АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Показники рівня фізичної підготовленості хлопчиків 1-го класу

Читайте также:
  1. IV. Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи
  2. V. Порівняльна характеристика урядів держав Західної Європи
  3. Аналіз рівня, динаміки і структури фінансових результатів.
  4. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України
  5. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
  6. Аналіз технічного рівня розвитку виробництва
  7. Аналітичні показники та середні характеристики рядів динаміки. Трендові моделі
  8. АНКЕТА для учнів 11 класу
  9. Асортимент товарів. Основні показники асортименту продукції.
  10. Асортимент, показники якості і умови зберігання соняшникової та кукурудзяної рослинних олій
  11. Багатоваріантність визначення кризових явищ на макро- та мікрорівнях в
  12. Багатоваріантність визначення кризових явищ на макро- та мікрорівнях в

 

2. Заголовок таблиці розміщуються зразу за номером таблиці. Назва таблиць пишеться з прописної букви без крапки в кінці. Скорочення у заголовках таблиць не допускається.

3. В заголовках граф і колонок допускаються тільки ті скорочення, які прийняті в тексті, або є загальноприйнятими (с, хв, км, к-сть разів і т.п.).

4. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розділяють рядки таблиці можна не проводити, якщо їх відсутність не затрудняє користування таблицею.

5. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше.

6. На всі таблиці в роботі мають бути посилання в тексті.

7. Розмір таблиці не повинен перевищувати стандартного аркуша паперу. Якщо таблиця не вміщується на такому форматі, її треба давати з продовженням на кількох сторінках. Над продовженням таблиці на новому листі ставиться заголовок типу “Продовження таблиці” і з зазначенням номера таблиці. Заголовок таблиці на новій сторінці не повторюється.

8. Не рекомендуються вертикальні надписи в графах таблиць.

9. Примітки до таблиці розміщуються безпосередньо під нею.

10. У графах таблиць не можна залишати вільні місця. Якщо дані відсутні, треба ставити тире, або писати “немає”. Якщо табличні стовпці заповнені текстом, то крапка у кінці його не ставиться.

Курсову роботу можна ілюструвати рисунками, схемами, графіками і фотографіями. Вони розміщуються у тексті роботи або виділяються у вигляді окремого додатку Назва рисунка розміщується під рисунком

Для зображення змін кількісних характеристик найбільш часто користуються лінійними діаграмами. Цифрові дані на них зображуються у вигляді кривих ліній.

При побудові лінійних діаграм слід дотримуватися таких правил:

1. На діаграмі повинні бути: її назва, назва кривих, шкали-лінії з розміщеними на них позначками, назва шкал з розмірностями, умовні позначення, координатна сітка (але не завжди).

2. Криві лінії на діаграмі повинні різко відрізнятися від ліній координатної сітки за товщиною. Головна крива проводиться товстою лінією, координатні лінії – тонкою, а ордината і абсциса – приблизно в два рази тонші від лінії сітки.

3. Криві можуть малюватися різними ламаними лініями (суцільними, тире, або крапками) і завжди одним кольором (чорними чорнилами або чорною пастою).

4. На одному графіку не рекомендується розміщувати більше 4 кривих.

5. Назва діаграми розміщується під нею після слова “Рисунок” з порядковою цифрою розділу і порядкового номера рисунка (арабською без знаку №), підпис (текстівка) починається з великої букви. У кінці підпису крапку не ставлять.

6. Пояснення кривих виноситься на вільну частину розграфленої площадки, або в тексті, або під графік. При можливості замість додаткового пояснення слід зробити короткий надпис біля самої кривої.

В курсових роботах зустрічаються часто і плоскостні діаграми. Найбільш розповсюдженою є стовпчикова діаграма.

При їх будові необхідно дотримуватися таких правил:

1. Прямокутні стовпчики повинні мати однакову ширину і розміщуватися, звичайно, вертикально.

2. Основою для стовпчиків служить вісь абсцис (лінія).

3. Відстань між стовпчиками повинна бути рівною.

4. Назва показників проводиться так, як і в лінійних діаграмах.

 

 

Висновки

 

Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета – підведення підсумків проведеної роботи. Ця заключна частина її повинна містити не тільки кінцеві положення досягнень автора, але і вказувати на подальшу перспективу розвитку досліджень даного питання.

Висновки подаються у вигляді окремих конкретних і лаконічних положень, що підсумовують одержані дані. Дуже важливо прослідити, щоб висновки відповідали поставленим завданням роботи.

Як правило, пункти висновків включають ті узагальнені цифрові дані, що містять елементи новизни і отримані безпосередньо автором.

Одним із пунктів висновків можуть бути рекомендації з теоретичної та практичної реалізації одержаних результатів.

Слово “ Висновки ” на листі розташовують посередині рядка і друкують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Висновки в роботі, як правило, формулюються по пунктах, які нумеруються арабськими цифрами. Кількість пунктів не обмежується, але звичайно їх буває від 2 до 10.

 

Приклади висновків:

ВИСНОВКИ

1. Виявлення рухових здібностей дітей 6-11 років на уроках фізичної культури можливе на основі інформативних показників (стрибок в довжину з місця, метання малого м’яча (150 г) на відстань, човниковий біг 4х9 м; біг 30 м з високого старту; нахил тулуба вперед).

2. Ефективність запропонованої методики розвитку рухових здібностей у хлопчиків і дівчат 1-4 класів дозволила добитися більшого приросту результатів в експериментальних класах (Р < 0,05).

 

ВИСНОВКИ

1. Динаміка показників фізичної підготовленості юнаків не має значного росту від 10 до 11 класів.

2. Виявлено, що юнаки 10 й 11 класів мають середній рівень (61,7%), вищий за середній рівень (20,7%) і нижчий за середній рівень (17,6%).

3. Фізична підготовленість юнаків за результатами виконання державних тестів показала, що середній показник по 10 класах – 29-30 балів, по 11 класах – 26-27 балів.

4. Високого рівня з фізичної підготовленості серед юнаків 10 та 11 класів не було виявлено.

5. Низький рівень з фізичної підготовленості був виявлений в одного юнака 10 класу, що склало 2,9%.

 

ВИСНОВКИ

1. Активний руховий режим, в обсязі 14-20 годин на тиждень занять фізичними вправами, позитивно впливає на розумову і фізичну працездатність учнів і сприяє підвищенню успішності, збільшенню рівня фізичної підготовленості.

2. З метою підвищення рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл необхідно:

- регулярно проводити фізкультурно-оздоровчі заходи в розпорядку навчального дня школи;

- активізувати роботу шкільних секцій, груп загальної фізичної підготовки;

- виховувати інтерес в учнів до занять фізичною культурою, до здорового способу життя.

ВИСНОВКИ

1. Використання збільшеного обсягу (50-75%) рухливих ігор на уроках фізичної культури в експериментальних класах в значній мірі впливає на рівень розвитку швидкісно-силових і силових якостей у дітей.

2. Рівень фізичної підготовленості учнів в експериментальних класів значно перевищує рівень фізичної підготовленості учнів контрольних класів не тільки за абсолютними показниками, а й за відносними темпами приросту показників з фізичної підготовленості.

3. Середні показники розвитку рухових якостей, отримані в кінці педагогічного експерименту, достовірно вищі (Р < 0,05) в учнів експериментальних класів в порівнянні з показниками учнів контрольних класів.

ВИСНОВКИ

1. Результати дослідження дозволяють відзначити наявність певного взаємозв’язку між обсягом навчального навантаження та рівнем фізичної підготовленості учнів 8-10 років.

2. Навчальне навантаження (обсягом 26-33 години на тиждень) в учнів 8-10 років експериментальних груп негативно впливає на стан здоров’я (кількість пропущених уроків по хворобі в експериментальній групі склало – 1389 годин, в контрольній групі – 1060 годин, кількість дітей, які пропустили уроки по хворобі в експериментальній групі – 227 чоловік, в контрольній групі – 45 чоловік.)

3. В спеціалізованих школах особливу увагу треба приділяти нормам навчання і режиму.

ВИСНОВКИ

1. Показники фізичної підготовленості на початку не мали достовірної різниці між експериментальною і контрольною групами 12-13-літніх підлітків.

2. В показниках спеціально-рухової підготовленості до експерименту нами була відзначена достовірна тенденція (t = 1,2) в групі 12-літніх підлітків, в групі 13-літніх підлітків – різниця була достовірна в порівнянні з контрольною групою (t = 4,13).

3. В кінці педагогічного експерименту в обох групах показники покращились, але в експериментальній групі 12-літніх приріст достовірний був за 3 тестами, в групі 13-літніх за 5 тестами, була в контрольній групі 12-13 літніх підлітків достовірного приросту не було.

4. Методика тренувального процесу в експериментальній групі 12-13 літніх підлітків позитивно впливає на підвищення рівня фізичної і спеціально-рухової підготовленості за рахунок засобів загальної, додаткової і спеціально-фізичної підготовленості.

5. Середні показники з тестів, отримані в експерименті можуть бути використані тренерами при оцінці рівня фізичної підготовленості в групі навчальної підготовки з боксу.

6. Рекомендовані контрольні вправи також можуть бути використані боксерами всіх розрядів, вони не потребують складного обладнання і відрізняються об’єктивністю отриманих результатів.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)