C. Зниження АД більше 25% від вихідного рівня,

D. Підвищення ЧСС до 170 уд/хв,

E. Підвищення пульсове АД на 80% від вихідного рівня.

119. При проведенні навантажувального тестування максимально припустима ЧСС у людини, що не займається спортом визначається по формулі:

A. 200 мінус вік,

B. 220 мінус вік,

C. 170 мінус вік,

D. 120 мінус вік,

E. 270 мінус вік.

120. Відносними протипоказаннями до проведення навантажувального тестування є всі, крім одного:

A. Цукровий діабет,

B. Початковий період реконвалесценції після інфаркту міокарда (до 3-х міс.),

C. Важка форма артеріальної гіпертензії,

D. Ожиріння ІІ-ІІІ степеня,

E. Виражена дилятація серця.

121. Поява в грудних відведеннях загострених високих зубців Т, з амплітудою більш ніж в 3 рази перевищуючу вихідну величину свідчить про:

A. Гіпоксії міокарда,

B. Високої фізичної працездатності,

C. Нормальної адаптації до фізичного навантаження,

D. Зниженні фізичної працездатності обстежуваного,

E. Порушенні функції збудливості міокарда.

122. Середній рівень фізичної працездатності жінки, яка не займається спортом характеризує здатність виконати роботу потужністю:

A. 2,7 Вт/кг.

B. 1,0 Вт/кг,

C. 1,7 Вт/кг,

D. 0,5 Вт/кг,

E. 2,5 Вт/кг.

123. Функціональною ознакою досягнення порога толерантності до фізичних навантажень є:

A. Зниження вольтажу зубця R у стандартних відведеннях більше 50%,

B. Підвищення вольтажу зубця Т у грудних відведеннях в 1,5 рази,

C. Укорочення інтервалу РQ,

D. Підйом сегмента ST над ізолінією на 0,1 мв,

E. Укорочення інтервалів R-R.

124. При проведенні тесту Навакі час виконання кожної ступені навантаження становить:

A. 3 хв,

B. 5 хв,

C. 2 хв,

D. 4 хв,

E. 1 хв.

125. Клінічними ознаками досягнення порога толерантності до фізичних навантажень є всі, крім одного:

A. Прискорене серцебиття,

B. Різко виражена блідість шкірних покривів,

C. Порушення координації рухів,

D. Скарги на утруднений подих,

E. Запаморочення, потемніння в очах.

126. При проведенні навантажувального тестування максимально припустима ЧСС у спортсмена визначається по формулі:

A. 200 мінус вік,

B. 170 мінус вік,

C. 120 мінус вік,

D. 270 мінус вік,

E. 220 мінус вік.

127. Показаннями для проведення навантажувального тестування в клініці є всі, крім одного:

A. Уточнення даних фізичного розвитку,

B. Виявлення прихованих і латентних форм захворювань,

C. Уточнення рухового режиму,

D. Побудова індивідуальних програм фізичної реабілітації,

E. Оцінка ефективності курсу реабілітаційного лікування.

128. З появою одного з ознак порога толерантності навантажувальне тестування необхідно:

A. Припинити після виконання даної ступені навантаження,

B. Зробити перерву на відпочинок,

C. Припинити негайно,

D. Продовжити,

E. Припинити тільки з появою ще хоча б однієї ознаки.

129. ЕКГ-критерієм припинення проби з фізичним навантаженням є:

A. Зменшення вольтажу зубця Т більш, ніж на 25% від вихідної величини,

B. Підвищення ЧСС до 160 уд/хв.,

C. Підвищення сегмента ST над ізолінією на 0,1 мв,

D. Зниження вольтажу зубця R у стандартних відведеннях на 25%,

E. Укорочення інтервалу PQ.

130. Складовий компонент, який у найбільшому ступені робить внесок у формування здоров’я:

A. Спосіб життя,

B. Умови життя,

C. Діяльність закладів охорони здоров’я,

D. Навколишнє середовище,

E. Спадковість.

131. Індекс Кетле – це:

A. Відношення динамометрії кисті до маси тіла,

B. Відношення длини тіла до маси тіла,

C. Відношення маси тіла до длини тіла,

D. ЧСС на 1 хв. після навантаження,

E. Все перераховане невірно.

132. Показник, який характеризує кінцевий результат профілактичної роботи:

A. Летальність,

B. Смертність,

C. Рівень соматичного здоров’я,

D. Рівень фізичної працездатності,

E. Захворюваність.

133. Середнє значення життєвого індексу у чоловіків складає (мл/кг):

A. 45-50,

B. 50-55,

C. 55-60,

D. 35-40,

E. Немає правильної відповіді.

134. Загальноприйнятому поняттю “індивідуальне” здоров’я (за ВООЗ) відповідає наступне визначення:

A. Стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб,

B. Стан, що характеризується відсутністю хвороб, фізичних дефектів і преморбідних станів,

C. Стан благополуччя, обумовлений відсутністю хвороб і патологічних станів,

D. Стан, що характеризується відсутністю хвороб,

E. Відсутність патологічних станів організму при збереженні благополуччя.

135. Середнє значення життєвого індексу у жінок складає (мл\кг):

A. 35-40,

B. 45-50,

C. 50-55,

D. 55-60,

E. Немає правильної відповіді.

136. Після дослідження чоловіка 40 років встановили величину адаптаційного потенціалу системи кровообігу на рівні 3,0 за Р.М. Баєвським. Дайте оцінку цьому результату:

A. Напруження механізмів адаптації,

B. Задовільна адаптація,

C. Нормальна адаптація,

D. Зрив адаптації,

E. Недостатньо даних для висновку.

137. Зазначте найбільш характерні тенденції в динаміці основних показників, що характеризують здоров’я населення України (за останні 10 років):

A. Зменшення народжуваності, ріст загальної смертності, низькі показники очікуваної тривалості життя,

B. Ріст загальної смертності і високі рівні дитячої смертності,

C. Ріст смертності осіб працездатного віку,

D. Стабільна структура захворюваності, причин смертності та інвалідності,

E. Зниження рівня інфекційної захворюваності.

138. Ведуча причина смерті при наявності надлишкової ваги тіла є:

A. Травми та нещасні випадки,

B. Хвороби органів дихання,

C. Серцево-судинні захворювання,

D. Онкологічні захворювання,

E. Ендокринні захворювання.

139. До нозологічних методів оцінки індивідуального здоров’я відносять:

A. Оцінка рівня фізичного здоров’я за Г.Л. Апанасенко,

B. Діагноз на основі існуючої номенклатури хвороб,

C. Визначення індексу напруження міокарда,

D. Визначення біологічного віку,

E. Визначення ендогенних факторів ризику ІХС.

140. В основу кількісної оцінки рівня соматичного здоров’я покладено опосередковану характеристику:

A. Максимальну аеробну здатність,

B. Максимум кисневого боргу,

C. Максимальну здатність витримувати нервову напругу,

D. Величину лактатного порогу,

E. Максимальну анаеробну здатність.

141. До прямих методів оцінки індивідуального здоров’я відносять:

A. Визначення адаптаційного потенціалу за Р.М. Баєвським,

B. Визначення індексу напруження міокарда,

C. Діагноз на основі існуючої номенклатури хвороб,

D. Оцінка рівня фізичного здоров’я за Г.Л. Апанасенко,

E. Вивчення причин та структури захворюваності.

142. Складовий компонент, який у найменшому ступені робить внесок у формування здоров’я:

A. Діяльність закладів охорони здоров’я,

B. Спосіб життя,

C. Умови життя,

D. Навколишнє середовище,

E. Спадковість.

143. Найважливіший показник, на який слід орієнтуватися при розробці заходів первинної профілактики:

A. Стан навколишнього середовища,

B. Середня тривалість майбутнього життя,

C. Рівень соматичного здоров’я,

D. Захворюваність,

E. Показник якості медичної допомоги.

146. Життєвий індекс – це:

A. Відношення ЖЄЛ до маси тіла,

B. 20 присідань за 30 сек.,

C. Відношення маси тіла до длини тіла,

D. Відношення сили кисті до маси тіла,

E. Добуток ЧСС на АТ систолічний.

147. Тестування фізичної працездатності необхідно проводити після прийому їжі через:

A. 15 хв,

B. 20-30 хв,

C. 1-1,5 год,

D. 10 хв,

E. 6-8 год.

148. “Безпечний рівень” соматичного здоров’я для чоловіків за Апанасенко Г.Л. складає не менш ніж (мл/хв/кг):

A. 42,

B. 35,

C. 31,

D. 46,

E. Немає правильної відповіді.

149. Середнє значення силового індексу у чоловіків складає (%):

A. Немає правильної відповіді,

B. 45-50,

C. 50-55,

D. 55-60,

E. 35-40.

150. Час відновлення ЧСС після проби з 20 присіданнями за 30 секунд у нормі складає до (хв.):

A. 3,

B. 1,

C. 2,

D. 0,5,

E. 5.

151. Середнє значення силового індексу у жінок складає (%):

A. 45-50,

B. 50-55,

C. 35-40,

D. 55-60,

E. Немає правильної відповіді.

152. “Безпечний рівень” соматичного здоров’я для жінок за Апанасенко Г.Л. складає не менш ніж (мл/хв/кг):

A. 31,

B. 42,

C. 46,

D. 35,

E. Немає правильної відповіді.

153. Рухова якість, від якої в найбільшому ступені залежить фізичне здоров’я людини:

A. Спритність,

B. Гнучкість,

C. Швидкість,

D. Витривалість,

E. Сила.

154. До комплексних методів оцінки фізичного здоров`я відносять:

A. Експрес-систему за Г.Л. Апанасенком,

B. Фінський тест,

C. Тест Руф’є,

D. Гарвардський степ-тест,

E. Клінічна велоергометрія.

155. Після дослідження жінки 30 років встановлено величину адаптаційного потенціалу системи кровообігу на рівні 2,0 за Р.М. Баєвським. Дайте оцінку цьому результату:

A. Недостатньо даних для висновку,

B. Напруження механізмів адаптації,

C. Задовільна адаптація,

D. Зрив адаптації,

E. Нестабільна адаптація.

156. Індекс Робінсона – це:

A. Відношення ЖЄЛ до маси тіла,

B. Добуток ЧСС на АТ систолічний та поділений на 100,

C. Добуток ЧСС на систолічний АТ,

D. Відношення маси тіла до росту,

E. Все перераховане невірно.

157. Середнє значення індексу Робінсона у здорової людини складає:

A. 60-40,

B. 100-110,

C. 85-94,

D. 120-80,

E. Немає правильної відповіді.

158. Які з перерахованих комплексів показників досить повно характеризують суспільне здоров’я:

A. Демографічні показники, фізичний розвиток, захворюваність, інвалідність,

B. Дитяча смертність, середня тривалість життя, індекс здоров’я, інвалідність,

C. Смертність, народжуваність, природний приріст, захворюваність, мертвонароджуваність,

D. Демографічні показники, фізичний розвиток, захворюваність, смертність, інвалідність,

E. Демографічні показники, фізичний розвиток, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності.

160. До причин передпатологічних станів і захворювань у спортсменів, не пов'язаним із заняттями спортом стосуються всі, крім однієї:

A. Хронічна фізична перенапруга,

B. Переохолодження,

C. Наявність вогнищ хронічної інфекції,

D. Перегрівання,

E. Наявність схованої або латентної патології.

161. Найбільш частою причиною раптової смерті під час занять фізичними вправами є:

A. Неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень,

B. Нерозпізнані й недооцінені лікарем захворювання, наявні до початку занять,

C. Травми опорно-рухового апарата,

D. Недоліки фізичного розвитку, слабкість м'язів,

E. Недостатнє відновлення після тренувань.

162. Печінковий больовий синдром у спортсменів є:

A. Фізіологічним станом,

B. Патологічним станом,

C. Зустрічається тільки в спортсменів, що перехворіли вірусним гепатитом,

D. Зустрічається тільки в спортсменів-підлітків,

E. Зустрічається тільки в спортсменів, що порушують режим харчування.

163. До хроничного фізичного перенапруження відносять нижчеперелічені стани, крім одного:

A. Спазм судин головного мозку,

B. Міоглобінурія,

C. Порушення реполярізації міокарда,

D. Ортостатичний колапс,

E. ДВС-синдром.

164. До допінгових засобів відносять наступні групи препаратів, крім однієї:

A. Діуретики,

B. Анаболічні стероїди,

C. Адаптогени,

D. Бетаблокатори,

E. Стимулятори.

165. До «граничних» станів у практиці спортивної медицини відносять нижче перераховані стани, крім одного:

A. Передгіпертонічні стани,

B. Остеопенію і остеопороз,

C. Вегетосудинну дистонію,

D. Вади серця,

E. Дисбактеріоз кишечнику.

166. Основні елементи електрокардіограми, які свідчать про хронічне перенапруження серця при фізичних навантаженнях:

A. Зубець Р и сегмент РQ,

B. Інтервали R-R,

C. Зубець Q і сегмент РQ,

D. Зубець S і сегмент ST,

E. Зубець R, зубець Т и сегмент ST.

167. До фізіологічних явищ після занять фізичними вправами відносять:

A. Порушення координації рухів,

B. Перевтома,

C. Короткочасне зниження фізичної працездатності,

D. Хронічна фізична перенапруга,

E. Ретроградна амнезія.

168. Гостра судинна недостатність при фізичній перенапрузі може проявлятися у вигляді нижчеперелічених станів, крім одного:

A. Непритомність,

B. Запаморочення,

C. Збільшення пульсового тиску на 80%,

D. Ортостатичний колапс,

E. Гравітаційний шок.

169. При скаргах спортсмена на біль в області серця в першу чергу необхідно провести:

A. Електрокардіографію,

B. Полікардіографію,

C. Ехокардіографію,

D. Реовазографію,

E. Фонокардіографію.

170. До причин передпатологічних станів і захворювань у фізкультурників і спортсменів, пов'язаним із заняттями фізичними вправами відносяться всі, крім однієї:

A. Наявність вогнищ хронічної інфекції,

B. Невідповідність фізичного навантаження функціональним можливостям організму,

C. Недостатнє використання засобів відновлення після тренувань,

D. Зневага лікарськими рекомендаціями,

E. Несприятливі санітарно-гігієнічні умови місць занять і змагань.

171. До «граничних» станів у практиці спортивної медицини відносять нижче перераховані стани, крім одного:

A. Передгіпертонічні стани,

B. Бронхіальна астма фізичного зусилля,

C. Слабкий фізичний розвиток,

D. Дисплазії сполучної тканини,

E. Дефіцит вітамінів і макроелементів.

172. До фізіологічних явищ після занять фізичними вправами відносять:

A. Перевтома,

B. Порушення координації рухів,

C. Гостре фізичне перенапруження,

D. Хронічне фізичне перенапруження,

E. Стомлення.

173. До допінгових засобів відносять наступну групу препаратів:

A. Вітаміни,

B. Адаптогени,

C. Діуретики,

D. Мікроелементи,

E. Гепатопротектори.

174. До причин захворювань під час занять фізичними вправами з вини спортсмена відносять всі, крім однієї:

A. Виконання надмірних фізичних навантажень,

B. Порушення режиму тренувань і відпочинку,

C. Шкідливі звички (паління, вживання алкоголю),

D. Диссимуляція (приховання скарг) спортсменом симптомів захворювання,

E. Сполучення тренувань із напруженою роботою або навчанням.

175. До хронічного фізичного перенапруження відносять нижче перераховані стани, крім одного:

A. Міофібрози,

B. Артрозо-артрити,

C. Спонтанний пневмоторакс,

D. Порушення реполярізації міокарда,

E. Переломи стомлення.

176. Печінковий больовий синдром у спортсменів є:

A. Фізіологічним станом,

B. Зустрічається тільки в спортсменів, що перехворіли вірусним гепатитом,

C. Патологічним станом,

D. Зустрічається тільки у спортсменів-підлітків,

E. Зустрічається тільки у спортсменів, що порушують режим харчування.

177. У нормі протеїнурія після інтенсивного фізичного навантаження повинна проходити не пізніше, ніж:

A. 24-48 годин,

B. 6- 12 годин,

C. 13-23 години,

D. До 6 годин,

E. 49- 72 години.

178. Найчастіше гостра кардіоміопатія розвивається в спортсменів, які тренуються переважно на:

A. Силу,

B. Витривалість,

C. Швидкісно-силові якості,

D. Координацію,

E. Спритність.

179. Гіпертонічні стани в спортсменів частіше виникають:

A. При фізичних навантаженнях статичного характеру,

B. При фізичних навантаженнях динамічного характеру,

C. При фізичних навантаженнях на витривалість,

D. Ніколи не виникають,

E. Незалежно від фізичних навантажень.

180. Якій фазі відновлювального процесу відповідає перший період ЛФК:

A. Виразним ознакам клінічного одужання,

B. Повному клінічному одужанню,

C. Раннім ознакам клінічного одужання,

D. Частковому клінічному одужанню,

E. Ніякій фазі не відповідає.

181. Якій фазі відновлювального процесу відповідає другий період ЛФК:

A. Раннім ознакам клінічного одужання,

B. Повному клінічному одужанню,

C. Частковому клінічному одужанню,

D. Виразним ознакам клінічного одужання,

E. Ніякій фазі не відповідає.

182. Якій фазі відновлювального процесу відповідає третій період ЛФК:

A. Повному клінічному одужанню,

B. Виразним ознакам клінічного одужання,

C. Раннім ознакам клінічного одужання,

D. Частковому клінічному одужанню,

E. Ніякій фазі не відповідає.

183. Дайте вірне визначення фізичної реабілітації як методу відновлювальної терапії:

A. Активна, неспецифічна, патогенетична, функціональна та відновлювальна терапія,

B. Активна, біомеханічна, нейрогуморальна, сегментарно-рефлекторна та профілактична терапія,

C. Пасивна, симптоматична, специфічна, імунокорекційна та відновлювальна терапія,

D. Механічна, неспецифічна, патогенетична, функціональна та загально-профілактична терапія,

E. Активна, специфічна, сегментарно-рефлекторна та загально-тренуюча терапія.

184. Призначення ЛФК і контроль за її проведенням здійснює:

A. Палатний лікар,

B. Лікар-фахівець з ЛФК,

C. Медична сестра,

D. Завідувач відділення,

E. Методист ЛФК.

185. Лікувальну гімнастику виконують:

A. 3-4 рази на день,

B. 5-6 рази на день,

C. 1-2 рази на день,

D. Кожні 1-2 години,

E. 2 рази на тиждень.

186. Фізичні вправи, як засіб фізичної реабілітації, визначаються так:

A. Скорочення м’язів з різними фізичними навантаженнями,

B. Рухи різноманітними частками тіла,

C. Цілеспрямовані дозовані рухи тіла,

D. Рухова діяльність на тренажерах, тредбанах,

E. Різноманітна рухова діяльність.

187. Визначте засоби фізичної реабілітації:

A. Ходьба, теренкур, біг підтюпцем, плавання,

B. Гімнастичні вправи, спортивно-прикладні, ігрові, спеціальні,

C. Заняття оздоровчою фізичною культурою, масаж,

D. Фізичні вправи, масаж, трудотерапія,

E. Фізичні вправи, руховий режим, натуральні чинники природи, масаж, механотерапія,

188. Лікувальна гімнастика, як основна форма фізичної реабілітації, складається з вправ:

A. Ізометричних, ізотонічних, ідеомоторних,

B. З предметами, на снарядах, на тренажерах,

C. Загально-зміцнюючих, дихальних, спеціальних,

D. На розвиток сили, швидкості, спритності,

E. На розвиток витривалості і координації рухів.

189. Лікувальна гімнастика на організм хворого здійснює:

A. Загально-тонізуючий, функціонально-стимулюючий, нормалізуючий, функціонально-відновлювальний, компенсаторно-розвиваючий, профілактичний вплив,

B. Загально-розвиваючий, активізуючий, спеціально-направлений, патогенетичний, симптоматичний вплив,

C. Загально-тонізуючий, функціонально-стимулюючий, нормалізуючий, спеціально-направлений вплив,

D. Загально-зміцнюючий, спеціально-направлений, активізуючий, заспокійливий вплив,

E. Загально-тренуючий, тонізуючий, трофічний, спеціально-направлений, нормалізуючий вплив.

190. Ранкова гігієнічна гімнастика направлена на:

A. Стимуляцію діяльності всього організму,

B. Стимуляцію функції серцево-судинної системи,

C. Стимуляцію функції системи дихання,

D. Стимуляцію функції зубо-щелепної системи,

E. Стимуляцію функції нервової системи.

191. Фізіологічні механізми лікувальної дії фізичних вправ:

A. Гуморальний, трофічний, формування компенсацій, симптоматичний,

B. Нервово-рефлекторний, формування компенсацій та нормалізація функцій,

C. Тонізуючий, трофічний, формування компенсацій та нормалізація функцій,

D. Механічний, тонізуючий, трофічний, формування компенсацій,

E. Стимулюючий, відновний, трофічний, нормалізація функцій.

192. Основні форми фізичної реабілітації це:

A. Фізичні вправи, руховий режим, природні чинники, лікувальний масаж, механотерапія,

B. Ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, самостійні заняття за завданням лікаря,

C. Фізичні вправи, дозоване плавання, прогулянки, біг підтюпцем,

Поиск по сайту: