ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ

К У Р С О В А Р О Б О Т А

з дисципліни: _ Теорія держави і права ___________________

за темою: _ Форми державного правління _____________

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………3

Розділ I. Форма державного правління………………………………….4

1.1. Поняття форми державного правління……………………………..4

1.2. Співвідношення типу і форми держави…………………………….5

Розділ II. Основні форми державного правління……………………….7

2.1. Монархія………………………………………………………………7

2.1.1. Абсолютна монархія…………………………………………..........9

2.1.2. Конституційна монархія…………………………………………....11

2.1.3. Монархія в сучасному світі………………………………………...12

2.2. Республіка……………………………………………………………..18

2.2.1. Президентська республіка………………………………………….19

2.2.2. Парламентська республіка………………………………………….23

2.2.3. Змішана республіка………………………………………………....26

Розділ III. Нетипові форми правління……………………………………33

3.1. Республіканська монархія та монархічна республіка……………....34

3.2. Соціалістична республіка…………………………………………….35

Висновки…………………………………………………………………...38

Список використаних джерел…………………………………………….40

ВСТУП

Темою даної курсової роботи є «Форми державного правління». Ця тема є життєвої, має актуальне значення для розуміння змін, що відбуваються зараз у сучасному світі. Форма державного правління є безпосереднім виразником і носієм сутності та змісту держави. Вона відображає конфігурацію вищих ор­ганів державної влади, відповідає на запитання про те, як загальні функції держави щодо управління суспільни­ми справами розподіляються між ними, яким чином формуються вищі органи державної влади і через які інститути суверенна воля народу вті­люється в життя.

Мета нашого наукового дослідження наступна: розглянути форми державного правління.

Досягнення поставленої мети можливо шляхом рішення наступних завдань:

- дати поняття форми державного правління;

- розглянути монархічну форму державного правління;

- розглянути республіканську форму державного правління;

- розглянути нетипові форми правління.

Дана курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

Тема даної роботи розглядається у всіх юридичних підручниках, тому що є однією з найважливіших тем при вивченні курсу теорії держави і права.

Для даної курсової роботи ми використали Конституцію України і спеціальну літературу таких авторів як Шаповал В.М., Петришин О.В., Матузов М. І., Малько О. В., Волинка К.Г., Марченко М. М., Лазарєв В. В. та інших.

РОЗДІЛ I

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ

Історія становлення й розвитку кожної держави неодмінно пов'я­зана з пошуками оптимальної мо­делі організації державної влади і, як наслідок, форми правління.

Форма правління чи спосіб організації верховної влади в державі, співвідношення вищих органів державної влади між собою, особливості їх формування є провідним елементом форми держави.

У першому розділі розглядається поняття форми державного правління, а також залежність характеру форми правління від типу і форми держави.

1.1. Поняття форми державного правління

Поняття форми державного правління означає спосіб організації влади, який засвідчує особливості компетенційних взаємозв'язків між вищими органами держави, що функціонально поєднані з законодавчою владою (парламент) і виконавчою владою (глава держави та уряд), а також унаочнює особливості побудови виконавчої влади та її функціонування. Для класифікації форм правління вирішальне значення має виконавча влада, що розглядається з позиції оцінки її структурних і функціональних характеристик. Загалом форму державного правління можна розглядати як своєрідний конституційний спосіб життя (лат. modus vivendi) сучасної держави.

Поняття форми державного правління слід пов'язувати з новими істо­ричними часами, зі становленням теорії та практики конституціоналізму, хоча ще за феодальних часів для позначення єдиновладдя почали використовувати термін «монархія». У свою чергу, термін «республіка» для визначення держави, яка за своєю організацією видавалася антитезою єдиновладдю, вперше вжив у XVI ст. Н. Макіавеллі. Нині ці терміни вказують на дві відповідні загальні форми правління, хоча термін «республіка» не завжди засвідчує реальну державну форму. Так, у Росії назву республіки має частина суб'єктів федерації. В окремих пострадянських країнах (Азербайджан, Грузія, Узбекистан, Україна) цей термін вживається у назві територіальних автономій. Республіками також часто іменують територіальні утворення, які виникли внаслідок збройної агресії, анексії, сепаратизму тощо і не визнані як суверенні держави.

У наші дні існують різні монархічні форми, але сучасною є парламентська, або парламентарна, монархія, становлення якої пов'язане з еволюцією дер­жавного ладу Великої Британії в останній чверті XVIII — першій половині ХІХ ст. Притаманна парламентській монархії побудова державного механізму послугувала за взірець для ще однієї сучасної форми державного правління — парламентської, або парламентарної, республіки, вперше конституйованої у Франції в останній чверті ХІХ ст. Відмінності між цими формами не є принциповими, тому як спільну для них назву часто вживають термін «парламентське правління». Сучасними також є президентська республіка і змішана республіканська форма правління: перша була запроваджена за змістом Конституції США 1787 р., друга походить від Конституції Франції 1958 р. Відповідні форми правління класифікуються шляхом з'ясування характеристик державного ладу, які є тими самими у певної частини країн світу. Поза цими характеристиками кожна з класифікованих форм правління за умов різних країн виглядає багатоманітною.

1.2. Співвідношення типу і форми держави.

Істотні риси тої або іншої форми держави не можна зрозуміти та пояснити, відволікаючись від характеру тих виробничих відносин, які склалися на даному щаблі економічного розвитку. Тип держави - це сукупність основних рис, властивих державам певної суспільно-економічної формації, а форма держави - це структурний, територіальний і політичний спосіб організації держави, що охоплює форму правління, форму державного устрою та політичний режим. Ці два поняття взаємозалежні, співвідносяться між собою як зміст та форма, де визначальну роль відіграє зміст, тобто тип держави. Однак і форма держави впливає на існування і розвиток типу держави, на процес заміни одного історичного типу держави іншим. Від типу держави в остаточному підсумку залежить характер форми правління.

Для рабовласницького типу були характерні монархії (древньосхідні деспотії - Єгипет, Вавилон, Ассирія, Китай, Індія, Римська імперія) і республіки (аристократичні, наприклад Римська в період з VI по I в. до н.е., і демократичні, наприклад Афінська держава); для феодального типу – монархії (ранньофеодальна, монархія періоду феодальної роздробленості, станово-представницька, абсолютна) і міські республіки (Венеція, Генуя, Флоренція, Новгород, Псков та ін.); для буржуазного типу - демократичні республіки (парламентські, президентські, змішані) і конституційні (обмежені) монархії; для соціалістичного типу - Паризька Комуна, радянські республіки і республіки народної демократії.

Держави певного історичного типу мають деякі форми, властиві тільки ім. Так, наприклад, станово-представницька монархія характерна тільки феодальній державі, а парламентська монархія та демократична республіка властиві буржуазному типу держави.

Конкретна форма держави визначається історичним типом держави. Але крім цього вона залежить і від інших факторів:

- рівня економічного розвитку суспільства;

- співвідношення класових сил;

- міжнародної обстановки;

- національних і культурних традицій;

- географічних, кліматичних і інших умов існування тої або іншої держави.

Необхідно також відзначити, що розмаїтість форм правління і політичних режимів не безмежно та має свої логічні й історичні границі. Так, цивілізованій державі притаманий лише демократичний режим і для неї неприйнятні фашистський, тоталітарний або авторитарний режими. Точно також у демократичній державі не може бути такої форми правління, як абсолютна монархія з її сваволею й беззаконням.

Таким чином, форма правління розкриває спосіб організації верховної державної влади, порядок утворення її органів, їхньої взаємодії між собою і з населенням, ступінь участі населення в їхньому формуванні.

РОЗДІЛ II

Поиск по сайту: