Завдання, методи та організація дослідження

Кафедра ___________________________________________________________

Тема роботи _______________________________________________

Виконавець: студент ________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

_________________________________________________________________

(курс, форма навчання, спеціальність)

Керівник __________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Початок роботи __________________ кінець роботи _____________________

Календарний план

Студент-виконавець _____________________

Керівник_________________________________________________

Структура і зміст КУРСОВОЇ роботи

В основному роботи будується за планом наукової роботи і включає такі розділи: 1) вступ; 2) огляд літератури; 3) завдання, методи і організація дослідження; 4) результати дослідження; 5) висновки; 6) перелік посилань; 7) додатки.

Зразок змісту курсової роботи

Методика написання окремих розділів

Вступ

“ Вступ ” починається з третьої сторінки. У вступі визначають коло тих питань, які розглядаються в курсовій роботі. Вступ викладається у такій послідовності:

- актуальність теми;

- об’єкт дослідження;

- суб’єкт дослідження

- мета роботи;

- робоча гіпотеза;

- теоретична значимість;

- практична значимість.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 1-2 сторінок.

Нижче наводимо зразки написання окремих компонентів “Вступу”.

Тема роботи “Методика диференційованого підходу при розвитку витривалості у юнаків 7-8 класів”.

Актуальність. Науково-технічний прогрес ХХ століття характеризується стрімким підвищенням темпів життя, інтенсифікацією виробництва та інших сфер діяльності людини, що в свою чергу висуває дуже високі вимоги до її психічної і фізичної працездатності. Щоб успішно діяти в тій чи іншій галузі, людина зобов’язана орієнтуватися у великому потоці інформації, вибираючи тільки необхідні дані, розбиратися в новій техніці, постійно поновлювати свій багаж знань, умінь і навичок, удосконалювати себе фізично. Тобто, вступаючи в повноцінне доросле життя, юнаки та дівчата повинні мати певний запас психічної та фізичної міцності.

В основі працездатності лежить така фізична якість як “витривалість”, тому це з юного віку необхідно приділяти велику увагу її розвитку й удосконаленню.

Витривалість служить базою для розвитку всіх інших фізичних якостей і є основою успішного оволодіння будь-якою діяльністю.

Процес фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл повинен забезпечити належну фізичну підготовленість школярів. Однак, дані багаточисленних обстежень широких контингентів учнів, свідчать про низький рівень фізичної підготовленості, що в першу чергу зумовлено недостатнім розвитком витривалості. Це викликано низьким науковим і методичним рівнем, недосконалістю систем виховання витривалості учнів в різних типах навчальних закладів (школі, ПТУ, вузів).

У зв’язку з цим, у процесі фізичного виховання розвитку витривалості необхідно приділяти особливу увагу, оскільки будь-яка діяльність пов’язана з подоланням втоми. Щоб учні успішно справлялися з навчальними вимогами, необхідно будувати навчальний процес з урахуванням можливостей і підготовленості учнів.

Нерозробленість даної проблеми, а також потреба в нових методиках розвитку витривалості з урахуванням диференційованого підходу до учнів і спричинили вибір теми дослідження.

Об’єкт дослідження – уроки розвитку витривалості з урахуванням диференційованого підходу.

Суб’єкт дослідження – юнаки 14-15 років з різним рівнем розвитку витривалості.

Предмет дослідження – рухові здібності юнаків 14-15 років та педагогічні закономірності їх розвитку.

Гіпотеза даного дослідження ґрунтувалась на припущенні, що розроблена методика диференційованого підходу розвитку витривалості на уроках фізичної культури в юнаків 14-15 років з використанням різноманітних засобів розвитку витривалості, дасть більш високий педагогічний ефект.

Теоретична значимість дослідження передбачає одержання відповіді на питання, про те що зроблено на основі попередніх знань.

Наприклад: “В результаті аналізу одержаних даних була розроблена методика диференційованого підходу по підвищенню рівня розвитку витривалості та перевірка її ефективності на уроках фізичної культури, яка дає більш високий педагогічний ефект.

Практична значущість дослідження полягає в розробці методики диференційованого підходу при розвитку витривалості в юнаків 7-8 класів. Розроблена автором програма розвитку витривалості на уроках фізичної культури для юнаків 7-8 класів, які мають різний рівень підготовленості, може використовуватись вчителями фізичної культури загальноосвітніх шкіл. Запропонована методика позитивно впливає щей на показники загальної фізичної підготовленості і силової витривалості. А це значить, що учням легше буде виконувати інші навчальні нормативи.

Визначення кінцевої мети курсової роботи можливе тільки за допомогою обрання об’єкта, суб’єкта та предмета дослідження. У зв’язку з цим, об’єктом дослідження може виступати урок фізичної культури, засоби фізичного виховання, суб’єктом – учень чи група учнів, а предметом – закономірності подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу.

ОГЛЯД літературИ

Літературний огляд у вигляді самостійної глави (розділу) знімає більшу частину роботи. На цю главу відводиться приблизно 25-30% загального обсягу рукопису (30-35 сторінок машинописного тексту).

У цьому розділі розглядається, порівнюється та аналізується точка зору авторів-дослідників з основних питань теми (проблеми), що розглядаються у вітчизняних та зарубіжних джерелах.

Викладення матеріалу можна вести або в хронологічній послідовності, або розділяти матеріал на проблемні питання. Вибір того чи іншого варіанту залежить від характеру теми та зібраних матеріалів, ступеня висвітлювання окремих питань в літературі й т.п. Якщо в розділі виділені параграфи, то їх слід назвати.

Літературний огляд рекомендується проводити в 3 етапи: 1) підбір і складання списку спеціальної літератури (значну допомогу в підборі відповідних публікацій дають різні біографічні показники); 2) аналіз тексту (читати необхідно повільно, осмислюючи зміст публікацій, намагаючись зрозуміти головні ідеї та думки автора); 3) запис основного змісту тексту.

Перед ознайомленням зі змістом корисно ознайомитись з вихідними даними книги (в якому місті вона надрукована, яке видавництво її випустило, в якому році, яким тиражем, хто редактор), що дозволить оцінити сучасність та її характер (науковий, навчальний, популярний). Потім слід прочитати вступ (передмову). Він дає можливість зорієнтуватися у головному змісті книги, зрозуміти головні ідеї автора. Далі треба переглянути список рекомендованої літератури, щоб ознайомитись з додатковою літературою з обраної теми й оцінити її обсяг.

Приступаючи до читання основного матеріалу в книзі, доцільно виписати всі незнайомі слова й терміни у спеціальний словник з вказівкою з’ясовоного смислу. Завершальним етапом вивчення літературних джерел є запис його основного змісту у вигляді цитування, складання плану тез або конспектів.

Всі літературні джерела, на які є посилання в літературному огляді, повинні бути включені в перелік посилань і пронумеровані.

У курсовій роботі треба робити посилання, яке містить тільки номер публікації за списком. Воно береться у квадратні дужки. Наприклад: [12], [15], [1-5], [5,12, 15].

Як правило, посилання розміщують у тому місці, де це найзручніше за змістом.

Завдання, методи та організація дослідження

Ця глава займає 3-5 сторінок машинописного тексту.

Після огляду літератури приступають до формування 2-3 основних завдань роботи. Постановка завдання дозволяє визначити, що потрібно вивчити з даної теми, на якому контингенті проводиться експериментальне дослідження і в яких умовах будуть збиратися дані. Взагалі, чим складніші основні завдання дослідження, тим їх менше в роботі. Кожне поставлене завдання повинно мати рішення, що відображається в одному чи декількох висновках.

Наприклад: Аналізуючи літературні джерела, автор прийшов до висновку, що для того, щоб учні успішно справлялися з навчальними вимогами, необхідно будувати навчальний процес з урахуванням можливостей і підготовленості учнів.

У зв’язку з цим завданнями дослідження можуть бути:

1. Визначити рівень розвитку витривалості хлопчиків 7-8 класів загальноосвітньої школи.

2. Розробити методику диференційованого підходу до підвищення рівня розвитку витривалості й перевірити її ефективність.

Після визначення завдань указується, які методи дослідження використовувались для їх вирішення.

Наприклад: “Для вирішення поставлених завдань був проведений педагогічний експеримент, в процесі якого використовувались такі методи дослідження”:

1. Аналіз та узагальнення літературних джерел.

2. Педагогічні спостереження за фізичним і емоційним станом учнів під час занять.

3. Опитування (бесіда, анкетування).

4. Педагогічний експеримент

5. Методи контрольних іспитів (тестування).

6. Пульсометрія

7. Методи математичної статистики

Якщо застосовувались відомі загальноприйняті методи, то їх детально не описують, а тільки вказують назву методу, його автора і рік публікації, з якої взято відомості. Застосування нової оригінальної методики вимагає повного опису з малюнками, схемами, формулами і т.д. Повністю описуються всі власні модифікації, зміни, доповнення до методики інших авторів.

Далі описуються всі об’єкти дослідження (кількість, вік, стать, медична група, стан фізичного розвитку, стан здоров’я і т.п.) і організація дослідження (школа, час та умови дослідження, особливості експериментальних груп).

Педагогічні дослідження часто є порівняльними. Порівнюють результати експериментальної групи з результатами контрольної групи. У зв’язку з цим ставляться особливі вимоги до підбору досліджуваних: досліджувані особи експериментальної і контрольної групи повинні бути максимально ідентичними за своїми зовнішніми характеристиками, які легко визначаються.

Важливим при підборі досліджуваних є визначення їх кількості. У різних за спрямованістю дослідженнях кількість досліджуваних буде неоднаковою. При масових обстеженнях кількість досліджуваних буде більшою. Якщо вимагається багаторазова реєстрація показників у одного і того ж досліджуваного, то їх кількість може бути невеликою. При однократній реєстрації показників у однієї і тієї ж дитини кількість обстежуваних осіб збільшується.

Наприклад: “У нашому дослідженні брали участь дівчата і хлопчики 11-15 років (5-8 класів) загальноосвітньої школи № 1 м. Запоріжжя в кількості 150 чоловік, по 30 чоловік у кожній статево-віковій групі. Всі учні, за даними лікарського огляду, відносяться до основної медичної групи і приблизно однакового рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості. Дослідження проведені у вересні-жовтні 199 … року. Усі контрольні вправи (тести) проводились на уроках фізичної культури в основній частині. Перед кожним тестом учням давалась попередня інструкція про зміст і умови виконання завдання та декілька спроб. Після цього кожний учень виконував три контрольних спроби на максимальний результат. Найкращий результат заносився у спеціальний протокол”.

Поиск по сайту: